12 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/12289/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області при виконанні рішення суду у справі неправомірно нарахувало підвищення до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не в розмірі двох мінімальних заробітних плат (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), як це було визначено рішенням Житомирського окружного адміністративного суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до суду відповідь на подану позивачем заяву, в якій просило відмовити в задоволенні вказаної заяви.
Відповідно до норм частини 5 статті 382 КАС України розгляд заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку діям відповідача при виконанні рішення суду, суд враховує наступне.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позов задоволено.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає, що згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому, рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.
У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд звертає увагу на те, згідно ч. 8 ст.382 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Водночас, заявник не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.
Разом з тим, позивачем до заяви не надано жодного доказу на підтвердження факту невиконання рішення суду та нарахування підвищення до пенсії не у визначеному судовим рішенням розмірі.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю, відтак, у задоволенні відповідної заяви позивача необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Залишити без задоволення заяву позивача в порядку ст.382 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос