11 жовтня 2022 року № 320/12332/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Києві адміністративний позов Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління поліції охорони в м. Києві з позовом до ОСОБА_1 у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві безпідставно отримані кошти в сумі 7785,53 грн.
У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем були безпідставно отримані кошти, оскільки відповідач ввів в оману позивача при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за повний місяць серпня 2020 року, хоча на службі перебував з 01.08.2020 по 09.08.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надалі, до суду від Управління поліції охорони в м. Києві надійшла заява про збільшення позовних вимог, за змістом якої, у позовній заяві було допущено арифметичну помилку та зазначено, що відповідач має повернути борг в сумі 7179,76 грн., проте, відповідно до довідки розрахунку, відповідач має повернути позивачу борг у сумі 7785, 53 грн.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені у встановленому КАС України порядку.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовні матеріали отримано відповідачем 30.10.2021, проте відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Управління поліції охорони в м. Києві із заявою про прийняття його на службу в поліцію. Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 14.05.2019 № 80 о/с, відповідача було прийнято на службу в поліції та призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти охорони об'єктів та публічної безпеки Дніпровського районного відділу Управління поліції охорони м. Києві.
Згідно затвердженого "Графіку роботи особового складу роти реагування на серпень 2020 року" від 31.07.2020, з яким капрала поліції ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис, та заплановано на чергування 10, 11, 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30 та 31 серпня 2020 року.
Згідно книги нарядів роти реагування Дніпровського районного відділу УПО (інв. № 1417), капрал поліції ОСОБА_1 був записаний в графу «лікарняний» з 10 по 31 серпня 2020 року.
Наказом Управління поліції охорони в м. Києві від 14.05.2019 № 80 о/с, було визначено оклад відповідача в розмірі 1800,00 грн. Відповідно до наказу від 25.08.2020 № 140 о/с «Про затвердження премії поліцейським», відповідачу було затверджено премію за серпень 2020 року у розмірі 289%, та наказом УПО від 25.08.2020 № 143 о/с «Про одноразове підвищення щомісячної премії поліцейським», відповідачу було затверджено премію в сумі 500,00 грн. Додатком № 1 Постанови визначено, що оклад поліцейського за спеціальне звання, а саме: «капрал поліції», складає 600,00 грн. Додатком № 11 до постанови затверджено розмір надбавки за стаж служби в поліції, а саме: від 1 до 2 років - у розмірі 5% (наказ УПО від 16.06.2020 № 90 о/с).
31 серпня 2020 року відповідачу було виплачено грошове утримання за серпень місяць 2020 року в сумі 10449,01 грн.
25.08.2020 відповідачем було подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.
Наказом УПО від 14.09.2020 № 292, було призначено службове розслідування у зв'язку з тим, що, починаючи з 10.08.2020, капрал поліції ОСОБА_1 не виходив на службу. Відповідно до висновку службового розслідування, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні службової дисципліни, неналежному виконанні функціональних обов'язків, порушені вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 18 розділу III Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 № 580-VІІІ, в частині відсутності з 10.08.2020 по теперішній час на службі без поважних причин, керуючись статтями 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, до поліцейського взводу № 3 роти реагування Дніпровського районного відділу УПО капрала поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (копія Висновку службового розслідування додається).
У своїх поясненнях від 22.10.2020, відповідач зазначив, що на лікарняному з 10.08.2020 не перебував, причиною його невиходу на роботу став особистий конфлікт з командиром роти реагування Дніпровського районного відділу УПО. На телефонні дзвінки від командно-керівного складу відділу не відповідав через особисте небажання спілкуватися з ними. Свою вину по факту невиходу на службу з 10.08.2020 та не інформування командно-керівного складу Дніпровського районного відділу УПО визнає.
Наказом УПО від 22.10.2020 № 169 о/с, капрала поліції ОСОБА_1 було звільнено з Національної поліції України відповідно до ст. 77 ч. 1 п. « 6» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону.
Пунктом 8 Порядку визначено, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Наказом УПО від 18.09.2020 № 298 «Про припинення виплати грошового забезпечення поліцейському Дніпровського РВ капралу поліції ОСОБА_1 » у зв'язку з відсутністю з 10.08.2020 на службі без поважних причин поліцейського взводу № 3 роти реагування Дніпровського РВ УПО капралу поліції ОСОБА_1 було припинено виплату грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що відповідач ввів в оману УПО наданням недостовірної інформації, та незаконно і безпідставно отримав грошове забезпечення за повний місяць серпня 2020 року, хоча на службі перебував з 01.08.2020 по 09.08.2020, тому, стягненню з відповідача підлягає 7785,53 грн. безпідставно отриманих коштів, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішення даного спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 580).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За змістом частини першої статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У силу норм частини першої статті 19 Закону № 580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580).
