03.08.2010 Справа № 12/61
за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород
до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород
про стягнення заборгованості в сумі 807,56 грн. (в т.ч. 578,22 грн. -основного боргу; 40,64 грн. -3 % річних та 188,70 грн. -інфляційних збитків).
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -Шандор О.М., (представник за довіреністю від 28.12.2009 року)
Від відповідача -не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Ужгород до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 807,56 грн. (в т.ч. 578,22 грн. - основного боргу; 40,64 грн. -3 % річних та 188,70 грн. -інфляційних збитків).
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Повідомлення підтверджує вручення відповідачу 22.07.2010 року ухвали від 20.07.2010 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/61
від 03.08.2010 року
і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь - яких доказів про відсутність боргу.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні - завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 578,22 грн. -основного боргу щодо оплати за надані, згідно договору № 253 від 03.12.2007 року телекомунікаційні
послуги за період з 01.12.2007 року по 30.06.2008 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- рахунками за період 01.12.2007 року по 30.06.2008 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (претензії № 01 -25 -2204 від 22.05.2008 року та № 01 -25 -3293 від 27.07.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та з урахуванням Закону України „Про телекомунікації” (ст. ст. 33, 36).
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/61
від 03.08.2010 року
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є надання телекомунікаційних послуг (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість наданих телекомунікаційних послуг є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також, 3% -річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 40,64 грн. -3 % річних та 188,70 грн. -інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської і державної діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п. 3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Методика розрахунку позивачем вартості та обсягу наданих послуг ґрунтується на встановлених нормативах і відповідачем не оспорювалась за весь період стосунків.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/61
від 03.08.2010 року
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ в особі Закарпатської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4; код 25438186) суму 578,22 (п'ятсот сімдесят вісім грн. 22 коп.) -основного боргу; 40,64 (сорок грн. 64 коп.) -3 % річних; 188,70 (сто вісімдесят вісім грн. 70 коп.) -інфляційних збитків та 102 (сто дві грн.) -у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.