про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2022 року м. Рівне№460/34336/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., роглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Четвертого відділу Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Четвертого відділу Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
визнати протиправними дії четвертого відділу Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову позивача на військову службу;
визнати протиправним і скасувати пункт 3.138 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 6 від 26.02.2022 про призов позивача на військову службу під час мобілізації та призначення на посаду;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби з відрахуванням з особового складу військової частини.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом з'ясовано, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги пов'язані з проходженням позивачем військової (публічної) служби, а тому для звернення до суду з таким позовом встановлюється місячний строк.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач у позовній заяві зазначає, що з 26.02.2022 достеменно дізнався про факт його призову під час мобілізації і зарахування до штату Військової частини НОМЕР_1 , тобто місячний строк звернення до суду з заявленими ним вимогами повинен був закінчитись 27.03.2022. Проте, позов про визнання протиправними дій щодо проведення такої мобілізації і визнання протиправним та скасування пункту 3.138 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 6 від 26.02.2022 про його призов позивач подав лише 07.10.2022 тобто з суттєвим проском місячного строку звернення до суду.
У своєму позові ОСОБА_1 клопоче про поновлення процесуального строку звернення до суду, обґрунтовуючи це тим, що він проходить військову службу і це ускладнювало подання позову у належний строк, а також про те, що він перебував на лікуванні у неврологічному відділенні КНП "Здолбунівська ЦМЛ". Позивач вважає такі підстави для пропущення строку звернення до суду поважними і просить його поновити.
Суд звертає увагу позивача, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Так, згідно з епікрізом КНП "Здолбунівська ЦМЛ" № 3845 доданим позивачем до позову, він перебував на стаціонарному лікуванні з 24.08.2022 по 05.09.2022, тому суд вважає причину щодо пропуску строку в цей період поважною.
Проте, позивач не долучив жодних доказів, які перешкоджали йому звернутися до суду у періоди з 26.02.2022 (дати, коли він дізнався про порушення своїх прав) по 23.08.2022 та з 06.09.2022 по 07.10.2022.
Посилання позивача про введення в Україні військового стану і несення військової служби, як поважні причини для пропуску строку більш ніж на 6 місяців є непереконливими, оскільки позивач не довів належними доказами, що вказані обставини були для нього об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
За наведеного суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду, поважних причин за весь період пропуску строку позивачем не наведено, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення (за весь період його пропуску), із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Четвертого відділу Рівненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Поліщук