"11" жовтня 2022 р. Справа153/899/22
Провадження2/153/165/22-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
справа №153/899/22
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вовк Е. П., представник служби у справах дітей Ямпільської міської ради Кіфа А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у її сестри ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 . Після народження дитини ОСОБА_2 разом із своєю донькою проживала у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Після виповнення Бочаровій Дар'ї 9 місяців від народження відповідач поїхала на заробітки, а свою доньку залишила позивачці на виховання. З серпня місяця 2011 року позивач виховує свою племінницю ОСОБА_4 , вона перебуває на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за №14. Відповідач у цій справі є матір'ю малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу: не створює умов для отримання нею освіти. Відповідач покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. У зв'язку з вище викладеним позивачка звернулася до органу опіки та піклування при Ямпільській міській раді з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що позивачці було рекомендовано звернутися до суду та після винесення ухвали суду про проведення перевірки нададуть висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. Тому, позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Представник позивача адвокат Вовк Е.П. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином шляхом направлення судових повісток із рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомила, жодних заяв чи клопотань не подавала, відзив на позов не надавала.
Представник служби у справах дітей Ямпільської міської ради Кіфа А.В. який діє на підставі доручення вих.№01-02/157 від 20.09.2022 року щодо розгляду даної справи покладається на розгляд суду. Також пояснив, що було проведено засідання комісії, і комісія прийняла рішення у даній справі покласти на розгляд суду. Письмово виготовити протокол та висновок комісії не мав змоги, так як були повітряні тривоги значний проміжок часу.
Заяви, клопотання: клопотання про витребування доказів.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 07 вересня 2022 року на 10 годині 00 хвилин; витребування інформації про отримання державних допомог позивачем та відповідачем; задоволення клопотання позивача про витребування доказів; задоволення клопотання представника позивача адвоката Вовк Е.П. про долучення доказів до матеріалів справи, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11 жовтня 2022 року на 09 годину 00 хвилин, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України (а.с.5) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Слобода-Підлісівська Ямпільського району Вінницької області.
Із копії паспорта громадянина України (а.с.7) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Підлісівка Ямпільського району Вінницької області.
Із довідки вих.№40 від 22 червня 2022 року виданої закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів села Велика Кісниця Ямпільської міської ради Вінницької області (а.с.9) судом встановлено, що ОСОБА_4 , дійсно здобуває освіту у сьомому класі опорного навчального закладу, опікуном є ОСОБА_1 .
Із Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №14 вих..№14-04.16/14 від 22.06.2022 року виданого Слободо-Підлісівським старостинським округом №16 Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с.10) судом встановлено, що при перевірці матеріально-побутових умов за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , але не проживає ОСОБА_2 , також встановлено,що в будинку є в наявності усе для життєдіяльності.
Із копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.11) судом встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії паспорта закінчився.
Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України (а.с.13) судом встановлено, що у відомостях про дитину ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Підлісівка Ямпільського району Вінницької області, відомостях про батька - ОСОБА_8 , відомостях про матір - ОСОБА_9 .
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого с/советом Слободи-Підлісівської Ямпільського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Із дослідженої у судовому засіданні особової справи отримувачів соціальних допомог відповідача ОСОБА_2 наданої на ухвалу суду управлінням соціального захисту населення Могилів-Подільської районної адміністрації судом встановлено, що за період часу з 15.11.2010 по 06.07.2020 дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає біля матері і перебуває на її утриманні (довідки видані виконкомом Слобода-Підлісівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області).
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Виходячи з положень ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
В силу п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до п. п.15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року (заява №10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. При вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 08.05.2019 року у справі № 409/1865/17-ц, від 02.10.2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 11.03.2020 року у справі № 638/16622/17, від 13.04.2020 року у справі № 760/468/18, від 29.04.2020 року у справі № 522/10703/18 , від 23.12.2020 року у справі №522/21914/17.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення мати спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання материнських обов'язків, які можуть бути підставою позбавлення останню батьківських прав, покладено на позивача.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків (пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про позбавлення та поновлення батьківських прав»).
ОСОБА_1 як на підставу позбавлення батьківських прав посилається на те, що ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не цікавиться успіхами доньки, станом здоров'я та не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Однак, вищезазначені підстави для позбавлення батьківських прав вичерпні, кожна із них має самостійний характер і підлягає окремому доказуванню, тому жодні інші обставини, наприклад, ухилення матері чи батька від утримання дитини або спілкування з дитиною зрідка, не можуть призвести до позбавлення батьківських прав.
Крім того, позивачкою не надано жодного достовірного доказу про те, що відносно ОСОБА_2 застосовувалися заходи впливу, а саме - накладання адміністративного стягнення, розгляд її поведінки органом опіки та піклування, виховний вплив з боку уповноваженого дільничного поліції тощо.
Також судом враховуються довідки про склад сімї відповідача, виданих виконкомом Слободо-Підлісівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, що за період часу з 15.11.2010 по 06.07.2020 дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає біля матері (тобто відповідачки) і перебуває на її утриманні. Дані довідки позивачем не спростовані.
За таких обставин, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.
При вирішення питання щодо судових витрат, суд, виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, покладає понесені позивачем судові витрати на останню, оскільки у позові відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.6, 150, 164, 165 СК України, положеннями Конвенції про права дитини, ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку села Підлісівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстровану АДРЕСА_1 , про необхідність змінити ставлення до виховання та матеріального утримання її неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на службу у справах дітей Ямпільської міської ради Вінницької області контроль за виконанням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Підлісівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованою в АДРЕСА_1 , батьківських обов'язків відносно її неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2022 року.
Головуючий Т.В. Гаврилюк