11 жовтня 2022 року справа № 580/976/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.11.2021 про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, календарний період проходження строкової військової служби 2 роки, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік та 11 місяців та період роботи на слідчо-прокурорських посадах в прокуратурі Черкаської області 6 років 6 місяців та 8 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області додатково зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи безпосередньо суддею 25 років 7 місяців та 7 днів також календарний період проходження строкової військової служби 2 роки, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік та 11 місяців та період роботи на посадах помічника прокурора району, старшого помічника прокурора району, заступника прокурора району та старшого помічника прокурора області 6 років 6 місяців та 8 днів та надалі встановити, що стаж судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 36 років 1 місяць та 7 днів та проводити виплати щомісячного грошового утримання судді з розрахунку 36 років суддівського стажу без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання з 19 листопада 2021 року, часу отримання відмови відповідача про зарахування до стажу роботи безпосередньо суддею календарного строку строкової військової служби, половини часу навчання на денній формі в Харківському юридичному інституті, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не включило до суддівського стажу для розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі, період роботи на посадах помічника прокурора району, старшого помічника прокурора району, заступника прокурора району та старшого помічника прокурора області та строкову військову службу, внаслідок чого зменшено відсотковий розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці, тому такі дії є протиправними, оскільки порушують право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії. У зв'язку із чим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-УІІІ від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) суді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. Таким чином, в Управління відсутні підстави для зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді, половини строку навчання на денній формі вищого юридичного закладу та календарного періоду проходження строкової військової служби, періоду роботи в прокуратурі.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів № 13-21 від 05.02.1993 ОСОБА_1 , обрано народним суддею Черкаського районного народного суду Черкаської області,
Постановою Верховної Ради України від 20.09.2001 № 2738-111 позивача було обрано на посаду судді апеляційного суду Черкаської області безстроково.
Рішенням ВРП України від 27.09.2018 за № 3009/0/15-18 позивача було звільнено з посади судді апеляційного суду Черкаської області у відставку, а наказом №21 від 09.10.2018 по апеляційному суду Черкаської області він був відрахований зі штату апеляційного суду Черкаської області у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку на підставі рішення ВРП України.
З 10.10.2018 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 07.07.2010 №2453 «Про судоустрій і статус суддів» в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
У зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 24.02.2020 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подано довідку про суддівську винагороду №04-24/84/2020 від 20.02.2020 для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Листом від 03.03.2020 за № 2300-0303-8/6957 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки про суддівську винагороду № 2300-0303-8/6957 від 03.03.2020.
Дана відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку довічного грошового утримання судді була оскаржена до Черкаського окружного адміністративного суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового тримання судді у відставці на підставі довідки Черкаського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити такий перерахунок.
В частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи в органах прокуратури та періоду навчання на денній формі у вищому юридичному закладі відмовлено, так як право позивача в цій частині на момент звернення до суду з позовом було не порушеним, оскільки відповідач не відмовив в цій частині.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у справі №580/908/20 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% суддівської винагороди, виходячи виключно з стажу роботи на посаді судді, який становить 25 років 7 місяців та 29 днів. При цьому до стажу судді, який давав право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді, крім стажу роботи на посаді судді, не зараховано період перебування на строковій військовій службі, половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота в органах прокуратури Черкаської області ва слідчо-прокурорських посадах.
03.09.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з проханням зарахувати до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді перебування на строковій військовій службі, половину строку навчання на денній формі у вищому юридичному навчальному закладі та роботу в органах прокуратури Черкаської області.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.11.2021 позивач отримав відмову в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді половини терміну навчання в юридичному вищому навчальному закладі, строкової військової служби та період роботи на слідчо-прокурорських посадах в прокуратурі Черкаської області.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На момент виходу позивача у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) суді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
05 серпня 2018 року на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 12.07.2018 року №2509-VIII, статтю 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII доповнено частиною 2, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимог а щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Стаж роботи на посаді судді, призначеного чи обраного на посаду до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, визначається відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
За правилами положень Законом України "Про Вишу раду правосуддя" від 21.12.2016 №1798-VIII, яким внесені зміни в Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності ним Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло па день їх призначення (обрання)".
До набрання чинності Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №1402-VIII діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, статтею 120 якого передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді суді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до етапі 135 цього Закону , має право подати заяву про відставку.
Відповідно до положень частини першої стати 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України: 2) члена Вищої ради юстиції. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: 3) судді у судах га арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Згідно ч. 2, 3 ст. 142 Закону України №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною 5 ст. 142 Закону України 1402-VIII визначено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності ним Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 2862-ХІІ, в редакції яка діяла на час обрання позивачем суддею, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Приписами абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражне у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з частиною 4 статті 43 Закону №2453-VI судді у відставці, який мас стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи па посаді судді не менше 10 років.
Таким чином, Законом, який діяв на момент призначення позивача на посаду судді передбачалось зарахування до стажу, що дає право на відставку періодів роботи на посаді слідчого за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно трудової книжки ОСОБА_1 :
-з 11.11.1971 по 10.11.1973 службу в армії;
-з 01.09.1981 по 01.07.1985 навчання в Харківському юридичному інституті;
-з 01.08.1985 по 08.02.1993 стажист, помічник прокурора, старший помічник прокурора, заступник прокурора Соснівського району м. Черкаси, старший помічник прокурора Черкаської області.
Судом встановлено, що на час звільнення позивача з посади судді, останній мав стаж роботи на посаді судді 25 років 7 місяців 29 днів, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № Ік/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року).
Відповідно до пункту 1 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не су перечить Конституції України.
Згідно частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно із статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1095 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року), чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошовою у гримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна позиція суду викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Згідно копії трудової книжки, позивач проходив військову службу в армії з 11.11.1971 по 10.11.1973.
Отже, до спеціального стажу роботи, який дає право на відставку, належить враховувати, крім роботи на посаді судді, також слід зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, період проходження строкової військової служби з 11.11.1971 по 10.11.1973.
Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (яка діяла одночасно із Законом №2862-ХII, втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Згідно копії трудової книжки з 01.09.1981 по 01.07.1985 позивач навчання в Харківському юридичному інституті.
Поряд із цим, в період з 01.08.1986 по 08.02.1993 позивач працював помічником прокурора, старшим помічником прокурора, заступником прокурора Соснівського району м. Черкаси, старшим помічником прокурора Черкаської, строком 06 років 06 місяців 8 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.
Отже, до спеціального стажу роботи, який дає право на відставку, крім роботи на посаді судді, також слід зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, період роботи на посаді помічника прокурора, старшого помічника прокурора, заступника прокурора Соснівського району м. Черкаси, старшого помічника прокурора Черкаської області та половину періоду навчання в Харківському юридичному інституті.
За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до його стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, періоду перебування на військовій службі, періоду роботи на слідчих посадах та половину строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу є протиправними.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі №243/4458/17, від 31 жовтня 2019 у справі №766/17221/16-а.
За таких підстав, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, період строкової військової служби два роки, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік та 11 місяців та період роботи на посадах помічника прокурора району, старшого помічника прокурора району, заступника прокурора району та старшого помічника прокурора області 6 років 6 місяців та 8 днів.
При цьому суд вважає передчасними позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача проводити виплати щомісячного довічного грошового утримання судді без обмеження граничного розміру, оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання не проведено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладену у листі від 19.11.2021 про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби 2 роки, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік та 11 місяців та період роботи на слідчо-прокурорських посадах в прокуратурі Черкаської області 6 років 6 місяців та 8 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області код (ЄДРПОУ 21366538) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період проходження строкової військової служби 2 роки, половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті 1 рік 11 місяців, період роботи на посадах помічника прокурора району, старшого помічника прокурора району, заступника прокурора району та старшого помічника прокурора області 6 років 6 місяців 8 днів та встановити, що стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 36 років 1 місяць та 7 днів і проводити виплати щомісячного грошового утримання судді з розрахунку 36 років суддівського стажу.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Сергій ГАРАНЬ