30 грудня 2021 року № 320/2323/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс 15” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Технополіс 15” з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 28.12.2018 №0126135401.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, в результаті якої встановлено, що ТОВ “Технополіс 15” порушено граничні терміни сплати податку на прибуток приватних підприємств, у зв'язку з чим контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0126135401. Позивач, не погоджується з рішенням контролюючого органу, оскільки вказує, що кошти було сплачено вчасно, але на помилковий рахунок, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що він діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ “Технополіс 15” має статус юридичної особи та зареєстроване за адресою: 08130, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Велика Кільцева, буд. 4.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами діяльності ТОВ “Технополіс 15” за КВЕД є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД - 46.11), діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (код КВЕД - 46.18), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД - 46.19), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД - 46.21), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (код КВЕД - 46.33), оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (код КВЕД - 46.43 - основний), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (код КВЕД - 46.49), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД - 46.90), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД - 47.19), роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення (код КВЕД - 47.43), агентства нерухомості (код КВЕД - 68.31).
Позивач перебуває на обліку Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, в результаті якої встановлено, що ТОВ “Технополіс 15” порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України.
З Акту перевірки від 12.07.2018 № 592/10-36-54-01/33987142 вбачається, що кількість днів затримки складає - 7, 17 та 1 день.
Позивачем подано заперечення на Акт перевірки від 12.07.2018 №592/10-36-54-01/33987142, проте рішення про результати розгляду даного заперечення учасниками справи до суду не надано.
У зв'язку зі встановленими порушеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0126135401, яким визначено до сплати суму штрафних санкцій 11 418,56 грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням 28.12.2018 ТОВ “Технополіс 15” звернулось до відповідача зі скаргою, у відповіді від 17.04.2019 № 18060/6/99-99-11-06-01-25 на яку, відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2018 № 0126135401 залишається без змін, а скарга - без задоволення.
Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Так, за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.
Пунктом 6.3 ст. 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Щодо складання та реєстрації податкових накладних №5075 від 22.12.2015 та №5646 від 12.12.2015р. суд зазначає, у вказаний період часу діяли інші редакції ПК України, а саме:
- відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України чинного на дату складання податкових накладних №5075 та №5646 (в редакції Закону України від 17 вересня 2015 року N 702-VІІІ, ОВУ, 2015 р., №76, ст. 2493), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз.1 п.201.10 ст.201).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абз.11 п. 201.10 статті 201).
При цьому, пунктом 201.10 статті 201 ПКУ (в редакції, чинній в період грудня 2015 р. - січня 2016 р.) не визначено жодного застереження про застосування штрафних санкцій згідно з цим Кодексом у разі порушення таких строків.
Відтак, на спростування висновків контролюючого органу, зазначених в Акті № 592, пунктом 201.10 статті 201 ПК України, в редакції чинні в період складання (грудень 2015 р.) та реєстрації (січень 2016 р.) податкових накладних №5075 та №5646, не передбачено застосування штрафних санкцій у разі порушення строків реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України чинного на дату складання податкових накладних №5075 та №5646 (в редакції Закону України від 16.07.2015 р. N 643-УІІІ), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відповідно до п-120-1.3. ст. 120-1 ПК України чинного на дату складання податкових накладних №5075 та №5646 (в редакції Закону України від 16.07.2015 p. № 643-VIII), порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року N909-VIII, яким пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України виключено.
Відповідно до абзацу сьомого п.58.1 ст. 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Проте, на дати складення та реєстрації податкових накладних №5075 та №5646 не було чинного порядку застосування штрафних санкцій та не існувало затвердженої форми податкового повідомлення-рішення, відповідного даній санкції.
Такий Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом Мінфіну від 28 грудня 2015 року №1204, набрав чинності лише 16.02.2016 року, тобто вже після складання та реєстрації вказаних податкових накладних, а відтак не розповсюджується на період і правовідносини, що мали місце до набуття чинності законодавчим актом.
Відповідно до ст. 58 Конституції, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України також визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Крім того, рішення платника є правомірним в силу положень п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4 ПК України, принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Таким чином, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за наслідками реєстрації податкових накладних №5075 та №5646.
