Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
12 жовтня 2022 року № 520/7315/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції під час перерахунку з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.12.2019 щомісячну пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913), без обмеження суми виплат перерахованої пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність, а також здійснити йому виплату суми всієї перерахованої пенсії за весь період з 01.12.2019 по дату перерахунку пенсії у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а саме - протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру його пенсії з 85% до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції під час перерахунку з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913) є протиправними та такими, що порушують права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08.09.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та не доведеності. Також, представником відповідача зазначено, що з 01.01.2016 року пенсію позивача було перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.02.2018 року №103 на підставі довідки, наданої Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. При цьому, вказано, що відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Як вказано представником відповідача, у зазначеній редакції норма була застосована при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року. Водночас, представником відповідача зазначено, що визнання не чинним в подальшому п. 3 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача. При цьому, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню всіма юридичними та фізичними особами. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що позовні вимоги позивача про зобов'язання здійснити виплату пенсії однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками є такими, що не підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне. В лютому 2005 pоку ОСОБА_1 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України і отримує пенсію за вислугу років, яка виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивачем у позовній заяві вказано, що з врахуванням його вислуги років в ОВС України (30 років) та згідно з чинним на момент його звільнення законодавством, розмір його пенсії на момент її призначення складав 85% від розміру грошового забезпечення.
На підставі виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області у березні 2018 року довідки про розмір грошового забезпечення по аналогічний посаді в поліції для перерахунку його пенсії, в квітні 2018 року відповідачем було здійснено перерахунок розміру щомісячної пенсії позивача з 01.01.2016 згідно з пунктом З постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, сума якої з 01.01.2016 становила 6398,13 грн. на місяць, виходячи з 70% суми грошовою забезпечення по відповідній посаді в поліції за грудень 2015 року.
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі №520/2285/19 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344), які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 85% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції та невиплати йому перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у строки, встановлені законодавством; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції з 01.01.2016, а також здійснити йому виплату суми перерахованої пенсії за весь період з 01.01.2016 по дату перерахунку пенсії; в задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено; стягнуто з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі № 520/2285/19 - залишено без змін.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем у позовній заяві вказано, що під час виконання вказаного рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача і її розмір з 01.01.2016 становить 7769,15 грн. (виходячи з 85% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції за грудень 2015 року.
Водночас, позивачем вказано, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі №826/12704/18 (яке залишено без змін постановою Шoстого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 і набрало законної сили з 19.11.2019) було визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, у зв'язку з чим з 01.12.2019 розмір пенсії позивача підлягав перерахунку у зв'язку зі змінами розмірів грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції станом на листопад 2019 року, яке є значно більшим у порівнянні з розміром грошового забезпечення станом на 01.01.2016.
У позовній заяві позивачем вказано, що у травні 2021 року він звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МBC України по Харківській області" з заявою про необхідність складання довідки для перерахунку його пенсії з 01.12.2019 по відповідній посаді в поліції та її надіслання на адресу ГУ ПФУ в Харківській області для здійснення перерахунку його пенсії з 01.12.2019 і Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" було складено і направлено на адресу відповідача оновлену довідку № 100 27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913) про розмір грошового забезпечення позивача по відповідній посаді в поліції станом на листопад 2019 року (який склав 21963,80 грн. на місяць) для здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку розміру пенсії позивача з 01.12.2019.
Відтак, позивачем вказано, що відповідно до чинного законодавства, з урахуванням вислуги років в органах внутрішніх справ України та рішення суду у справі № 520/2285/19, починаючи з 01.12.2019 розмір його щомісячної пенсії повинен був становити 21963,80*85% = 18669,23 грн.
