про залишення позовної заяви без руху
11 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/22835/22
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії за період з 01.02.2020 на підставі довідки (оновлені дані) Адміністрації Держприкордонслужби України від 10.11.2020 №11/18110, що викладена в листі від 25.08.2022 №23529-19982/В-02/8-0600;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислити перерахувати та виплачувати пенсію з 01.02.2020 у зв'язку з зміною (збільшенням) розміру грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 за по справі №240/1908/20 згідно довідки (оновлені дані) Адміністрації Держприкордонслужби України від 10.11.2020 №11/18110, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з розрахунку 90 % суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Позивач у позовній заяві просить, зобов'язати відповідача обчислити, перерахувати та виплачувати пенсію з 01 лютого 2020 року, у зв'язку з зміною (збільшення) розміру грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, за справою №240/1908/20 згідно з довідкою (оновлені дані) Адміністрації Держприкордонслужби України від 10.11.2020 №11/18110, без обмеження максимального розміру пенсій десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, з розрахунку 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Згідно матеріалів справи №240/1908/20 рішення у вказаній справі набрало законної сили 24.09.2020, про що позивачу видано виконавчий лист 13.11.2020. Тобто, саме з цього часу позивач знав (повинен був знати) про порушення своїх прав.
В той же час з даним позовом до суду позивач звернувся 26.09.2022, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, позивач в заяви про поновлення строку звернення до суду не подав.
Окрім того, суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача від 06.07.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позивач має подати клопотання, в якому вказати інші, документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску або уточненого адміністративного позову з врахуванням висновків викладених у вказаній ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова