06 жовтня 2022 року м.Київ № 320/3752/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,
при секретарі судового засідання - Єжелі А.О.,
за участю:
представника позивача - Серта О.В.,
представників відповідачів - Ткачук Я.О., Нестерук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0265560707 від 04.11.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач помилково вважає, що для зберігання алкогольної та тютюнової продукції, яка продається товариством в магазині безмитної торгівлі в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" (с. Гора), а зберігається на складі в с. Мартусівка, товариству необхідно вносити місцезнаходження складу до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Позивач вважає, що він не зобов'язаний вносити відомості про місцезнаходження складу, оскільки він здійснює свою господарську діяльність в сфері безмитної торгівлі та має приміщення магазину безмитної торгівлі, яке включає в себе також склад МБТ згідно роз'яснення Міністерства фінансів України, що виключає у нього обов'язок реєстрації такого складу. Вважає податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з зазначених мотивів.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав до суду відзив, у якому зазначив, що під час перевірки "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" посадовими особами відповідача встановлено факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру, чим порушено вимоги ст. 15 Закону країни №481/95ВР. А відтак вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2022 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 07.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 30.06.2022 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 21.07.2022.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
В період з 17.09.2021по 24.09.2021 на підставі наказу ГУДПС у Київській області від 17.09.2021 №2078-п та направлень від 17.09.2021 №6582/10-36-07-07, № 6583/10-36-07-07 Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Київській області Чекіним О.Є. та Головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Київській області Колесником О.П. на підставі ст. 20, ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.95 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), від,02.03.15 Х» 222-УШ «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 № 148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, було проведено фактичну перевірку складу ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД».
В ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що станом на 16 год. 15 хв. 17.09.2021 в приміщенні складу магазину безмитної торгівлі за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева,72 знаходились алкогольні напої та тютюнові вироби в асортименті у кількості 636 найменувань на загальну суму 13 006 311,24 грн., які в період з 20.09.2021 по 22.09.2022 були відвантажені до магазину безмитної торгівлі ТОВ “БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕИЛ ЛТД” за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль - 7, Аеропорт, Термінал Д на підставі накладних на внутрішнє переміщення.
На момент перевірки відомості про місцезнаходження складу площею 2560,47 кв. м. за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеева,72, які використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено ст.15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95- ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” зі змінами та доповненнями.
За результатами перевірки було складено акт (довідку) фактичної перевірки від 24.09.2021 №16095/10/36/07/36953886.
11 жовтня 2021 року ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» було подано заперечення № 527 до акту фактичної перевірки № 16095/10/36/07/36953886 від 27.09.2021, за результатами розгляду яких висновком Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України № 17438/12/10-36-07-07-22 від 29 жовтня 2021 року, прийнято до уваги заперечення, однак, зазначено, що це не спростовує порушень, виявлених під час перевірки.
04 листопада 2021 року ГУ ДПС в Київській області було прийнято податкове повідомлення- рішення № 0265560707, відповідно до якого до ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» застосовані штрафні санкції у розмірі 13 006 311,24 грн. на підставі ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження направив до ДПС України скаргу від 22.11.2021 №612, однак, як зазначає в позові позивач, станом на момент звернення до суду відповіді від ДПС України не отримував.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.11.2021 № 0265560707 протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).
Згідно п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Як встановлено у ході розгляду справи, під час перевірки в приміщенні складу за адресою Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеева (Промислова), 72 знаходились алкогольні напої та тютюнові вироби в асортименті на загальну суму 13 006 311,24 грн, з яких в період з 20.09.2021 по 22.09.2021 були відвантажені до магазину безмитної торгівлі ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", розташований за адресою Київська область, Бориспільський район, село Гора,вулиця Бориспіль - 7, Аеропорт, термінал «D», на підставі накладних на внутрішнє переміщення.
В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що на момент перевірки відомості про місцезнаходження складських приміщень площею 2560,47 м2 за адресою Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеева (Промислова), 72, які використовуються ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Однак з такими висновками податкового органу, суд не може погодити, з урахування такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" здійснює господарську діяльність в сфері безмитної торгівлі.
Рішенням митного посту «Бориспіль» Київської митниці від 08.11.2021 №100040/2020/0832 створено зони митного контролю у міжнародному аеропорті «Бориспіль» за адресою Бориспіль - 7, Бориспільський район, Київська область, торгівельні зали магазину безмитної торгівлі ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", розташованих на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» у міжнародному аеропорті «Бориспіль», складському приміщенні магазину безмитної торгівлі ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", розташованому за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка. вул. Мойсеева (Промислова), 72.
Аналогічного змісту рішення про створення зони митного контролю у міжнародному аеропорті «Бориспіль» приймались 13.03.2017, 29.03.2019, 22.01.2020.
Відповідно до ч. ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі (ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»).
