12 жовтня 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/4065/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Промтехінжинірінг" (пров.Центральний, 3/1, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39594121) до Кропивницької митниці Держмитслужби (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА901020/2022/000004/2 від 14.07.2022;
- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу в сумі 7500 грн., судовий збір 2481 грн.
Ухвалою суду від 09.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 06.10.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що під час отримання від контрагента-підприємства «More Creation Trading Company Limited» (КНР) товару - верстат торцювально-центрувальний XZ-1000 ціною 28000 дол. США, вартість якого сплачена в повному обсязі, було з'ясовано, що внаслідок помилки менеджера компанії «More Creation Trading Company Limited» (КНР), замість верстата XZ-1000, в контейнері №TCNU7529618 надійшов верстат XZ-1200 вартість якого складає 43953 дол. США.
Внаслідок вказаної помилки, компанія «More Creation Trading Company Limited» (КНР) запропонувала повернути верстат XZ-1200 з послідуючою його заміною на верстат XZ-1000, або в разі технічної можливості використання верстату XZ-1200 залишити його і при цьому за ціною, яка була сплачена за верстат XZ-1000 - 28000 дол. США.
Позивач зазначає, що вказані обставини підтверджуються листом компанії «More Creation Trading Company Limited» від 11.012022.
Погодившись на вказану пропозицію позивач, окрім іншого, сплатив витрати по доставці товару до кордону України, які склали 4329,61 дол. США. Таким чином, митна вартість товару склала 32329,61 дол. США.
Даний товар був заявлений позивачем до митного оформлення по МД від 13.07.2022 №UA901020/2022/004634 і при цьому митна вартість товару (графа 43, метод 1) визначена за ціною договору.
Разом з тим, яка зазначає позивач, відповідачем прийнято рішення № UА901020/2022/000004/2 від 14.07.2022 року, яким митну вартість товару скориговано та визначено за ст. 64 МКУ -резервний метод.
Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
22.09.2022 представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. (а.с. 46-48).
Учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи без їх участі, у зв'язку з чим та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
14.08.2020 року між позивачем (покупець) та компанією «More Creation Trading Company Limited» (КНР) (продавець) укладено контракт № 1, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцеві металорізальний інструмент, технологічну оснастку, обладнання та запчастини. Загальна вартість товару, який має поставлятись за умовами контракту становить 100000 дол. США. Умови поставки - CPT. Умови оплати 100% від суми кожного інвойсу (а.с.14-18).
Відповідно до умов контракту та згідно накладної (інвойс) №JXJ20210520 від 18.05.2021 позивачеві було передано товар - верстат XZ-1000 вартістю 28000 дол. США (а.с.20).
Крім того, згідно накладної (інвойс) за цим же номером та датою, позивачеві передано верстат Y3150 вартістю 24603 дол. США (а.с.23).
Загальна вартість товару визначена вказаними накладними (інвойсами) складає 52603 дол. США.
Згідно платіжних доручень в іноземній валюті №131 від 20.05.2021, № 182 від 07.09.2021, № 132 від 20.05.2021, щодо оплати вартості товару одержаного за накладною (інвойс) №JXJ20210520 від 18.05.2021, позивачем сплачено 52803 дол. США (а.с.21,22,24).
В ході митного оформлення товару одержаного за накладною (інвойс) №JXJ20210520 від 18.05.2021 позивачем було виявлено, що замість верстата XZ-1000 від компанії «More Creation Trading Company Limited» (КНР) надійшов верстат XZ-1200 вартість якого складає 43953 дол. США.
В ході перемовин позивача з компанією «More Creation Trading Company Limited» (КНР), сторони дійшли згоди про залишення у власності позивача верстату XZ-1200 за ціною, яка була сплачена за верстат XZ-1000 - 28000 дол. США. (а.с.25-28).
Даний товар (верстат XZ-1200) був заявлений позивачем до декларування за МД від 13.07.2022 №UA901020/2022/004634 і при цьому митна вартість товару (графа 43, метод 1) визначена за ціною договору - 28000 дол. США (а.с.59).
В ході митного оформлення товару відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товару від 14.07.2022 № UА901020/2022/000004/2, відповідно до якого вартість товару визначена за резервним методом (6) та склала 48282,61 дол. США (а.с.11-13).
Рішення про коригування митної вартості мотивоване виявленням суперечностей та розбіжностей у наданих декларантом документах, які призвели до сумніву щодо відповідності заявленої митної вартості товару умовам викладеним у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Зважаючи на коригування митної вартості позивачем складено та подано до відповідача МД №UA901020/2022/004707 від 14.07.2022, якою митну вартість визначено за резервним (шостий) методом (графа 43) (а.с.60).
Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи документи дають з упевненістю стверджувати про можливість правильно та достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.
Крім того, надаючи правову оцінку діям відповідача суд враховує, що відповідно до частин 1-2 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 2-3 ст.58 МК України).
Відповідно до норм частини 4, 5, 6 статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень держмитслужби від 24.02.2022 №1420003301-36, визначити вартість верстату торцювально-центрувального моделі XZ-1200 не видається можливими оскільки, цей товар не є товаром широкого вжитку, а тому ціни на нього визначаються відповідно до умов контрактів (а.с.29-32).
Таким чином, фактично довільне визначення відповідачем ціни товару щодо якого здійсненого коригування митної вартості за шостим методом суперечить положенням Митного кодексу України.
Отже, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн. (а.с.1).
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку що витрати на сплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 2481 грн.
Крім того, позивачем сплачено фіксований розмір вартості послуг за надання правничої допомоги в сумі 7500 грн., що підтверджено договором від 01.08.2022 про надання правової допомоги та квитанцією від 10.08.2022, які також належить стягнути на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» до Кропивницької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА901020/2022/000004/2 від 14.07.2022.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Держмитслужби у розмірі 2481 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник