Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "06" липня 2010 р.Справа № 9/623
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Яценко О.М. дор. від 05.07.2010р. №561
від відповідача: не з'явився
прокурор: Слівінський О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного Комітету лісового господарства України Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" ( с. Словечно Овруцького району)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донкор" (м.Коростень)
про стягнення 22472,40 грн.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача 22472,40 грн. боргу за поставлену лісопродукцію.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором за №83 від 22.09.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманої відповідачем продукції у встановлений договором строк.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 06.07.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокуратури, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до укладеного між ДП "Словечанське лісове господарство" (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донкор" (далі-відповідач) договору №83 від 22.09.2009р. (а.с.7-8) відповідач отримав від позивача лісоматеріали круглі на загальну суму 64222,43 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: №15123 від 20.08.2009р., №16329 від 12.10.2009р., рахунком фактурою №555 від 28.11.2009р., залізно-дорожною накладною №33566431 від від 28.11.2009р. (а.с. 6-13).
Згідно пп.1.1 договору продавець (позивач) зобов'язався продати, а покупець (відповідач) купити лісоматеріали на умовах нижній склад продавця.
Ціна за один щільний кубічний метр товару фіксується в гривнях і приймається з урахуванням ПДВ згідно протоколу погодження цін. Загальна сума договору орієнтовно складає 300000,00 грн. (п.3.1, п.3.2 договору).
П.4.1 договору передбачена 100% попередня оплата за товар, яка проводиться покупцем шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково шляхом поставки позивачу продукції на суму 41750,03грн.
В зв'язку із неповним проведенням розрахунків за поставлений товар позивач направив на адресу відповідача претензію від 26.03.2010р. за №281 (а.с.17) з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 22472,41грн., однак останній залишив її без відповіді та задоволення.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриману лісопродукцію в сумі 22472,41грн. , що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками (а.с.25).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічного змісту положення викладено у ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
Частиною 1 ст.612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;
Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів погашення заборгованості в повному розмірі та заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги , заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 22472,40 грн.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655, 692 ЦК України, ст.193, 229 ГК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донкор", Житомирська область, м.Коростень, вул. Грушевського,28 , ідентифікаційний код 32510899
- на користь Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", 11122, с.Словечно Овруцького району Житомирської області, вул.Сабурова 13, ідентифікаційний код 00991953 - 22472,40 грн. боргу за поставлений товар;
- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002, ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, отримувач УДК у м.Житомирі, код 22090200, ЄДРПОУ 22062319) - 224,72 грн. державного мита;
- в доход Державного бюджету України -236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК у м.Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяАлексєєв М.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам
4,5 в прокуратуру