ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)
12 жовтня 2022 року м. Київ№ 320/11563/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шувалова Т.О., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська буд.16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.02.2021 року щодо призупинення виплат з 01.05.2018 року позивачу;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії позивачу;
звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суми пенсії за один місяць.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 справу №320/11563/21 передано за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Приймаючи до провадження справу №320/11563/21, суд зазначає наступне.
Одночасно із позовом, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.
Клопотання мотивоване тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що предметом позову є захист соціальних прав, а саме припинення виплати пенсії, не сплата позивачем судового збору не повинна перешкоджати доступу останньому до суду, для захисту своїх прав, свобод та інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Крім того, позивач просить суду поновити йому строк звернення до суду з даним позовом.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду обґрунтоване тим, що право позивача на отримання пенсії не повинно обмежуватись будь-яким строком на судовий захист.
За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.
Згідно зі статтями 12, 19, 20, 26 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими статтями 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 9, 12, 241, 171, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Відстрочити сплату судового збору за подання позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення , зобов'язання вчинити певні дії, до ухвалення судового рішення у справі.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії та поновити строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.
4. Справа буде розглядатись суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Шуваловою Т.О. за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Повідомити відповідача про можливість отримання копії позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо у суді.
6. Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня, наступного після надходження ухвали суду до Електронного кабінету ЄСІТС, подати до суду:
- належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ;
- довідку про нарахування та виплату пенсії позивачу за період з 01.05.2018 року;
- інформацію про розмір невиплаченої суми пенсії з 01.05.2018 року.
7. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня, наступного після надходження ухвали суду до Електронного кабінету ЄСІТС, надати суду відзив на позовну заяву, копію відзиву одночасно надіслати позивачу (докази чого надати суду) (ст.162 КАС України).
8. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
9. Роз'яснити позивачу, що він має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж через двадцять п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.
10. Відповідач у строк, встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
11.У зв'язку з тим, що Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено порядок розгляду заяву, клопотань сторін з процесуальних питань, суд на підставі частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наступний порядок: заяви, клопотання учасників справи з процесуальних питань подаються до суду з доказами направлення таких заяв, клопотань всім учасникам справи.
12. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
13. Копію цієї ухвали невідкладно направити сторонам разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки з урахуванням положень ч.7 ст.18 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає, крім випадків відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Суддя Т.О. Шувалова
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.