12 жовтня 2022 р. Справа № 520/22401/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.01.22 по справі № 520/22401/21
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику міліції;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику міліції у передбаченому розмірі (у разі встановлення інвалідності II групи) у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 № 850;
- визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цього позову та зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки на підставі довідки МСЕК від 12.09.2016 серія 12 ААА за № 444488 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відтак право на отримання одноразової грошової допомоги позивачем здобуто з 06.09.2016.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 1993 року по 2006 рік проходила службу на відповідних посадах у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, що підтверджується трудовою книжкою позивача.
12.12.2006 відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області від 12.12.2006 №193 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ.
Згідно довідки МСЕК Серія 12 ААА № 444488 позивачу встановлено первинно ІІ групу інвалідності у зв'язку з проходженням служби в ОВС з 06.09.2016.
Позивач звернулася до Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою від 28.09.2018 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що 12.09.2016 їй встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню, отриманому під час проходження служби, разом з відповідними додатками.
ГУ НП в Харківській області передало вказані документи до Міністерства внутрішніх справ України.
Листом від 25.10.2018 № 286/119-29-2/01-2018 повідомлено ОСОБА_1 , що на виконання п. 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок), що набрала чинності 31.10.2015. Згідно з умовами пункту 4 цього Порядку визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Згідно матеріалів, які знаходяться в ліквідаційній комісії ГУМВС України в Харківській області, з'ясовано, що позивачу було встановлено первинно 20% втрати працездатності від 20.03.2002 та виплачено 1600 грн., а також 20% втрати працездатності від 12.12.2006 і виплачено 100 грн. (з урахуванням раніше виплаченої суми). Черговий огляд МСЕК з установленням 2-ої групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності відбувся 06.09.2016. Таким чином, та обставина, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, за умовами пункту 4 Порядку, не дає позивачу права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі. Зважаючи на викладене, позивачу повернуто матеріали на одноразову грошову допомогу, як такі, що не відповідають вимогам законодавства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №520/9264/19 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії щодо повернення документів позивачу для призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції листом від 25.10.2018.
Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії направити до МВС України матеріали відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 для прийняття рішення щодо наявності підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику міліції.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного вище рішення суду, Ліквідаційною комісією направлено відповідачу відповідні матеріали для прийняття рішення щодо наявності підстав для виплати позивачу відповідної одноразової грошової допомоги.
Листом №9054/15-2020 від 18.03.2020 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повідомило Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Харківській області, що під час розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України висловлено зауваження до медичних документів. Крім того, матеріали ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.4 та 13 Порядку. Наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами ОСОБА_1 згідно з Порядком, тому вони повертаються на доопрацювання.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 по справі №520/13258/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 та доданих до заяви матеріалів щодо нарахування одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику міліції.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності працівнику міліції.
26.05.2021 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 по справі №520/13258/2020 МВС затверджено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та надіслано вищевказаний висновок до ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області листом від 28.05.2021.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII “Про міліцію” (надалі - Закон № 565-XII, чинний на момент проходження служби в органах внутрішніх справ), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Згідно вимог ст. 23 Закону № 565-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).
02.07.2015 прийнято Закон України “Про Національну поліцію” (надалі - Закон № 580-VIII), згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень якого, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України “Про Національну поліцію”.
Відповідно до п. 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пп. 2 п. 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з п. 10 Порядку № 850, грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Тобто, на час виникнення спірних відносин за позивачем, як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно з п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Відповідно до п. 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Колегія суддів зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових зв'язків, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
Крім того, положеннями ст. 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність з набранням чинності Законом № 580-VII не було передбачено права працівника органів внутрішніх справ на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Вказаний механізм визначений лише Порядком № 850, п. 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Враховуючи, що положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, відтак до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями п. 4 вказаного Порядку №850 двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
При цьому, положення п. 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Як вже вище зазначалось, позивачу встановлено первинно 20% втрати працездатності від 20.03.2002 та виплачено 1600 грн., а також 20% втрати працездатності від 12.12.2006 і виплачено 100 грн. (з урахуванням раніше виплаченої суми). Черговий огляд МСЕК з установленням ІІ групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності відбувся 06.09.2016.
Враховуючи те, що 20.03.2002 позивачу за результатами первинного обстеження МСЕК встановлено 20% ступінь втрати працездатності та проведено відповідні виплати, за повторним обстеженням МСЕК від 12.12.2006 встановлено 20% втрати працездатності, а за результатами обстеження МСЕК 06.09.2016 встановлено ІІ групу інвалідності, тобто між цими подіями минуло понад два роки, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач не має права на призначення або отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 по справі №520/22401/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило