12 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1404/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року № 393;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01 березня 2021 року перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі додаткової довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2022 р. № 18 ФС про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за 18 місяців з вересня 2016 року по лютий 2018 року та довідки військової частини НОМЕР_1 про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 13.09.2018 р. № 309 ФС за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р. відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 та виплатити на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14 лютого 2022 року він звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку розміру його пенсії із середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по серпень 2018 року включно, тобто за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у вересні 2018 року, з урахуванням додаткової довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 07.02.2022 р. № 18-фс про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії із зазначенням сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне і страхування в розмірі 22 відсотка за 18 місяців, з вересня 2016 року по лютий 2018 року включно.
Вказує, що звернувся за перерахунком пенсії відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 Постанови № 393, згідно з якими розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Однак, відповідач відмовив у такому перерахунку, мотиви якої викладено у вищезазначеному листі-відмові, а саме: розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії (у редакції Постанови № 393, що діяла на час призначення пенсії) визначається для осіб, звільнених з 01.03.2018 р. та пізніше-за фактичні місяці служби підряд перед звільненням, починаючи з 01.03.2018 р.; відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі документів про грошове забезпечення, поданими безпосередньо пенсіонером.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру пенсії відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 протиправними та такими, що порушують його право на пенсію в належному розмірі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням.
Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Разом з тим, постановою №393 передбачено, що особам, звільненим з 01.03.2018 р. та пізніше - за фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01.03.2018 р.
Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (крім поліцейських), які звільнені з 01.03.2018 р., основні постійні види грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, визначені рішенням Уряду від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набула чинності з 01.03.2018 р.
Так, як позивача звільнено 13.09.2018 р., при обчислені основного розміру пенсії враховано види та розміри грошового забезпечення, зазначені грошовому атестаті від 13.09.2018 р. серія ЗУ №306362 та довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій для обчислення пенсії від 13.09.2018 р. №309-фс за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р.
Таким чином, підстав для призначення пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що позивач отримував за період з 01.09.2016 р. по 28.02.2018 р. немає, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, вважає, що в діях відповідача не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, оскільки відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно вимог законодавства, що діяли на час вчинення відповідних дій. Розмір пенсії який отримує позивач станом на час розгляду даної судової справи не дає підстав для його перерахунку та виплати згідно позовних вимог.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача з 14.09.2018 р. та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) за вислугу років в розмірі 70% від суми грошового забезпечення, що підтверджується протоколом про призначення пенсії.
14.02.2022 р. позивач звернувся до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку розміру його пенсії із середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по серпень 2018 року включно, тобто за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у вересні 2018 року, з урахуванням додаткової довідки військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 07.02.2022 р. № 18-фс про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії із зазначенням сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне і страхування в розмірі 22 відсотка за 18 місяців, з вересня 2016 року по лютий 2018 року.
У відповідь на звернення позивача листом від 04.03.2022 року відповідач повідомив про те, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” передбачено, що особам, звільненим з 01.03.2018 р. та пізніше - за фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 01.03.2018 р. Так, як позивача звільнено 13.09.2018 р., при обчислені основного розміру пенсії враховано види та розміри грошового забезпечення, зазначені грошовому атестаті від 13.09.2018 р. серія ЗУ №306362 та довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій для обчислення пенсії від 13.09.2018 р. №309-ФС за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2018 р. Вказано також те, що в долученій довідці зазначено виплати за період з 01.09.2016 р. по 28.02.2018, який, згідно з вимогами, чинного законодавства України на дату призначення пенсії не враховувався при обчисленні її основного розміру.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон країни “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” (далі - Постанова №393).
Абзацами 1-3 пункту 7 Постанови № 393 встановлено загальний порядок обчислення розміру пенсії, у тому числі порядок обчислення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Так, відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 Постанови № 393 (у редакції, чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Судом встановлено, що календарна вислуга років позивача складає 32 роки.
У наявних у матеріалах справи довідках Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 07.02.2022 р. №18-фс та довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 13.09.2018 р. № 309-фс відповідно до додатку до листа Департаменту фінансів Міністерства Оборони України № 248/3/6 визначено розмір грошового забезпечення позивача за 24 останні календарні місяці служби.
Згідно з абзацом 10 пункту 7 Постанови № 393 для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 року та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 року на кількість таких місяців.
Відповідач вважає, що згідно обставин даної справи вказаний абзац підлягає застосуванню в наступному контексті: для осіб, які звільнені із служби, […], з 1 березня 2018 року та пізніше, […], середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 року на кількість таких місяців.
З огляду на викладений контекст єдиною умовою для застосування абзацу 10 пункту 7 Постанови № 393, на думку відповідача, є звільнення особи з 1 березня 2018 року та пізніше. Така умова як наявність строку служби менше ніж 24 календарні місяці відноситься до відряджених осіб та осіб, які померли (загинули) в зазначений період.
Суд зазначає, що редакція абзацу 10 пункту 7 Постанови № 393 підлягає застосуванню, виходячи із сукупного аналізу норми вказаного абзацу 10, а не її часткового тлумачення.
Так, на реалізацію положень Закону від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову № 393, пункт 7 якої передбачав загальне правило визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 пункт 7 доповнено новим правилом (на сьогоднішній день 4 абзац), залишивши загальне правило визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
У подальшому законодавець для узгодженості одночасно вносить зміни і до абзацу 3, і до абзацу 4 пункту 7 Постанови № 393.
На сьогоднішній день абзац 4 пункту 7 Постанови № 393 передбачає, що для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби ([…]), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 року на кількість таких місяців.
Редакція норми є чіткою і передбачає, що для застосування при розрахунку суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення фактичної кількості місяців служби з січня 2008 року необхідна наявність двох умов: 1) звільнення особи із служби у 2008 році та пізніше, 2) наявність на час звільнення менш як 24 календарні місяці служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 7 доповнено новим абзацом 8 такого змісту:
“Для осіб, які звільнені із служби, у тому числі військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, відряджених до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших підприємств, установ та організацій, зокрема у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, з 1 березня 2018 р. та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 р. на кількість таких місяців”.
У редакції Постанови № 393, чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, зазначений абзац є абзацом 10.
Суд також враховує, що законодавцем при внесенні змін Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 також залишено загальне правило визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
Виходячи із сукупного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що абзац 10 пункту 7 Постанови № 393 слід розуміти, як такий, що передбачає дві умови для його застосування: для осіб, які звільнені із служби, […], з 1 березня 2018 року та пізніше, або осіб, які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 1 березня 2018 року на кількість таких місяців.
Вказаний висновок підтверджується також застосуванням законодавцем конструкції “і на час звільнення (смерті) мають менше ніж 24 календарні місяці служби”, отже, ця умова відноситься не лише до осіб, які померли (загинули) в зазначений період, але і тих, які звільнені. В іншому випадку втрачається логіка введення законодавцем нового правила обчислення і залишення загального правила визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
Таким чином, розрахунок пенсії позивача, з огляду на наявність у нього більше ніж 24 календарні місяці служби, має бути проведений, виходячи із загальних норм абзаців 1-3 пункту 7 Постанови № 393, тобто з урахуванням відповідно розрахованого грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Поряд з цим, суд вважає хибними аргументи відповідача, викладених в листі в частині того, що перерахунок пенсії можливий лише за документам, поданими до органів Пенсійного фонду України виключно через уповноважені структурні підрозділи міністерств (відомств).
Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Щодо дати, з якої позивачу належить здійснити перерахунок пенсії. Так, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити йому перерахунок пенсії з 01.03.2021 року.
У свою чергу, згідно частини 2 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
У зв'язку з наведеним, подача позивачем заяви від 14.02.2022 року та відповідних документів обумовила виникнення обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а тому перерахунок пенсії позивачу належить здійснити з 01.03.2022 року, а не з 01.03.2021 року як помилково вказує позивач.
Стосовно вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити суми недоплаченої пенсії, з урахуванням виплачених сум, то суд зазначає, що проведення позивачу перерахунку пенсії з указаної дати, по своїй суті матиме наслідком виплату різниці між отримуваною позивачем пенсією до перерахунку та нарахованою пенсією після проведення перерахунку. Суд вважає, що така вимога позивача вирішується шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2022 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що є ефективним та достатнім способом захисту порушеному права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року № 393.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецької області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, з урахуванням відповідно розрахованого грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, визначеного у довідці Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 07.02.2022 р. №18-фс та довідки Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 13.09.2018 р. № 309-фс відповідно до додатку до листа Департаменту фінансів Міністерства Оборони України № 248/3/6.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя І.В. Маренич