11 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 905/2245/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - адвоката Єрьомичевої А.В. (вх. №858Д/1-18)
на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі №905/2245/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Лейба М.О.), повний текст якого складено 01.02.2022 року
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 31283,76грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі №905/2245/21 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Лиман, Донецька область до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення додаткових зборів і плат в сумі 31283,76грн.
Представник Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - адвокат Єрьомичева А.В. з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції відбулася у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем.
У даному випадку не мало місця вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу через його не вивезення зі станції одержувачем власними засобами відповідно до умов договору після оформлення передавальних операцій та підписання сторонами пам'яток про подавання вагонів.
Саме цей факт став підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу, і який знаходився на коліях станції Маріуполь-Сортувальний. З огляду на те, що позивачем доведена затримка вантажу, термін безкоштовного зберігання варто обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами договору для передавальних операцій.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” №133/2022 від 14.03.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану” встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: зупинено тимчасово розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду; запроваджено з 01.04.2022 роботу суду у віддаленому режимі; рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 року апеляційну скаргу представника Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - адвоката Єрьомичевої А.В. на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі залишено без руху; останню зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Суддя - доповідач Терещенко О.І. перебувала у відпустці з 25.08.2022 року по 09.09.2022 року включно.
02.09.2022 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№4854ел. 3236), з доказами надіслання копії апеляційної скарги відповідачу у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року призначено розгляд справи за апеляційною скаргою представника Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - адвоката Єрьомичевої А.В. на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 року витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи; копію ухвали надіслано господарському суду Донецької області.
22.09.2022 року на адресу суду з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/2245/21 (вх.№5384).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 року зупинено дію рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі № 905/2245/21 до розгляду апеляційної скарги; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
28.02.2017 року між Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” (Залізниця, позивач), яке змінило найменування на Акціонерне товариство “Українська залізниця” та Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Власник колії, відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018 року, від 17.07.2018 року, від 19.11.2019 року) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії “Донецька залізниця” (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 року).
Строк дії договору до 31.12.2021 року включно (пункт 19 договору в редакції додаткової угоди від 29.10.2020 року).
Відповідно до п. 1 договору (в редакції додаткової угоди від 22.05.2018 року) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, до станції Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці (п. 5 договору).
У пункті 3 договору сторони погодили, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь - Сортувальний Залізниці та Рудна Власника колії.
Пунктом 5 договору (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 року) визначено, що придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15.
Згідно з п. 6 договору (в редакції додаткової угоди від 22.05.2018 року) кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: в маршрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах, що подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів).
Вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Відповідно до п. 10 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018 року) на під'їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
За змістом п. 14 договору власник колії сплачує Залізниці плату, зокрема, за: б) користування ваганами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; в) інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.
Згідно з п.15 договору (в редакції додаткової угоди 17.07.2018 року), при переданні на під'їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника Залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.
21.06.2021 року о 07-15 год. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3135. У складі потягу знаходилось 52 вагонів з різним вантажем (16 вагонів власності ЦТЛ, 36 власних вагонів. Крім того 4 вагони прибули раніше основної відправки. Загальна кількість вагонів 56.
Вагони у кількості 51 були віднесені на відповідальність вантажоодержувача - відповідача о 10-09год. 21.06.2021 року.
Факт подачі спірних 52 вагонів потягу №3153 на 2 колію станції Маріуполь-Сортувальний о 07-15год. 21.06.2021 року відповідачем не оспорюється.
Згідно пам'ятки №1897 про подавання вагонів передача 52 вагонів при поданні відбулась о 10-09год. 21.06.2021 року без зауважень щодо технічного стану вагонів.
Згідно з актом про затримку вагонів №1-86, що складений у присутності агента комерційного станції Маріуполь-Сортувальний Полещук А.Є. та прийомоздавальника ПрАТ “ММК ім. Ілліча” Малеєвої Є.С., состав потягу №3153 у кількості 52 вагони прибраний з 2 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 22.06.2021 року о 16-25год.
Таким чином, оскільки приймально-здавальні операції 52 вагонів були здійснені о 10:09год. 21.06.2021 року, то відповідно відповідач повинен був забрати спірні 52 вагони не пізніше 14-09год. 21.06.2021 року.
Фактично 52 вагони потягу простояли на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 16-25год. 22.06.2021 року, про що Залізницею 22.06.2021 року у присутності таких осіб: агента комерційного Примак О.А. та агента комерційного Ставрієнко Г.А. станції Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми №6-701.
Загальний час простою 52 вагонів потягу (16 вагони власності філії “ЦТЛ”, 36 власних вагонів) за період з 14-09год. 21.06.2021 року по 16-25год. 22.06.2021 року склав 26год. 16хв.
Залізницею за час простою нараховано відповідачу ПрАТ “ММК ім. Ілліча” в тому числі збір за зберігання вантажу за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) у сумі 26069,80грн. без ПДВ (з ПДВ 31283,76грн.).
Збір за зберігання вантажу був внесений до накопичувальної картки №09091294, яка була пред'явлена ПрАТ “ММК ім. Ілліча” для підписання і оплати. Представник ПрАТ “ММК ім. Ілліча” накопичувальну картку підписав із зауваженнями такого змісту: “Сума 26069,80грн. відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку”.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з відповідача збір за зберігання вантажу у сумі 31283,76грн.
01.02.2022 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання о 16:25год. 22.06.2021 року, а тому підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні; матеріали справи не містять наказу Залізниці про затримку вагонів та контейнерів з вини вантажовласника, а зі змісту акту загальної форми та акту про затримку вагонів вбачається не затримка вагонів залізницею, а простоювання їх на коліях станції в період з 10-09год. 21.06.2021 року по 16-25 22.06.2021 року через не забирання їх вантажовласником.
Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.
Згідно ст.914 ЦК України, ст.307 ГК України, ст.8 Закону України “Про залізничний транспорт” перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
За змістом ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1, 2 ст.8 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), положення якого згідно з п. 2 Статуту визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п.3 Статуту).
За приписами п. 64 Статуту, для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.
Згідно з п.71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.10.2021 року у справі №905/175/21 та від 12.10.2021 року у справі №905/140/21, де, зокрема, вказано таке.
“Всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу; у випадку затримки вантажу термін безкоштовного зберігання варто обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами договору для забирання вагонів; безкоштовну добу зберігання вантажу у випадку доведеності позивачем затримки вагонів необхідно розраховувати наступним чином: до часу прибуття потягу підсумовується час для розвантажувально-передавальних операцій та 4-х годинний термін для забирання вагонів, і лише після спливу вказаного часу починається відлік безоплатної доби зберігання вантажу. Порядок зберігання та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентується Правилами зберігання вантажів. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (п. 5 Правил зберігання вантажів).Пунктом 46 Статуту залізниць передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки. Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009 року визначено, що неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. З огляду на те, що позивачем доведена затримка вантажу, яка сталася з вини відповідача, що також встановлено судами, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що безоплатна доба зберігання закінчилася о 00:00 годин 30.07.2020 року, оскільки суди розрахували її лише на підставі частини 2 статті 46 Статут залізниць, при цьому не врахувавши, що пунктом 8 Правил зберігання передбачений порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримки вагонів.”
Разом з тим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2021 року у справі №905/107/21 та від 28.10.2021 року у справі №905/179/21, де, зокрема, Верховний Суд, з огляду на те, що позивачем доведена затримка вантажу, яка сталася з вини відповідача, що також встановлено судами, не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що безоплатна доба зберігання закінчилася о 00:00 годин 24.07.2020, оскільки суди розрахували її лише на підставі частини 2 статті 46 Статуту залізниць, при цьому не врахували, що пунктом 8 Правил зберігання вантажів передбачений порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримки вагонів.
Апелянт вказує на те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції відбулася у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем, у даному випадку не мало місця вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу через його не вивезення зі станції одержувачем власними засобами відповідно до умов договору після оформлення передавальних операцій та підписання сторонами пам'яток про подавання вагонів та саме цей факт став підставою для затримки вантажу, який фактично було передано одержувачу, і який знаходився на коліях станції Маріуполь-Сортувальний.
Таким чином, відсутність вини відповідача у затримані вагонів останнім, належними та допустимими доказами доведено не було, а факт затримки вагонів у встановленому законом порядку зафіксовано актом про затримку вагонів №1-86 від 22.06.2021 року та актом загальної форми № 6-701 від 22.06.2021 року, відповідно до яких за затримку вагонів на коліях станції було нараховано, зокрема, збір за зберігання вантажів.
Зазначені суми були внесені до накопичувальної картки №№09091294.
Окрім того, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 904/5743/16, де, між іншим, вказано, що належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.
Таким чином, зі змісту вказаних вище положень чинного законодавства слідує, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.
Отже, в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За таких обставин, позивачем доведено затримку вантажу, яка сталась з вини відповідача, а тому висновок господарського суду першої інстанції про те, що відповідач звільнив колії у період безоплатного зберігання о 16:25год. 22.06.2021 року, а тому підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, є передчасним, оскільки місцевий господарський суд розрахував його лише на підставі ч. 2 ст. 46 Статуту, при цьому, не врахував, що п. 8 Правил зберігання вантажів передбачено порядок визначення безоплатної доби, у випадку затримання вагонів.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.
Отже, місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, поклавши судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, п.1, 2 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу представника Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - адвоката Єрьомичевої А.В. задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2022 року у справі №905/2245/21 скасувати повністю.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) 31283,76грн. збору за зберігання вантажу.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) 5 991,50 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя Т.Д. Геза