12 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/27497/21
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із позовом до Міністерства оборони України (Проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду II групи з 4 листопада 2020 року внаслідок поранення, що пов'язане із захистом Батьківщини, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 лютого 2021 року №18;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи внаслідок поранення, що пов'язане із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом 1 січня календарного року, в якому буде проводитись виплата.
У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи. На свою заяву ОСОБА_1 отримав відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що встановлення ІІ групи інвалідності відбулося у понад дворічний строк з дня первинного встановлення втрати працездатності. Таку відмову позивач вважає протиправною, що і стало причиною звернення до суду (а.с. 1-6).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
30.12.2021 на адресу Житомирського окружного адміністративного суду за вх. №83905/21 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначено про те, що чинне законодавство обмежує дворічним терміном можливість отримання одноразової грошової допомоги, який відліковується від первісного встановлення інвалідності або втрати працездатності до моменту встановлення нової групи інвалідності або більшого відсотка втрати працездатності. У позивача група інвалідності змінилася у більш тривалий (понад три роки) термін ніж передбачено чинним законодавством, що унеможливлює призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу (а.с. 28-31).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у період з травня 2006 року до 26.04.2007 та у період з 05.09.2014 до 31.08.2015.
Під час проходження військової служби 04.05.2015 позивач отримав поранення.
20.05.2016 органами МСЕК позивачу первісно було встановлено 5% втрати професійної працездатності внаслідок поранення та контузії, що пов'язані із захистом Батьківщини (довідка. МСЕК від 20.05.2016 за № 0000336) та 15 % втрати професійної працездатності внаслідок травми, що пов'язана з проходженням військової служби (довідка МСЕК від 20.05.2016 за №0000337) (а.с. 12).
У зв'язку з втратою позивачем працездатності Міністерством оборони України позивачу було виплачено 5075 грн.
У подальшому рішенням Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 25.04.2019, яке оформлене протоколом №1100, визначено, що як поранення ОСОБА_1 так і його захворювання, що набуті під час військової служби, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 13).
07.06.2019 під час огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 21.05.2019 встановлено III групу інвалідності внаслідок поранення, що пов'язане із захистом Батьківщини (довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №548606 від 07.06.2019) (а.с. 14).
Одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач не отримував.
04.11.2020 під час огляду органами МСЕК позивачу було встановлено II групу інвалідності з 04.11.2020 внаслідок поранення, що пов'язане із захистом Батьківщини (довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №294013 від 04.11.2020) (а.с. 15, 16).
Наведені обставини сторонами не заперечуються.
Отже, із дати первісного встановлення втрати працездатності 20.05.2016 до встановлення ІІІ групи інвалідності минуло понад 3 роки, а до дати встановлення ІІ групи інвалідності минуло понад 4 роки.
У зв'язку із встановленням інвалідності II групи ОСОБА_1 звернувся із заявою до Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги.
15.02.2021 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням: і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, що оформлене протоколом № 18, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з посиланням на пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд зазначає наступне.
Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон України №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Обмеження 2 річним терміном у пункті 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII встановлене законодавцем з метою забезпечення підвищеного соціального захисту тих військовослужбовців, у яких відбувається стрімке погіршення стану здоров'я внаслідок обставин, що склалися при проходженні військової служби, тобто тих у кого збільшення відсотку втрати працездатності та встановлення чергової групи інвалідності відбувається стрімко (у межах 2 річного терміну після встановлення попереднього відсотку втрати працездатності або групи інвалідності).
Первісне встановлення ступеню працездатності ОСОБА_1 встановлено 20.05.2016, після чого 07.06.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності, а 04.11.2020 ІІ групу інвалідності.
Відповідно до положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У своїй постанові від 21.08.2019 у справі № 806/2187/18 (пункт 30 постанови) Верховний Суд дійшов наступного висновку щодо застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII, а саме: обидві норми пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності.
У пункті 34 наведеної постанови Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
Зазначені висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України №2011-XII також були висловлені у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справах №806/2180/18, №826/7472/18; від 17 грудня 2019 року у справах №825/1118/16, №641/5360/16-а; від 24 грудня 2019 року у справах №200/4362/19, №826/11299/18; від 21 січня 2020 року у справі №280/405/19; від 20 лютого 2020 року у справі № 806/714/18; від 04 березня 2020 року у справі №240/5765/18; від 12 березня 2020 року у справі № 280/148/19, від 2 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.006957.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв'язку з чим, а також у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (Проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін