11 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/3357/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постави,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті та просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 25.01.2022 № 329281 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова не конкретизована, оскільки з її змісту не зрозуміло з чому полягає порушення. Зазначення про відсутність документів відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є не зрозумілим, адже не відомо, які саме документи відсутні. Крім того, звертає увагу, що водієм було надано всі необхідні документи під час зупинення транспортного засобу.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачкою підтверджується факт використанні транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ та факт надання послуг з перевезення вантажу. Відповідно, забезпечення водія всіма необхідними документами на підставі яких здійснюється перевезення вантажу є обов'язком позивача, що він не зробив належним чином. Також відділом заявлено клопотання
20.07.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті надано до суду клопотання про залучення другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.
Ухвалою суду від 04.08.2022 залучено в якості другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.
Державна служба України з безпеки на транспорті надіслала до суду відзив на позов, в якому підтримала позицію Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті та просила відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) укладено договір від 01.12.2021 №01/12/2021-1 оренди техніки (з екіпажем) (а.с.44-45).
Відповідно до пп. 1.1. даного договору у порядку та на умовах визначених цим договором Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування техніку (далі йменується - «Техніка» або «Майно»), перелік якої наведений в Додатку №1 до даного договору, з персоналом (екіпажем) Орендодавця, який безпосередньо її обслуговує, а Орендар зобов'язується прийняти т тимчасове володіння та користування техніку Орендодавця та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Перелік техніки, що передається в оренду за цим договором, її балансова вартість (з урахуванням індексації) на момент укладення договору, наведені в Додатку №1 до цього договору.
Згідно пп. 1.1 додатку №1 до договору перелік техніки, що передається в оренду за договором: вантажний - спеціалізований фургон, MERCEDES-BENZ ATEGO 1223, державний номер НОМЕР_1 (а.с.46).
12.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ОПТ ТОРГ» (Замовник) укладено договір про надання послуг №12/11-21/2 (а.с.9-16).
Відповідно до пп.2.1 Виконавець зобов'язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням Замовника здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України на умовах погодження сторонами у додатку №1 до даного договору та надавати інші допоміжні послуги, пов'язані із перевезеннями, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити належним чином надані Виконавцем послуги.
20.12.2021 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1
Під час перевірки водієм були надані посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна (а.с.84).
Старшим державним інспектором складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.12.2021 №308936 (а.с.85), яким встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: заповнена тахокартка за 20.12.2021.
Від підписання даного акта водій відмовився, про що в акті зроблена відмітка.
06.01.2022 позивачці направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати та часу 25.01.2022 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. і місця розгляду справи, що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошта» зі списком №415 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 06.01.2022 року з вказанням адресата та адреси, куди повідомлення про розгляд справи направлялося (а.с.86-88).
Згідно тренінгу поштового відправлення повідомлення позивачка отримала 14.01.2022 року (а.с.89).
25.01.2022 року позивачка до приміщення відділу на розгляд справи не з'явилась, жодних пояснень, клопотань, заяв не надала.
За результатами розгляду порушень, вказаних в акті №308936 від 20.12.2021, відповідно до абз. 3 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 25.01.2022 року №329281 на суму 17000 грн. (а.с.90).
Вважаючи вказану постанову протиправною позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі також - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами регулюють положення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(надалі також - Порядок № 1567).
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку № 1567).
Суд зазначає, що підстави проведення рейдових перевірок позивачем не оспорюються. В матеріалах справи наявні належно завірені копії: щотижневого графіку проведення рейдових перевірок; направлення на рейдову перевірку (а.с.83).
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункту 27 Порядку № 1567).
Виходячи з аналізу положень Порядку № 1567 предметом рейдової перевірки є питання технічного стану та оснащеності транспортного засобу, комплектності документів на здійснення перевезення, дотримання маршруту руху або розкладу руху, додержання правил надання послуг з перевезення в частині наявності перевізних документів і безпеки перевезень тощо.
Суд зауважує, що відповідно до абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, положення наведеної норми закону мають частково бланкетний характер, адже замість викладення у тексті цієї норми вичерпного переліку усіх необхідних документів, законодавець вдався до застосування юридичної конструкції «інші документи, передбачені законодавством».
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі № 823/1199/17 до іншого законодавства належить, зокрема і Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 (надалі також - Положення № 340).
За визначенням пункту 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно з пунктом 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
У силу статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 (далі за текстом - Конвенція №153) про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно частиною третьою статті 10 Конвенції № 153 традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
За правовим висновком постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі № 823/1199/17 приписи пункту «а» частини першої статті 10 Конвенції № 153 є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
Таким чином, до кола іншого, згаданого у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» законодавства, належать і Конвенція, і Положення № 340, приписи яких фактично є ідентичними і передбачають серед переліку необхідних документів перевізника - документи про облік робочого часу водія або у вигляді відомостей діючого, справного та повіреного тахографа, або у вигляді відомостей індивідуальної контрольної книжки водія.
Тому суд відзначає, що у силу змісту правового висновку постанови Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у кореспонденції з Конвенцією № 153 та Положенням № 340 вимагають або обладнання транспортного засобу справним та повіреним тахографом, або ведення водієм письмового документа з приводу часу роботи у вигляді індивідуальної контрольної книжки водія.
Положеннями пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пункт 1.4 Інструкції №385 встановлює визначення, що:
картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Відповідно до Поправки № 6 до ЄУТР з 20.12.2010 водії мають пред'явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.
Підсумовуючи наведене та враховуючи норми діючого законодавства, міжнародні конвенції та висновки Верховного Суду, які регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що контроль за роботою водіїв, які здійснюють внутрішні вантажні перевезення, повинен здійснюватися роботодавцем (орендарем) незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин, зокрема, за допомогою тахографу чи індивідуальної контрольної книжки.
З огляду на матеріали справи водієм під час перевірки надано інспекторам посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортна накладна за 20.12.2021.
Під час перевірки співробітниками відповідачів встановлено порушення відсутні у водія тахокартки за 20.12.2021 та індивідуальної контрольної книжки.
Отже, матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем правопорушення - надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, суд дійшов висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті при проведенні перевірки та застосуванні адміністративно-господарського штрафу додержано вимоги чинного законодавства, порушень прав позивача у межах спірних правовідносин не встановлено.
Відповідачами доведено правомірність спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факт вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт, тому у задоволенні позову про скасування постанови слід відмовити.
Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для розподілу судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постави відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. П'ятницька, 39/610,м. Чернігів,14000).
Відповідач: Державна службу України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845).
Повний текст рішення суду складено 11 жовтня 2022 року
Суддя О.Є. Ткаченко