Відповідно до статті 94 Закону, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 № 988, визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальне звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійних характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до приписів ст. 94 Закону, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.04.2016 № 669/28799), затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із спеціальними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Пунктом 3 Порядку, визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого ступеня.
Відповідно до п. 6 Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора НВЗ МВС із спеціальними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
З матеріалів справи слідує, що починаючи з травня 2019 року, позивач щомісячно перераховував відповідачу грошове забезпечення, натомість, відповідач починаючи з 10.08.2020 на службу не виходив, повідомивши керівництво, що перебуває на лікарняному.
Згідно затвердженого "Графіку роботи особового складу роти реагування на серпень 2020 року" від 31.07.2020, з яким капрала поліції ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис, та заплановано на чергування 10, 11, 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30 та 31 серпня 2020 року. Згідно книги нарядів роти реагування Дніпровського районного відділу УПО (інв. № 1417), капрал поліції ОСОБА_1 був записаний в графу «лікарняний», з 10 по 31 серпня 2020 року.
Наказом УПО від 14.09.2020 № 292, було призначено службове розслідування у зв'язку з тим, що, починаючи з 10.08.2020, капрал поліції ОСОБА_1 не виходив на службу. Відповідно до висновку службового розслідування, до поліцейського взводу № 3 роти реагування Дніпровського районного відділу УПО капрала поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У своїх поясненнях від 22.10.2020, відповідач зазначив, що на лікарняному з 10.08.2020 не перебував, причиною його невиходу на роботу став особистий конфлікт з командиром роти реагування Дніпровського районного відділу УПО. Свою вину по факту невиходу на службу з 10.08.2020 та не інформування командно-керівного складу Дніпровського районного відділу УПО визнає (копія пояснень додана до матеріалів справи).
Пунктом 8 Порядку, визначено, що за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.
Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Наказом УПО від 18.09.2020 № 298 «Про припинення виплати грошового забезпечення поліцейському Дніпровського РВ капралу поліції ОСОБА_1 » у зв'язку з відсутністю з 10.08.2020 на службі без поважних причин поліцейського взводу № 3 роти реагування Дніпровського РВ УПО капралу поліції ОСОБА_1 було припинено виплату грошового забезпечення.
Тож доводи позовної заяви про те, що відповідач ввів в оману УПО наданням недостовірної інформації, та незаконно і безпідставно отримав грошове забезпечення за повний місяць серпня 2020 року, хоча на службі перебував з 01.08.2020 по 09.08.2020, підтверджуються матеріалами справи.
Згідно норм ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Дане положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Це положення застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Отже, враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач відпрацював не повний місяць, а саме: з 01.08.2020 по 09.08.2020, при цьому, шляхом введення в оману УПО, отримав грошове забезпечення за 31 день серпня 2020 року в сумі 10449,01 грн., наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача отримане грошове забезпечення за період з 10.08.20. по 31.08.20. в сумі 7785,53 грн.
Натомість, відповідно до довідки-розрахунку за жовтень 2020 року, відповідач має повернути позивачу борг у сумі 7785,53 грн. а саме: 1350,00 грн. (посадовий оклад) + 450,00 грн. (оклад за спец звання) + 90,00 грн. (надбавка за стаж служби в поліції) + 5462,10 грн. (премія) + 588,00 грн. (утримання за 7 днів перевикористаної відпустки) - 36,00 грн. (доплата за роботу в нічний час) - 118,57 грн. (повернення військового збору) - 7785,53 грн. (довідка про проведений розрахунок).
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію від 02.11.2020 № 2466/43/29/5/01-2020 з вимогою вжити невідкладних заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку, натомість, станом на 20.11.2020, вимоги претензії не задоволенні, борг не було погашено. Протилежного сторонами не повідомлено, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві безпідставно отриманих коштів в сумі 7785,53 грн.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору та підлягають задоволенню, при цьому, стороною відповідача так і не було надано спростувань щодо заявленого предмета спору та викладених позивачем обставин.
Судові витрати розподілу не підлягають у силу норм ч. ч. 1 та 2 ст. 139 КАС України, оскільки відповідачем виступає фізична особа.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління поліції охорони в м. Києві безпідставно отримані кошти в сумі 7785 (сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн.53 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Сторони: Управління поліції охорони в м. Києві (ЄДРПОУ 40109147, 04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 9); ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
рішення виготовлено та підписано 11.10.2022
Суддя Панченко Н.Д.