03.08.2010 Справа № 12/60
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Хуст
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бульвар», м. Берегово
про стягнення заборгованості в сумі 6 771,99 (в т.ч. 6 659,78 грн. - основного боргу та 112,21 грн. - пені).
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2, (представник за довіреністю № 6634 від 18.09.2009 року)
Від відповідача - не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Хуст до товариства з обмеженою відповідальністю «Бульвар», м. Берегово про стягнення заборгованості в сумі 6 771,99 (в т.ч. 6 659,78 грн. - основного боргу та 112,21 грн. - пені).
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.
Письмовою заявою (вх. № 5980 від 03.08.2010 року) позивач повідомив суд про часткове погашення основного боргу відповідачем після порушення провадження у справі в сумі 1 000 грн, в доказ чого надав виписку банківської установи про рух коштів між сторонами від 20.07.2010 року та уточнив позовні вимоги в частині нарахованих до стягнення сум: 5 659,78 грн. - основного боргу та 112,21 грн. - пені.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/60
від 03.08.2010 року
Повідомлення підтверджує вручення відповідачу 26.07.2010 року ухвали від 20.07.2010 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь - яких доказів про відсутність боргу.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні - завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 6 659,78 грн. - основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору поставки № 9/4 від 09.04.2009 року, товар, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- товарно -транспортними накладними: № 5 - 889 від 29.04.2010 року, № 5 - 953 від 10.05.2010 року, № 5 - 952 від 10.05.2010 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.
Заявлені вимоги позивача (листи № 59 від 13.05.2010 року, № 61 від 01.06.2010 року та № 62 від 07.06.2010 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Однак, поданою заявою (вх. № 5980 від 03.08.2010 року) позивач повідомив суд про часткове погашення основного боргу (в доказ чого надав виписку банківської установи про рух коштів між сторонами від 20.07.2010 року на суму 1 000 грн.) та просить стягнути залишок боргу в сумі 5 659,78 грн. - основного боргу та 112,21 грн. - пені. Отже, провадження в справі в частині стягнення 1000 грн. - основного боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову, а решта суми 5 659,78 грн. основного боргу та 112,21 грн. - пені - підлягає стягненню з відповідача.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/60
від 03.08.2010 року
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару ((ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Між тим, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 9.2.1 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 112,21 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України; ст. ст. 216 -218, 220 ГК України; Положень Закону України від 22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що підлягають стягненню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/60
від 03.08.2010 року
особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80 (п.1-1), 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бульвар” (м. Берегово, вул. Б.Хмельницького, 163; код 30175449) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) суму 5 659,78 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 78 коп.) -основного боргу; 112,21 (сто дванадцять грн. 21 коп.) -пені та 102 (сто дві грн.) -у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В решті позову щодо стягнення суми 1 000 грн. основного боргу - провадження у справі припинити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.