12 жовтня 2022 р. Справа № 532/2155/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Командиру взводу №2 роти №3 БПП в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Назарьова Л.В., вул. Шевченка, 16/25, м. Кобеляки, Кобеляцький, Полтавська, 39200, повний текст складено 26.01.22 по справі № 532/2155/21
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту патрульної поліції в особі батальйону ПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області , Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліцїі , Командира взводу №2 роти №3 БПП в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дерев"янко Олега Миколайовича
про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі батальйону ПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліцїі, Командира взводу №2 роти №3 БПП в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дерев"янко Олега Миколайовича, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 560662 від 25.09.2021, якою ОСОБА_2 визнано винним за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.,
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити у звязку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 вересня 2021 року о 13 годині 10 хвилин командиром взводу № 2 роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дерев'янко О.М. прийнято постанову БАА № 560662, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у якій вказано, що водієм порушено п. 31.4.5.б ПДР, оскільки керував транспортним засобом із напівпричепом, у якого шини мали відшарування і боковий поріз. Вказану постанову позивач вважає протиправною, оскільки порушення не допускав.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області позовні вимоги задоволено.
Скасовано постанову серії БАА № 560662 від 25 вересня 2021 року про накладення адміністартивного стягнення на ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_2 - закрито.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 , судовий збір у розмірі 454,00 гривні.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем командиром взводу № 2 роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дерев'янко О.М. подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Кобеляцького районного суду від 26.01.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у порушення п. 31.4.5.б ПДР оскільки мав технічні несправності - шини мали відшарування протектора та порізи боковини, що підтверджується записом із бодікамери.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Згідно ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.
Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії БАА № 560662 від 25.09.2021 про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 25 вересня 2021 року о 13 годині 10 хвилин на автошляху М-22 Полтава-Олександрія 64 км Кременчуцький район с.Андрійки, ОСОБА_2 керував трансопртним засобом із напівричепом державний номерний знак НОМЕР_1 у якого шини мали відшарування протектора та порізи боковини, чим порушив п. 31.4.5.б ПДР України. До ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Частною 1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п. 31.4.5.б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Статтею 10 ЗУ "Про дорожній рух" визначено, що до компетенції власників транспортних засобів належить: здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів; перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі.
Статтею 222 КУпАП визначені повноваження Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 цього Кодексу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.283 КУпАП передбачається, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами справи встановлено, що на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано DVD диск з відеозаписом виявлення факту адміністративного правопорушення. Посилання на відеофіксацію міститься у змісті постанови "ВІ01085".
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Однак, колегія суддів зазначає, що наданий відповідачем відеозапис на DVD-диску підпадає під визначення електронного доказу, встановлений ст. 99 КАС України, а отже в будь-якому випадку повинен мати ознаки цифрового підпису автора
Таким чином, наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.
Аналогічну позицію вказує і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № П/811/76/17 від 19.06.2018, де зазначено, що електронний документ є належним доказом по справі лише за наявності обов'язкових реквізитів, у тому числі електронного підпису автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Таким чином, наданий суду відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України.
Отже, єдиним доказом вчинення правопорушення є сама оскаржувана постанова, яка є предметом спору і не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що несправності виникли під час руху та цього ж дня були усунені. На підтвердження зазначених обставин надав суду докази виконаних робіт по шиномонтажу причепа з державним номерним знаком НОМЕР_2 (а.с. 14).
Згідно п. 31.5 ПДР України у разі виникнення у дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.9.9. та 9.11 цих Правил.
Пунктом 9.9. в ПДР України передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено ПДР.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 після виникнення несправностей не дотримався вище вказаних вимог. Відеозапис під час руху транспортного засобу, на якому була б відсутня аварійна сигналізація суду не надано. Крім цього, в постанові відсутнє посилання на те, чи з'ясований інспектором час, коли водій дізнався про пошкодження на шині, щоб дало можливість стверджувати про те, що водій знав про пошкодження і не виконав вимоги п. 31.5 ПДР.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі "Дактарас проти Литви" від 24.11.2000).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Командира взводу №2 роти №3 БПП в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Дерев"янка Олега Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23.02.2022 по справі № 532/2155/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова Л.В. Курило