Згідно із ч. 1 ст. 140 Митного кодексу України (далі - МК України) безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також без проведення заходів офіційного контролю.
Статтею 404 МК України передбачені види діяльності підприємств, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами. До таких видів діяльності належать, зокрема, відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі.
Згідно з ч. 1 ст. 405 МК України на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 цього Кодексу, надаються дозволи. Підприємства, які отримали такі дозволи, включаються до відповідних реєстрів, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до ст. 415 цього Кодексу. Таким підприємствам видаються витяги із зазначених реєстрів.
Частиною 1 ст. 420 МК України визначено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 МК України магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
Норами ч. 4 ст. 420 МК України магазини безмитної торгівлі в установленому порядку здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, крім товарів, які відповідно до закону заборонені де ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, та товарів за товарними позиціями 2701- 2716 згідно з УКТ ЗЕД. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі громадянам затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 421 МК України передбачені вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі.
Зокрема, приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе склади магазину, в тому числі склади для товарів, що реалізуються в торговельних залах, розташованих у різних пунктах пропуску, та переміщуються між ними виключно під митним контролем, та для майна, яке використовується у таких залах для реалізації зазначених товарів (п. 3 ч. 1 ст. 241 МК України).
Крім того, у листі Міністерства фінансів України № 34050-06- 10/33344 від 02.11.2021 про розгляд звернення Асоціації магазинів безмитної торгівлі, зазначається, що торгові приміщення, допоміжні приміщення, а також склади магазинів безмитної торгівлі можуть складати сукупно один цілісний об'єкт магазину, який внесений до відповідного Реєстру магазину безмитної торгівлі із зазначенням загальної площі всього магазину, його місця розташування, найменування суб'єкта господарської діяльності, якому видано дозвіл, тощо. Реєстр магазинів безмитної торгівлі є відкритими даними відповідно до законодавства України й публікується на офіційному веб-сайті Держмитслужби та порталі відкритих даних data.gov.ua.
Таким чином, склад магазину безмитної торгівлі ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", площею 2 560,47 кв. м., який використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та який зазначений в акті перевірки, внесено до Реєстру підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі (Реєстраційний номер МБТ: № D/0064/05).
Також наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2012 № 692 затверджено «Порядок подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі та форми Заяви на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі» (далі - Порядок № 692), яким передбачений вичерпний перелік документів, що додаються до заяви на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі.
Порядок № 692 не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання - утримувача магазину безмитної торгівлі вносити відомості про склад, на якому зберігаються підакцизні товари та який є частиною приміщення магазину безмитної торгівлі до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Ця позиція також відображена в згаданому листі Міністерства фінансів України № 34050-06-10/33344 від 02.11.2021.
У листі Державної митної служби № 17-1/17-01-03/14/2377 від 08.10.2021, адресований Асоціації магазинів безмитної торгівлі України, в якому ДМС України також підтвердила, що діяльність з відкриття та експлуатації магазину безмитної торгівлі належить до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється митними органами.
Тобто утримувачі магазинів безмитної торгівлі не є платниками акцизного податку, оскільки підакцизні товари, що реалізуються магазинами безмитної торгівлі, не оподатковуються акцизним податком з роздрібної торгівлі, а також, що на утримувачів магазинів безмитної торгівлі не поширюються положення законодавства України, що регламентують діяльність акцизних складів, так як акцизні товари, що реалізуються магазинами безмитної торгівлі, не призначені для вільного обігу на митній території України.
ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", як утримувач магазину безмитної торгівлі, експлуатує приміщення магазину безмитної торгівлі, а саме склад для товарів, який розташований за адресою Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вул. Мойсеева (Промислова), 72, та перебуває у користуванні товариства згідно договору оренди № 01119 СКЛ від 01.11.2019.
Суд наголошує, що склад, що перебуває у користуванні позивача є зоною митного контролю сектора митного оформлення № 2 митного оформлення № 2 на території ТОВ «БФ Склад 2».
Таким чином, твердження в акті перевірки про те, що позивач повинен вносити відомості про склад, на якому зберігаються алкогольні напої та тютюнові вироби, та який є частиною приміщення магазину безмитної торгівлі, до Єдиного державного реєстру місць зберігання, є помилковими та не відповідають положенням МК України та Порядку № 692, і у позивача не має обов'язку вносити відомості про склад, на якому зберігаються алкогольні напої та тютюнові вироби, та який є частиною приміщення магазину безмитної торгівлі, до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
З урахування викладеного, суд приходить до висновку протиправність податкового повідомлення - рішення від №0265560707 від 04.11.2021, а тому воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України", відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді податкового повідомлення-рішення від №0265560707 від 04.11.2021.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 24 810,00 грн (платіжне доручення № 50985 від 11.02.2022), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0265560707 від 04.11.2021.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ - ВП 44096797) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (код ЄДРПОУ - 36953886) судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 жовтня 2022 р.