Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "06" липня 2010 р.Справа № 2/23-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача -1:Павлішина Т.В. - довіреність №15/3367 від 31.12.2009р.;
від позивача-2: Тимошенко А.Г. - довіреність №15/3360 від 31.12.2009р.;
від відповідача -1: ОСОБА_3 - директор
від відповідача-2: ОСОБА_3 - довіреність від 27.12.2008р;
ОСОБА_4 - довіреність від 05.07.2010р.;
від відповідача-3: не з'явився.
Розглянув справу за позовом 1) Бердичівської міської Ради (м.Бердичів)
2) Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (м. Бердичів)
до 1) Приватного підприємства "Аліна" (м.Бердичів)
2) Приватного підприємця ОСОБА_5 (м.Бердичів)
3) Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (м. Бердичів)
про скасування права власності, про знесення приміщення, про звільнення земельної ділянки
Позивачі звернулись до суду з позовом про зобов'язання Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради скасувати право власності на малу архітектурну форму (кіоск) - торгівельний павільйон, виготовлений з металу, що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.Шевчанка, 18/1; зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_5 власними силами знести вказаний торгівельний павільйон та зобов'язання ПП ОСОБА_5 привести земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний торгівельний павільйон, у придатний до використання стан та повернути цю ділянку власнику - територіальній громаді в особі Бердичівської міської ради.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.08.2009р. в позові відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.12.2009р. рішення господарського суду Житомирської області від 10.08.2009р. скасовано в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" скасувати право власності на торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.Шевченка, 18/1, та припинено провадження у справі в цій частині; в решті рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 31.03.2010р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 року та рішення господарського суду Житомирської області від 10.08.2009 року у справі №2/23-НМ в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_5 власними силами знести за його рахунок малу архітектурну форму (кіоск) - торгівельний павільйон, виготовлений з металу, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, та зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути її власнику -територіальній громаді міста в особі Бердичівської міської ради з підписанням акту прийому-передачі в порядку, передбаченому законодавством, скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. В іншій частині постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 року у справі №2/23-НМ залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.05.2010р. на підставі розпорядження голови господарського суду Житомирської області від 29.04.2010р. справа №2/23-НМ прийнята до розгляду суддею Терлецькою-Байдюк Н.Я.
В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали. Просять суд зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_5 власними силами знести за його рахунок малу архітектурну форму (кіоск) - торгівельний павільйон, виготовлений з металу, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1 та зобов'язати ПП ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути її власнику - територіальній громаді міста в особі Бердичівської міської ради з підписанням акту прийому-передач і в порядку, передбаченому законодавством.
Представники відповідачів1 і 2 в засіданні суду позовні вимоги не визнають. Вважають, що оскільки ПП ОСОБА_5 правомірно на підставі договору купив торгівельний павільйон на спірній земельній ділянці, то позбавляти права власності його ніхто не вправі.
Відповідач-3 (КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризація") в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду від 08.06.2010р. надіслав пояснення та інформаційну довідку КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про те, що нежитлова будівля, яка розташована в м. Бердичів, по вул. Шевченка, 18/1, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5. Також до пояснень додали копію договору купівлі-продажу торгівельного павільйону від 12.09.1999р. та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Заслухавши пояснення представників позивачів та відповідачів, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №207 від 26.04.1996р. громадянину ОСОБА_6 в тимчасове користування строком на 2 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди надано земельну ділянку площею 29,0 кв.м на розі вулиць Шевченка та Дзержинського в м. Бердичеві для встановлення торговельного кіоску.
На підставі вказаного рішення КП "Бердичівське МБТІ" зареєструвало торгівельний кіоск по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві за гр. ОСОБА_6 та внесло в реєстрову книгу за №1.
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №559 від 17.10.1996р. громадянину ОСОБА_6 в тимчасове користування строком на 2 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди надано земельну ділянку площею 30,0 кв.м для розширення існуючого кіоску на розі вулиць Дзержинського, 1 та Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві для обладнання торговельного залу.
10.12.1996р. між гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 згідно реєстраційного посвідчення від 09.12.1996р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради 26.04.1996р. №207 та зареєстрованого в книзі за №1, укладено договір купівлі-продажу металевого кіоску, який розташований по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві (а.с. 86, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №693 від 19.12.1996р. на підставі поданого гр. ОСОБА_6 клопотання припинено останнім право користування земельною ділянкою площею 58 кв.м, яка знаходиться по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві, та надано в тимчасове користування строком на 3 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди громадянці ОСОБА_8 для встановлення торгівельного павільйону (а.с. 87, т. 1).
Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 27.05.1998р., призначеної розпорядженням міськвиконкому, встановлено, що торгівельний павільйон по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві, відповідає державним будівельним нормам, готовий до введення в експлуатацію, порушень при будівництві не встановлено. В даному акті зазначено, що торговельна площа становить 43,8 кв.м (а.с.121-123).
Вищевказаний акт державної технічної комісії затверджено рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №410 від 23.07.1998р. (а.с.26).
На підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №693 від 19.12.1996р. та акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 27.05.1998р. гр. ОСОБА_8 видано реєстраційне посвідчення, датоване 25.11.1998р.