Щодо складання та реєстрації податкової накладної №6645 від 01.09.2016 суд зазначає таке.
На дату виписки (та реєстрації) зазначеної в Акті № 592 податкової накладної №6645 від 01.09.2016 також діяла інша редакція ПК України, та відповідно відмінна від процитованої контролюючим органом редакція п. 201.10 ст. 201 ПКУ а саме:
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ чинного на дату складання податкової накладної №6645 (в редакції Закону України від 13 травня 2016 року N 1389-VІІІ), «при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою» (абз.1 п.201.10 ст.201). «Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом» (абз.11 п. 201.10 статті 201).
На відміну від чинної з 01.01.2017 року виправленої редакції ПК України, абзацом одинадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України в чинній у вересні 2016 року редакції, визначено певний період у часі, тобто - строк, а не термін, реєстрації податкових накладних, а саме: «протягом 15 календарних днів, наступних за».
Однак, відповідно до пункту 120-1.1. ст. 120 ПК України в чинній у вересні 2016 року редакції, «порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів».
Відтак, на відміну від чинної з 01.01.2017 року виправленої редакції ПК України, ні стаття 201, ні інші положення цього Кодексу, в чинній у вересні 2016 року редакції, не встановлюють «термінів» реєстрації податкових накладних, і тим більше не встановлюють «граничних термінів» реєстрації податкових накладних.
Таким чином, на спростування висновків контролюючого органу, зазначених в Акті №592, ні пунктом 120-1.1. ст.120, ні пунктом 201.10 статті 201 ПК України, в редакції чинні в період складання та реєстрації (вересень 2016 р.) податкової накладної №6645, не передбачено застосування штрафних санкцій у разі порушення встановлених Кодексом строків реєстрації податкових накладних.
Крім того, як визначено в абзаці одинадцятому п.201.10 ст. 201 ПК України (в редакції чинній у вересні 2016 р.), початок відліку строку для реєстрації податкової накладної припадає на дату, наступну за датою виникнення податкових зобов'язань.
Статтею 187 ПК України, встановлені умови визначення дати виникнення податкових зобов'язань, які за загальним правилом пов'язуються з настанням першої з подій: або надходження/оприбуткування коштів за поставку, або факт здійснення поставки/відвантаження (факт здійснення господарської операції).
Проте, жодної події - а ні отримання грошових коштів, а ні господарської операції, а відтак, ніякої дати виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних зі складанням податкової накладної №6645 від 01.09.2016 р. - не відбулося і фактично не мало місця, оскільки податкова накладна була складена і зареєстрована зі за технічної помилки.
Відтак, обов'язку зареєструвати чи обов'язку дотриматись строків реєстрації такої податкової накладної не виникає.
Розрахунком коригування кількісних і вартісних показників складеним 05.09.2016 р. №6886 до податкової накладної від 01.09.2016 № 6645 і зареєстрованого 20.09.2016 р. контролюючому органу вказано про причину коригування - «технічна помилка».
Крім цього, згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, штраф за порушення граничних термінів реєстрації накладається на особу, на яку відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок реєстрації такої податкової накладної.
До того ж, чинна у вересні 2016 р. редакція п. 120-1.1. ст. 120 ПК України, невід'ємною складовою цієї норми для застосування санкції містила умову «реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість».
Таким чином, оскільки господарської операції чи отримання коштів як події для виникнення податкового зобов'язання не відбулося, відтак не виникало зобов'язання з надання покупцю та реєстрації податкової накладної, - відтак відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах “Сєрков проти України” (заява № 39766/05), “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, з огляду на вищенаведені положення норм законодавства, практику Європейського суду, обставини справи та докази, які підтверджують зазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло обов'язку по сплаті штрафних санкцій, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 28.12.2018 № 0126135401.
З урахуванням наведеного, суд вважає що дії контролюючого органу щодо визначення суми штрафних санкцій ТОВ “Технополіс 15” є неправомірними, а позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2018 №0126135401 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ “Технополіс 15” є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 28.12.2018 № 0126135401.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технополіс 15” судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.