Як вказано у позовній заяві, 18.08.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з інформаційним запитом, заявою про перерахунок розміру його пенсії, до якої також надав довідку Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" №100/27901 від 17.06.2021 (вих. №33/41-913) та складеною відповідно до норм постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 заявою від 18.06.2021, у яких просив відповідача у встановлений законодавством строк прийняти рішення про перерахунок з 01.12.2019 розміру своєї щомісячної пенсії згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. №33/41-913), а також здійснювати виплату щомісячної пенсії відповідному збільшеному розмірі, починаючи з 01.12.2019 та провести виплату всіх нарахованих до виплати сум перерахунку пенсії у встановлені законодавством строки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.08.2021 №2000-0203-8/108162 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії з 01.12.2019 року згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" з посиланням на те, що після визнання протиправним і скасування п.З Постанови від 21.02.2018 № 103 інших рішень уряду про умови і порядок перерахунку пенсії не приймалося.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року №520/17014/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахунку та невиплаті з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих.№ 33/41-913); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум з 01.12.2019 пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих.№ 33/41-913); в іншій частині вимог позов залишено без задоволення; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що судове рішення у даній справі не було оскаржено в апеляційному порядку та у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 13.01.2022 року.
У позовній заяві позивачем зазначено, що 10.02.2022 року він звернувся до відповідача із заявою щодо виконання зазначеного вище судового рішення, але з огляду на початок військової агресії проти України таке рішення відповідачем виконано не було.
В подальшому, позивачем було повторно направлено на адресу відповідача аналогічну заяву від 06.07.2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.07.2022 року №6536-10050/С-03/8-2000/22 позивача було повідомлено про те, що судове рішення знаходиться на опрацюванні.
Позивачем вказано, що 02.09.2022 року ним було отримано пенсію у збільшеному розмірі, а саме 20270,00 грн., замість попередньої суми 9485,81 грн. Ним 07.09.2022 року було отримано від відповідача довідку від 07.09.2022 року №1388 та розрахунки сум проведеного відповідачем з 01.12.2019 року перерахунку пенсії, які свідчать на користь того, що на виконання судового рішення відповідачем у серпні 2022 року було проведено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.12.2019, виходячи з 70% грошового забезпечення, вказаного у довідні Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» про розмір грошового забезпечення № 100/32531 від 02.06.2021 (вих. № 33/41-542) і її щомісячний розмір становить 15374,66 грн. з 01.12.2019, а також 17527,11 грн. після її індексації з 01.03.2022 у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; нарахована позивачу до виплати сума перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 у розмірі 248564,73 грн. не була виплачена відповідачем, з посиланням його працівників на відсутність фінансування такої виплати.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції під час перерахунку з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Приписами положень ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
При цьому, відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Суд зазначає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років та її розмір складав 85 % від грошового забезпечення, що підтверджено матеріалами справи та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 року по справі №520/2285/19, яке набрало законної сили.
Водночас, суд наголошує на обставинах того, що в подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії під час її призначення, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, а також з огляду на обставини того, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції під час перерахунку з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913).
З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для належного захисту прав останнього зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 щомісячну пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913).
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.12.2019 щомісячну пенсію без обмеження суми виплат перерахованої пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність суд зазначає наступне.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Водночас, суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
В той же час, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Враховуючи обставини того, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить до висновку, що вони суперечать один одному.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відтак, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.12.2021 по справі №400/2085/19.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 щомісячну пенсію без обмеження суми виплат перерахованої пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність
При цьому, суд також, приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу суми всієї перерахованої пенсії за весь період з 01.12.2019 року.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу виплату суми перерахованої пенсії по дату перерахунку пенсії у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а саме - протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили суд зазначає, що такі направлені на майбутнє, що свідчить про відсутність підстав для їх задоволення.
Водночас, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно.
Отже, у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85% до 70% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції під час перерахунку з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2019 щомісячну пенсію у розмірі 85% грошового забезпечення по відповідній посаді в поліції згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" № 100/27901 від 17.06.2021 (вих. № 33/41-913), без обмеження суми виплат перерахованої пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а також здійснити йому виплату суми всієї перерахованої пенсії за весь період з 01.12.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.