Справа № 143/531/22
Іменем України
30 вересня 2022 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Бойка А. В.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Встановив:
28 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно з якими ОСОБА_1 оскаржив постанову поліцейського 1 батальйону 1 роти УПП у Вінницькій області Вращука Дениса Олександровича серії ЕОА №5498560 від 18.06.2022 про накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.340 КУпАП.
Позов мотивований тим, що 18.06.2022 поліцейським 1 батальйону 1 роти УПП у Вінницькій області Вращуком Д. О. було винесено постанову серії ЕОА №5498560, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Відповідно до постанови, 18.06.2022 о 10:02:22 в м. Вінниця по вул. Ботанічна, 23 водій керуючи транспортним засобом здійснив стоянку на тротуарі залишивши для пішоходів менше 2м для вільного руху пішоходів, чим порушив п.15.10.б. ПДР України.
Оскільки мотоцикл, яким він керував, був залишений не на тротуарі, а на правій стороні проїжджої частини дороги по вул. Ботанічна, відстань від мотоцикла до краю частини дороги по якій рухалися пішоходи, була більше ніж 2 метри, а рух пішоходів був утруднений не його транспортним засобом, а бетонними блоками, які були частиною блокпосту, що знаходився на перехресті вулиць, вважає, що дії поліцейського є незаконними, а тому просить зазначену вище постанови скасувати.
Ухвалою суду від 01.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.07.2022 на електронну пошту суду представник Головного управління Національної поліції у Вінницькій області подав клопотання про заміну неналежного відповідача, яке ухвалами суду від 22.07.2022 було задоволено, неналежного відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було замінено на належного - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, визначено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.09.2022 від Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій справу просив розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (а. с. 29).
Представник відповідача до суду не з'явився також, однак у відзиві на позовну заяву щодо задоволення позову заперечив, посилаючись на правомірність дій поліцейських при прийнятті оскаржуваної постанови (а. с. 34-36).
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю з таких міркувань.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 18.06.2022 поліцейським 1 батальйону 1 роти УПП у Вінницькій області Вращуком Д. О. було винесено постанову серії ЕОА №5498560, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Відповідно до постанови, 18.06.2022 о 10:02:22 в м. Вінниця по вул. Ботанічна, 23 водій керуючи транспортним засобом здійснив стоянку на тротуарі залишивши для пішоходів менше 2м для вільного руху пішоходів, чим порушив п.15.10.б. ПДР України - порушення стоянки, стоянка на тротуарах не позначе. відповід. дорож. знаками, встан. з табличками (а. с. 4).
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом у якому зазначає, що обставини, наведені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності. Позивач наполягає, що не порушував ПДР України, оскілки транспортний засіб був залишений не на тротуарі, а на правій стороні проїжджої частини дороги по вул. Ботанічна. При цьому перешкод для руху пішоходів він не чинив, оскільки відстань для їх вільного руху була понад 2 метри, а відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 15 ПДР України визначені правила зупинки та стоянки транспортний засобів.
Так, пунктом 15.10«б» ПДР України визначено, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки та стоянки.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 40 «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Однак відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надано.
Так, судом встановлено, що як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано лише постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5498560 від 18.06.2022.
Проте зазначена постанова є предметом спору між позивачем та відповідачем та не може розглядатися як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Сама по собі постанова не підтверджує, що 18.06.2022 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «PN-200», НОМЕР_1 , здійснив стоянку на тротуарі залишивши для пішоходів менше 2м для вільного руху пішоходів, а будь-які інші докази відповідачем не надані.
Таким чином, відповідачем факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.122 КУпАП та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП є не доведеним.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, як протиправна.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 1 батальойону 1 роти УПП у Вінницькій області Вращука Дениса Олександровича серії ЕАО №5498560 від 18.06.2022 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП провадженням закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 05.10.2022.
Суддя