Справа №2-40/2010
Р І Ш Е Н Н Я ІМ''ЯМ УКРАЇНИ
19 березня 2010 року Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., при секретарі Бережній Т.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Юр'ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу
домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння, відшкодування моральної шкоди,
Встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння визнання за ним права власності на придбане за договором домоволодіння відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 15 липня 2009 року між ним та відповідачем по справі був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, при цьому під час підписання договору позивач сплатив відповідачу визначену ними вартість домоволодіння у розмірі 10 000 грв., на підтвердження чого отримав відповідну розписку про отримання грошей продавцем.
Згідно п. 4 укладеного між сторонами договору відповідач був зобов"язаний за першою вимогою позивача провести переоформлення придбаного домоволодіння.
30.08.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про визначення часу та місця для нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі продажу, однак відповідач на дану вимогу не відповів. Зазначаючи, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на ст. ст. 220. 526, 1167 ЦК України, ст. ст. З, 88 ЦПК України просив визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1., що укладений між ним та відповідачем по справі 15.07.2009 року визнавши за ним також і право власності на зазначене домоволодіння, а також стягнути з відповідача на відшкодування завданих моральних збитків 500 гр . оскільки своєю бездіяльністю відповідач змусив позивача докладати додаткових зусиль для організації свого життя, знаходити час та гроші для вирішення даного питання, завдав неспокій та турботи, порушив нормальні життєві стосунки.
Також просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач, а також представник останнього ОСОБА_2, позовні вимоги підтримали повністю
Представник відповідача по справі ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився„ надав суду заяву про розгляд, справи у його відсутності, при цьому позовні вимоги визнав повністю (ас. ас. 76,78,81).
Представник третьої особи по справі на стороні, позивача без самостійних вимог КП Павлоградського МБТІ Яременко Т.І. в судове засідання не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому заперечень щодо заявлених вимог не надав, зазначивши, що повністю покладається на розсуд суду (ас. ас. 34, 35).
Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності не з»явившихся представників відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі письмових матеріалів про права та взаємовідносини сторін, проти чого позивач та його представник не заперечували в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивача та представника останнього, дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить встановленими наступні обстави :
- згідно договору купівлі - продажу домоволодіння від 15.07.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи (ас. 8), 15.07.2009 року між позивачем та відповідачем по справі, в особі його представника за дорученням ОСОБА_4, було укладеного договір купівлі-продажу домоволодіння, відповідно до якого відповідач продав, а позивач придбав домоволодіння АДРЕСА_1, сплативши вартість останнього у розмірі 10 000 грв. в момент підписання договору, що також підтверджено копією розписки від 15.07.2009 року про отриманні представником відповідача зазначених грошей (ас. 9).
Дане домоволодіння, згідно даних з державного електронного реєстру прав-власності, зареєстроване на праві власності за відповідачем по справі ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу віл 31.03.1960 року. посвідченого Юр'ївською селищною радою, реєстровий номер 58, при цьому реєстрація права власності за відповідачем на вказане домоволодіння здійснена 16.01.1962 року, що підтверджено в судовому засіданні довідкою №14591 від 19.10.2009 року, виданою КП Павлоградським МБТІ (ас19).
Окрім того, зазначене домоволодіння, належне відповідачеві по справі , раніше мало № 18, однак, в 1989 році відбулася перенумерація будинків та даному домоволодінню був присвоєний номер 20, що підтверджено в судовому засіданні довідкою Юр»ївської селищної ради № 699 від 06.10.2009 року (ас. 88).
30.08.2009 року позивач звернувся до відповідача, в особі представника останнього ОСОБА_4, з вимогою про нотаріальне посвідчення даного договору (ас. 10).
Однак, як пояснив позивач в судовому засіданні, до теперішнього часу відповідач не переоформив на нього дане домоволодіння належним чином, при цьому здійснити цього в даний час фактично не може, оскільки у останнього відсутні оригінали правовстановлюючих документів на зазначене домоволодіння, так як ним втрачені.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, при цьому відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно або їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Державна реєстрація здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав. До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у склади державного земельного кадастру реєстрація об"єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Якщо правочин повністю або частково виконаний однією із сторін, а інша сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд відповідно до п. 2 ст.220 ЦК України за вимогою сторони, що виконала правочин (або її правонаступника), може визнати його дійсним. Це правило не застосовується, якщо є передбачене законодавчими актами обмеження (заборона) на здійснення такого правочину або сторони не дійшли згоди по всіх істотних його умов. Також, правило ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до статей 210,640 ЦК України пов»язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов'язків (п. 13 Постанови Пленуму ( У № 9 від 06.11.2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, та підтверджено поясненням позивача по справі, що насправді відповідач не ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а не може цього зробити з об'єктивних причин, а зокрема через відсутність у останнього оригіналів правовстановлюючих документів на належний йому жилий будинок.
З огляду на вищевикладене, за договором від 15.07.2009 року позивач не набув права власності на нерухоме майно, що є предметом договору, оскільки державна реєстрація прав власності на нього не відбулася, при цьому підстав для визнання такого договору дійсним не вбачається,
Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213, 215, 218, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 182, 210.220.334,640., 655,657 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння, відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : підпис: С.О.Маренич
Копія вірна:суддя: С.О.Маренич