Справа № 138/2874/21
Провадження №:2-др/138/10/22
11.10.2022 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Цибульського О.Є.
за участю: секретаря Спічко А.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бартосевича Богдана Васильовича про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу,-
Заочним рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22.11.2021 у даній справі позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 фактичні витрати в порядку регресу в розмірі 26543,06 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Однак питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу вирішено не було.
Позивач звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат, а саме про постановлення додаткового рішення у даній справі в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 7920,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав до суду заяву, де просив провести розгляд справи у його відсутність, заяву підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з проведенням експертизи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України)
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до суду у вересні 2021 року з позовною заявою, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на користь позивача фактичні витрати в порядку регресу в сумі 26243,06 грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 908 грн. До позовної заяви додав
попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у справі в розмірі 8908,00 грн. ( 908,00 грн. - сплата судового збору та 8000,00 - витрати про надання правової допомоги).
До заяви про постановлення додаткового рішення представник позивача надав на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Бартосевичу Б.В. ; договір про надання професійної правової допомоги від 20.05.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП - адвокатом Бартосевич Б.В.; акт №49/01-Б приймання-передачі послуг професійної правової допомоги від 19.01.2022 року, який підписаний сторонами та куди входить: вивчення матеріалів справи, збирання доказів, кількість витраченого часу 2,5 год., вартість послуги за годину 1200 грн., загальна вартість 3000 грн.; робота в досудовому порядку кількість витраченого часу 1,4 год., вартість послуги за годину 1200 грн., загальна вартість 1680 грн.; підготовка, оформлення та відправка претензії боржнику, кількість витраченого часу 1,2 год., вартість послуги за годину 1200 грн., загальна вартість 1440 грн.; підготовка, оформлення та подання позовної заяви до суду , кількість витраченого часу 1,5 год., вартість послуги за годину 1200 грн., загальна вартість 1800 грн.; а всього - 7920,00 грн. Тобто, представником позивача надано передбачені ст.137 ЦПК України, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7920,00 грн.
В заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача заявив про стягнення з відповідача 7920,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції і надав копії квитанцій про сплату ФОП ОСОБА_3 7920 грн. (квитанція №0.0.2470996507.1 від 22.02.2022).
При ухваленні заочного рішення від 22.11.2021 року судом стягнуто з відповідача судові витрати лише у виді судового збору за подання позовної заяви, питання про розподіл судових витрат за надання правничої допомоги не було вирішено.
Відмовляючи в постановленні додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з положень ЦПК України, які зазначено вище.
В позовній заяві та доданих до неї документах не ставилося питання про їх стягнення. Але було надано тільки попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат та не було додано доказів на їх підтвердження.
В заяві про ухвалення додаткового рішення також не ставилося питання про поновлення строку для її розгляду, до винесення рішення по справі також не було заяв, що документи на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані після прийняття рішення по справі.
Суд не може взяти до уваги докази які подані з порушенням строків. Хоча як вбачається з матеріалів справи згідно рекомендованого повідомлення рішення позивачем отримано 21.01.2022, а заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду в липні місяці 2022 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 270, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бартосевича Богдана Васильовича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат з оплати правничої допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