Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "01" липня 2010 р.Справа № 9/175
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гурова Г.В. дов.№231/12 від 15.12.2009р.
від відповідача: Клусенко Л.О. дов.№142/1 від 18.11.2009р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд" (м. Житомир)
про стягнення 5 385, 94 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 5385,94грн з яких: 3076,00грн сума основного боргу, 251,28грн пені, інфляційних в розмірі 1796,38грн та 3% річних в сумі 262,28грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором за №2201/07Д від 22.01.2007р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.
Представник позивача в засіданні суду надала заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача борг в сумі 3076,00 грн., інфляційні в розмірі 307,60 грн. та 85,20 грн. 3% річних.
Вказана заява судом до розгляду не приймається, оскільки до неї не додано обґрунтованого розрахунку інфляційних нарахувань та 3% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 04.06.2010р. №95 (а.с.71).
Ухвали господарського суду від 22.02.2010р., 18.03.2010р., адресовані відповідачу повернуті з відмітками відділу зв'язку "адресат вибув".
З витягу з ЄДРПОУ, отриманого по запиту господарського суду до Головного управління статистики в Житомирській області, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд" зареєстроване за адресою: 10003, м. Житомир, вул.Домбровського,3. Проте в позовній заяві зазначено іншу адресу: 10019, м.Житомир, вул. Комерційна,4., така ж адреса вказана на фірмовому бланку ТОВ "Маркет - Трейд".
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд" - покупець (відповідач у справі) договору поставки №2201/07Д від 22.01.2007р. (а.с. 9-12), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3576,00грн., що підтверджується видатковою накладною: №ТД-0000241 від 29.01.2007р. (а.с. 8), оригінали якої було оглянуто в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В пункті 8.1 вищезазначеного договору, сторони встановили, що даний договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2007р.
По спливу терміну дії договору, якщо жодна із сторін не виявила бажання розірвати його, то договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п.8.9 договору).
Згідно п.4.3 договору поставки №2201/07Д від 22.01.2007р. , оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом тридцятиденного строку після отримання відповідачем товару. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача за накладними сплив 01.03.2007р.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 3076,00грн.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно п. 6.2 договору №2201/07Д від 22.01.2007р., у випадку порушення термінів оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України за кожен день прострочення.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня в сумі 251,28грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача (а.с. 7) 3% річних становить 262,28грн., інфляційних нарахувань - 1796,38грн.
Представник відповідача позов не визнає, мотивуючи тим, що відповідачем пропущено строк позовної давності. У акті звірки взаєморозрахунків позивач зазначив, що заборгованість перед ТОВ "Дольче Віта" в сумі 3076,00 грн. була списана підприємством у січні 2010р. як заборгованість із закінченим строком давності.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, строк оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №ТД-0000241 від 29.01.2007р. настав - 01.03.2007р. Відповідачем частково проведено розрахунки на суму 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.07.2007р. (а.с.69-70).
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
За приписом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд бере до уваги те, що між сторонами існували відносини на підставі договору №2201/07Д від 22.01.2007р (про що не заперечує представник відповідача). Заборгованість утворилась в результаті невиконання відповідачем вищевказаного договору. Згідно поштового штемпеля на поштовому конверті (а.с. 18) позовна заява була відправлена на адресу суду 15.02.2010р., а строк оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №ТД-0000241 від 29.01.2007р. настав - 01.03.2007р. Таким чином, позивачем не було пропущено загальний строк позовної давності в 3 роки, перебіг якого закінчився 01.03.2010р.
Господарський процесуальний кодекс України, а саме ст. ст. 32, 33 визначають, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Доводи відповідача щодо подання позивачем позову з порушенням строків, встановлених ст.257 ЦК України, спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню на суму 5385,94грн з яких: 3076,00грн сума основного боргу, 251,28грн пені, інфляційних в розмірі 1796,38грн та 3% річних в сумі 262,28грн.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі до ч.1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 ГК України, ст.ст.509,525,526,530 ЦК України, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет - Трейд", 10003, м. Житомир, вул.Домбровського,3, ідентифікаційний код 32121992
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дольче Віта", 02099, м. Київ, Бориспільське шоссе,7Б, ідентифікаційний код 33631780 - 3076,00грн. боргу, 251,28грн пені, 1796,38грн. інфляційний, 262,28грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяАлексєєв М.В.
Дата підписання 08.07.2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам