06 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/2159/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник відповідача 1 - не з'явився;
представник відповідача 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
1. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити;
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072150007856 від 10.05.2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.06.1993 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 3 категорії та відповідно до даного посвідчення має право на пільги і компенсації встановлені Законом "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказує на те, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зменшення віку пенсії на 5 років. Зазначає, що 08.04.2022 року йому виповнилося 55 років, а тому відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на пенсію із зменшенням віку на 5 років та відповідний загальний страховий стаж 27 років. Однак, відповідачем відмовлено йому у призначенні пенсії. Вказану відмову вважає протиправною та такою, що порушує його законне право на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
18.07.2022 року відповідачем 1 до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що на підставі повного та всебічного розгляду заяви позивача від 06.05.2022 року та доданих до неї документів ГУ ПФУ в м. Києві (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у призначенні пенсії, про що винесено рішення №072150007865 від 10.05.2022 року, а ГУ ПФУ в Закарпатській області лише листом №0700-0201-8/20654 від 31.05.2022 року повідомлено про відмову у призначенні пенсії, оскільки до обов'язкових документів заявник не надав первинні документи - довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено періоди роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надано роз'яснення про причини відмови, порядок їх усунення, та надіслано розрахунок стажу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року до участі у даній справі залучено Головне управління ПФУ в м. Ужгороді у якості відповідача 2.
Відповідач 2 відзив на позов не подав, ухвалу від 08.09.2022 року отримав 13.09.2022 року, що підтверджується відповідною довідкою.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явилися та не повідомили суд причини неявки.
Розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
08.04.2022 року позивачу ОСОБА_1 виповнилося 55 років, що підтверджено копією паспорта.
06.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хустського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою №1683 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій.
Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) відмовлено у призначенні пенсії, про що винесено рішення №072150007865 від 10.05.2022 року, а Головне управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області листом № 0700-0201-8/20654 від 31.05.2022р. повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії.
Підставою відмови у призначенні пенсії слугувало те, що до обов'язкових документів заявник не надав первинні документи - довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надано роз'яснення про причини відмови, порядок їх усунення, а також надіслано розрахунок стажу, тобто у зв'язку із не підтвердженням участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 15.04.1992 року, яке видане Хустським районним військовим комісаріатом та після перереєстрації посвідчення НОМЕР_1 від 08.06.1993 року, яке видане Закарпатською обласною державною адміністрацією (а.с. 17) є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відповідно до вказаних посвідчень має право на пільги і компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись з відмовою відповідача в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у такому порядку: 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
У примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Суд зазначає, що особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01 січня 1993 року протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 4 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26 квітня 1986 по 01 січня 1993 року) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років. Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії не може перевищувати 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.
Відповідно до положень п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09 березня 1988 року, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XI).
Основною підставою для прийняття альтернативних документів є інформація у них про період роботи чи проживання, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або відомості проживання на територіях радіоактивного забруднення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було те, що позивачем не підтверджено участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так як такий не надав первинні документи - довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надано роз'яснення про причини відмови, порядок їх усунення, а також надіслано розрахунок стажу, тобто у зв'язку із не підтвердженням участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Разом з тим, суд вказує на те, що, у матеріалах справи наявний військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 12.09.1991 року (а. с. 21), з якого вбачається, що позивач з 27.04.1986 року по 10.05.1986 року працював на площадці дезактиваціїї вертольотів на аеродромі Чернігів, які приймали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.
Крім того, вказане також підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_4 за №835 (а.с. 22) та №106 (а.с. 23).
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає що відмова відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки долученими до матеріалів справи документами підтверджується факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 27.04. по 10.05.1986 року, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому належним способом захисту прав позивача є призначення та виплата йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, тому враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 досягнув пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача 06.05.2022 року, то позивач звернувся із вказаною заявою в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно ст.90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення (відповідач 2 відзив на позов не подав).
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №072150007865 від 10.05.2022 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 жовтня 2022 року.
СуддяС.А. Гебеш