Cправа № 127/21298/22
Провадження № 2-а/127/179/22
Іменем України
06 жовтня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Щербатюк І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/21298/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядового поліції Назарук Тетяни Василівни, Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.09.2022 відповідачем відносно неї було винесено постанову серії ЕАР №5868743 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 08 вересня 2022 року о 22 год. 24 хв. по вулиці Київська у м. Вінниця, керуючи автомобілем марки CHEVROLET CRUZE, д.н.з. НОМЕР_1 , перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3., яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає протиправною, ухваленою із порушенням вимог чинного законодавства, яка не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що дійсно у зазначений у постанові час, на своєму автомобілі виїжджала із території центрального автовокзалу (м. Вінниця, вул. Київська, 8) та здійснила поворот ліворуч через проїжджу частину вулиці Київська, в напрямку вулиці Соборної (центрального мосту). Після чого її зупинили працівники поліції та склали зазначену постанову за перетин суцільної подвійної лінії.
Проте, позивач зазначила, що у місці виїзду із території центрального автовокзалу є частина з переривчастою лінією розмітки у подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Оскільки, за вимогами ПДР України дозволяється перетинати переривчасту лінію розмітки у подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки, що не заборонено ПДР України, отже, в її діях відсутня протиправність та винність, що не утворює складу адміністративного правопорушення, як передбачено ст. 9 КУпАП.
На підставі вищевикладеного позивач просила позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову серії ЕАР №5868743 від 08.09.2022 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 23.09.2022 відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції рядового поліції Назарук Тетяни Василівни, Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та запропоновано відповідачу протягом 3 (трьох) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, під час патрулювання 08.09.2022 на вул. Київська 1, в м. Вінниця інспектором роти № 4 БУПП у Вінницькій області ДПП Назарук Тетяною Василівною було зупинено автомобіль CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки п. 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п. 8.5.1 та розділ 34 ПДР України.
Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. ст. 33, 248 КУпАП поліцейським було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ЕАР № 5868743 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Представник відповідача зазначив, що інспектор як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР, маючи відповідні повноваження зробив висновок про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Таким чином, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. З огляду на вказане представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, натомість звернулася до суду з заявою в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що 08.09.2022 інспектором роти №4 БУПП у Вінницькій області ДПП Назарук Тетяною Василівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАР № 5868743 від 08 вересня 2022 року, якою визнано винною ОСОБА_1 в тому, що вона 08.09.2022 о 22 год. 25 хв. на вул. Київська 1, в м. Вінниця керуючи автомобілем CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_1 , перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки п. 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п. 8.5.1 та розділ 34 ПДР України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122,126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 статті 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором роти № 4 БУПП у Вінницькій області ДПП Назарук Тетяною Василівною.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки п. 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушила п. 8.5.1 та розділ 34 ПДР України.
Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами. Лінію перетинати забороняється.
Разом з тим, пункт 1.7 частини 1 розділу 34 ПДР визначає - (напрямна розмітка - переривчаста лінія) - позначає напрямок смуг руху в межах перехрестя в разі необхідності вказати траєкторію руху транспорту, позначає розриви в суцільній розмітці 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія), 1.3 Розмітка 1.3 для можливості здійснення повороту чи розвороту, а також позначає межі відведених майданчиків для паркування на безоплатній основі вздовж проїзної частини.
Згідно з пунктом 8.5.1. ПДР горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.
Однак, в позовній заяві позивач зазначає про те, що вона дійсно у зазначений у постанові час, на своєму автомобілі виїжджала із території центрального автовокзалу (м. Вінниця, вул. Київська, 8) та здійснила поворот ліворуч через проїжджу частину вулиці Київська, в напрямку вулиці Соборної (центрального мосту), однак вона перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки (1.3), але це було здійснено в частині дороги з переривчастою лінією розмітки у подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки (напрямна розмітка - переривчаста лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
На підтвердження своїх доводів позивачем було надано фото, з місця події, з яких чітко видно, що у місці виїзду із території центрального автовокзалу є частина дороги з переривчастою лінією розмітки у подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Дана обставина не була спростована відповідачем.
Крім того, працівник поліції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що вона перетнула суцільну лінію дорожньої розмітки (1.3), в частині дороги з переривчастою лінією розмітки у подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки (напрямна розмітка - переривчаста лінія (1.7), що не заборонено ПДР України.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у м. Вінниці, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.
При цьому, обов'язок, щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. (ч. 2 ст. 251 КУпАП)
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання на жоден із доказів, які передбачені статтею 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, однак відео з нагрудної камери інспектора суду не надано.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустила вказане правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, за відсутності доказів вчинення такого правопорушення.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАР №5868743 від 08 вересня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену Інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції рядового поліції Назарук Тетяною Василівною та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 139, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАР №5868743 від 08 вересня 2022 року, винесену Інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Назарук Тетяною Василівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовий поліції Назарук Тетяна Василівна, місце роботи: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області, адреса: 21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23.
Суддя: