ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 жовтня 2022 року м. Київ № 640/10883/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особаВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №623 від 29 вересня 2021 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-010/2022 від 27 червня 2022 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. З висновками, викладеними в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №623 від 29 вересня 2021 року та в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-010/2022 від 27 червня 2022 року позивачка не погоджується, оскільки вважає, що при ухваленні вказаних рішень комісії неповно з'ясували обставини, які мають значення для справи, були недоведеними обставини, які комісії вважали встановленими. Крім того висновки, що були зроблені комісіями, не відповідають процесуальним нормам, встановленими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували, з підстав викладених у письмових відзивах на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
27 березня 2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 від 17 березня 2020 року про порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог законодавства України про адвокатуру та Правил адвокатської етики, в результаті чого, на думку ОСОБА_2 , останньому створено перешкоди в доведенні перед судом позиції захисту при судовому розгляді та порушено гарантоване нормами національної та міжнародної дії право на захист.
29 вересня 2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва прийняла рішення №623, яким комісія вирішила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №623 від 29 вересня 2021 року позивачем було подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу.
В свою чергу, ОСОБА_2 також було подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на вищевказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
27 червня 2022 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було винесено рішення №VI-010/2022, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 та скаргу ОСОБА_2 задоволено частково - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №623 від 29 вересня 2021 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження - змінено в частині мотивування та застосування виду дисциплінарного стягнення.
Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За приписами пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно пункту 1 частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Згідно ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, до яких відносяться, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом (частина перша, пункти 3, 5, 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частина 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо забороняє зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
У відповідності до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
За приписами ст. З ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, (стаття 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У відповідності до вимог частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:
1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.
В свою чергу за приписами частини другої вказаної статті накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Аналогічні вимоги викладені в Пункті 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність.
З аналізу тексту оскаржуваних рішень Відповідачів вбачається, що вони не містять належних та обґрунтованих посилань щодо систематичного порушення позивачем Правил адвокатської етики, зокрема, абзацу 1 ст. 35 Правил, на підставі яких, за змістом частини першої ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КДКА м. Києва та ВКДКА можуть застосувати до адвоката такий захід дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120.
Так, відповідно до даного пункту адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Аналогічна умова щодо строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передбачена і ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
При цьому, цей строк є присічним і не може бути подовженим.
Проте, як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, ОСОБА_2 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва 27 березня 2020 року зі скаргою на дії адвоката, що мали місце ще в лютому 2020 року.
В свою чергу, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесла лише 29 вересня 2021 року.
Тобто, з моменту вчинення, на думку ОСОБА_2 , адвокатом дисциплінарного проступку до моменту винесення рішення по даній справі пройшло майже півтора роки.
Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення винесено взагалі 27 червня 2022 року, тобто майже через два з половиною роки після вчинення, на думку ОСОБА_2 , адвокатом дисциплінарного проступку.
Отже, суд приходить до висновку, що комісіями були прийняті рішення з порушенням строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до п. 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно з п. 57 зазначеного Положення, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.
Проте, Відповідачами при ухваленні оскаржуваних рішень не було дотримано вищезазначених вимог Положення, в результаті чого були прийняті рішення без належного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, доказів та матеріалів, що стали підставою для звернення ОСОБА_2 зі скаргою на дії адвоката.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 29 вересня 2021 року №623, а також рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-010/2022 від 27 червня 2022 року не відповідають вимогам ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у межах вказаної суми.
Керуючись ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №623 від 29 вересня 2021 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-010/2022 від 27 червня 2022 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 5-й поверх, ЄДРПОУ 26082014).
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 5-й поверх, ЄДРПОУ 40895265).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко