ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17091/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ»
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до п. п. 3 та 5 ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.( абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.
Відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України в м. Києві №3760532/42813425 від 04.02.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 12.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних та Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби №8364/42813425/2 від 16.02.2022 щодо відмови в реєстрації ПН №4 від 12.08.2021.
Крім того, з позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивачем було подано скаргу на рішення №3760532/42813425 від 04.02.2022. Відтак, рішенням від 16.02.2022 № 8364/42813425/2 відповідну скаргу залишено без задоволення, а рішення - без змін.
Однак, до суду позивач звернувся 06.10.2022, тобто з пропущенням тримісячного строку.
В клопотанні про поновлення строку на звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що заявнику не вдалося звернутися до суду за захистом порушених прав у встановлений строк через об'єктивні обставини непереборної сили, які виникли у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України з 24.02.2022 (Укази Президента України від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 23.05.2022 №341/2022).
З даного приводу слід звернути увагу на те, що ст. 121 КАС України визначає право на поновлення та продовження строку звернення до суду.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 121 КАС України).
У свою чергу, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
З урахуванням наведеного, слід сформувати два висновки: (1) продовження процесуального строку після його завершення, у розумінні КАС України, не передбачено, водночас, наявна можливість поновити такий строк, (2) зазначення загальновідомих обставин щодо запровадження в Україні воєнного стану, не є самостійною підставою для продовження або поновлення строку звернення до суду.
Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, постановляючи ухвалу від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц зазначив, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його продовження, не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що "вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави…" (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03.04.2008).
У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок викладений і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 у справі № 802/592/17-а.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, колегія суддів виклала висновок щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, зазначивши, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.
Суд зазначає, що жодних інших мотивацій на користь поновлення строку звернення до суду, представником позивача не заявлено, тобто, жодних відомостей, окрім загальновідомих обставин, які не є самостійною підставою для поновлення строку звернення до суду, подана заява не містить.
У даному контексті, слід повторно звернути увагу позивача на зміст норм, які передбачають розширення права особи на доступ до правосуддя, шляхом поновлення пропущеного процесуального строку.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 3 ст. 78 КАС України).
Аналізуючи наведені положення процесуального закону, слід зазначити, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду нерозривно корелює із обов'язком заінтересованої сторони довести поважність причин такого пропуску. При цьому, загальновідомі обставини, зокрема, щодо введення воєнного стану в Україні, доведенню не підлягають, що вимагає від сторони пояснення індивідуальних причин, їх поважності та зв?язку зі згаданою загальновідомою обставиною.
Наразі положення КАС України не пов'язують факт дії воєнного стану в Україні з автоматичним продовженням процесуальних строків або імперативністю підстав для його поновлення.
Таким чином, введення воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.
Резюмуючи викладене, оскільки позивач звертає увагу лише на дію воєнного стану в Україні, без пояснення того, як саме така обставина вплинула на неможливість вчасного звернення до суду, суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у позовній заяві, а тому позивачу, для виконання вимог ч. 1 ст. 123 КАС України слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду:
- заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІЛАЙТ ФОРМ» - без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов