КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1539/22
Провадження № 2-з/488/30/22
про забезпечення позову
11.10.22 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в обґрунтування якої зазначила, що 04.03.2021 року головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Одеса) Таран К.О. відкрито виконавче провадження № 64702677 з примусового виконання виконавчого напису № 10112, вчиненого 30.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з неї, ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 34 971,64 грн.
ОСОБА_1 вважає виконавчий напис нотаріуса здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість зазначена у виконавчому написі на момент його вчинення не була безспірною, у зв'язку із чим, вона має намір звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого провадження № 64702677, відкритого 04.03.2021 року головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Таран К.О., з примусового виконання виконавчого напису № 10112, вчиненого 30.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 34 971,64 грн.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи, та враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із майбутніми заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява заявника про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Крім того, звертаю увагу заявника на ч.4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
У разі не подання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються, відповідно до п.1 ч.13 ст. 158 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву - задовольнити.
Зупинення стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого провадження № 64702677, відкритого 04.03.2021 року головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Таран К.О., з примусового виконання виконавчого напису № 10112, вчиненого 30.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 34 971,64 грн.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Суддя Л.І. Селіщева