26.11.1998р. між гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу металевого торговельного павільйону площею 45,7 кв.м, розташованого по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
25.12.1998р. між гр. ОСОБА_7 (продавець) та гр. ОСОБА_9 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив металевий кіоск площею 11,0 кв.м, розташований по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
20.09.1999р. між гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу цілого торгівельного павільйону площею 54,6 кв.м., виготовленого з металу, який знаходиться по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
Право власності на нерухоме майно, а саме, торгівельний павільйон, який знаходиться по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві, зареєстровано комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" за гр. ОСОБА_5 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 20.09.1999р. (а.с. 96, т. 1).
01.12.1999р. на підставі рішення виконкому Бердичівської міської ради №750 від 25.11.1999р. останнім укладено з підприємцем ОСОБА_5 договір тимчасового короткострокового користування земельною ділянкою загальною площею 103 кв.м строком до 3-х років для обслуговування належного йому торгівельного павільйону, розташованого по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
25.01.2001р. між підприємцем ОСОБА_5 та приватним підприємством "Аліна" укладено договір безоплатного користування спорудою, відповідно до умов якого підприємець передав, а підприємство прийняло у тимчасове користування нежитлову споруду за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, загальною площею 54,6 кв.м, у тому числі площа торговельного залу 34,9 кв.м.
Розмір земельної ділянки, що передавалась у користування разом з об'єктом, становила 103,0 кв.м.
Відповідно до заяв підприємця ОСОБА_5 строк дії договорів оренди земельної ділянки загальною площею 103,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, неодноразово поновлювався.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки №108 від 14.03.2006р., укладеного між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5, останній строк дії договору визначено до 16.08.2006р.
Враховуючи, що після закінчення терміну дії договору оренди №108 від 14.03.2006р. підприємець ОСОБА_5 продовжував використовувати земельну ділянку, в січні 2009р. Бердичівська міська рада та виконком Бердичівської міської ради звернулись до суду з позовом про знесення приміщення та звільнення земельної ділянки.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача-2 вказує на те, що законним власником торгівельного павільйону є ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.09.1999р., укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 Право власності ОСОБА_5 на торгівельний павільйон зареєстрована в установленому законом порядку. Оскільки на день розгляду справи дії КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації торговельного павільйону як об'єкту нерухомості не були визнані неправомірними, змін в Реєстр прав власності на нерухоме майно не було внесено, законність набуття права власності на спірний торговельний павільйон жодною стороною не оспорюється, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо знесення торговельного павільйону, який знаходиться в м. Бердичеві по вул. Шевченка, 18/1. Також, на думку відповідача-2, відсутні підстави для ствердження, що підприємцем ОСОБА_5 спірна земельна ділянка самовільно зайнята з огляду на укладення договорів оренди.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, зокрема, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, знищення майна, викупу пам'яток історії та культури, примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиції, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника.
Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку, на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.1999р. набув право власності на об'єкт нерухомості по вул.Шевченка, 18/1 в м.Бердичеві, а саме, торгівельний павільйон. 27.03.2007р. комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі дублікату цього договору купівлі-продажу від 20.09.1999р., який посвідчений нротаріально, зареєстровано право власності, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 18-20, т. 3).
Оскільки на момент прийняття судового рішення дії КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо державної реєстрації торговельного павільйону як об'єкту нерухомості не визнані неправомірними, зміни в Реєстр прав власності на нерухоме майно не внесені, законність набуття права власності на торгівельний павільйон жодною стороною не оспорюється, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо знесення вищевказаного торгівельного павільйону, який знаходиться в м. Бердичеві по вул. Шевченка, 18/1.
Стосовно вимоги позивачів про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний для використання стан, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору оренди №108 від 14.03.2006р. сторони обумовили надання в оренду земельної ділянки по вул.Шевченка,18/1 в м.Бердичеві до 16.08.2006р. (а.с.17-19 т.1).
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Бердичівська міська рада рішенням від 18.03.2009р. №623 припинила ОСОБА_5 право оренди на земельну ділянку площею 103 кв.м., яка розташована по вул.Шевченка, 18/1 в м.Бердичеві, а договір оренди №108 від 15.03.2006р. визнала таким, що втратив чинність (а.с.43 т.1).
Статтею 34 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Разом з тим, за змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщене відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
Отже, у разі правомірного набуття особою права на нерухоме майно особа має право на земельну ділянку, на якій розміщене придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки.
Примусове звільнення земельної ділянки шляхом знесення розташованого на ній об'єкта нерухомості, право власності на який оформлено у встановленому законом порядку, порушує права особи, гарантовані статтею 41 Конституції України.
Як зазначалось вище, приватний підприємець ОСОБА_5 у встановленому порядку набув право власності на об'єкт нерухомого майна по вул.Шевченка, 18/1 в м.Бердичеві, а саме торговельний павільйон. Це право на день розгляду справи ніким не оскаржене і не скасоване.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути її власнику - територіальній громаді міста в особі Бердичівської міської ради з підписанням акту прийому-передач і в порядку, передбаченому законодавством.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_5 власними силами знести за його рахунок малу архітектурну форму (кіоск) - торгівельний павільйон, виготовлений з металу, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, та зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути її власнику - територіальній громаді міста в особі Бердичівської міської ради з підписанням акту прийому-передач і в порядку, передбаченому законодавством, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Дата підписання рішення: 09 липня 2010 року.
Віддрукувати: 6 прим.
1 - в справу
2,3 - позивачам
4,5,6 - відповідачам