15.07.10 р. Справа № 6/164пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Данилкіной П.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк
про розірвання договору
за зустрічною позовною заявою:
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк
про визнання права власності
за участю
представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3 - представник по довіреності вих.№929 від 11.06.2010р.
від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_4 - представник по довіреності №932 від 11.06.2010р.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк про розірвання договору оренди від 31.12.2009р.
Відповідач із вказаним позовом не погодився та подав до суду зустрічний позов, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позову про розірвання договору оренди від 31.12.2009р. та визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м.Донецьк право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину площею 115,6 м2, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1410136900:00:013:0280 за адресою м. Донецьк, пр. Київський, б. 75 е.
Розглянувши матеріали за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк суд визнав їх достатніми для прийняття до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/164пд.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -
31 грудня 2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м.Донецьк, Донецької області (далі по тексту-орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 м.Донецьк (далі по тексту-орендодавець) був укладений договір оренди, згідно умов якого відповідач за первісним позовом взяв на себе зобов”язання передати орендарю, а останній зобов”язався прийняти у строкове користування нерухоме майно, визначене у п.1.2 цього договору, а також сплачувати орендодавцю орендну плату.
Об'єктом оренди є нерухоме майно, а саме: будівля магазину площею 115,6кв.м., розташованого за адресою: м.Донецьк, пр.Київський, б.75е (п.1.2 укладеного договору).
Зазначене нерухоме майно було передано орендодавцю згідно акту приймання-передання нерухомого майна від 31.12.2009р.
Як вбачається з Технічного звіту ВАТ «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського щодо обстеження конструкції будівлі магазину на перетині Партизанського та Київського проспектів у Київському районі м. Донецька даний об'єкт обслуговування населення:є капітальною спорудою; стан конструкцій задовільний; для подальшої експлуатації будівля магазину придатна.
Обстеженням будівлі встановлено, що магазин є одноповерховою будівлею розмір в плані: довжина - 16,05 м, ширина - 7,70 м. Магазин має три торгівельних зали з окремими входами, підсобне приміщення з окремим входом.
Фундамент: під колони - старанного типу із монолітного залізобетону; під стіни - стрічковий залізобетонний.
Стіни: металевий профільований лист, утеплювач, дерев'яні щити.
Колони: металеві прокатні замкнутого квадратного профілю 120х120х5.
Перегородки: гіпсокартонні.
Покриття: несучі елементи - стропильні ферми із металопрокату.
Покрівля: асбоцементиовані хвилясті листи про дерев'яному решетуванню
Підлога: керамічна плитка, лінолеум
Двері: дерев'яні, металеві, металопластикові.
Вікна: металопластикові.
Таким чином, переміщення будівлі магазину по м. Донецьк, пр. Київський, б. 75 е є неможливим без його знецінення та зміни його призначення, отже даний об'єкт обслуговування населення, що належить на праві власності позивачу за зустрічним позовом, за всіма ознаками є капітальною спорудою.
Будівля магазину за адресою м. Донецьк, пр.Київський, б. 75 е розташована на земельній ділянці, яку було надано первісному відповідачеві саме для експлуатації об'єкту обслуговування населення.
Земельну ділянку площею 0,0226 га (кадастровий номер 1410136900:00:013:0280) із земель житлової і громадської забудови було надано СПД ОСОБА_2 в оренду строком на три роки до 23.09.2012р. рішенням Донецької міської ради від 23.09.2009р. №37/132 для експлуатації існуючого торгового павільйону з реалізації товарів народного споживання на перетині Партизанського та Київського проспектів у Київському районі м. Донецька згідно паспорту. Відповідно до Акту виносу в натурі меж земельної ділянки від 08.10.2009р. межі земельної ділянки, що передана Первісному відповідачеві в оренду, встановлені в натурі.
23 вересня 2009р. Донецькою міською радою та Первісним відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки (запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 22.04.2010 р. № 041035500060), за яким земельну ділянку на умовах оренди було передане Первісному відповідачеві у строкове платне користування.
Таким чином, відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, яка була чинна на час укладання договору оренди земельної ділянки від 23.09.2009р., Первісний відповідач придбав право користування земельною ділянкою, а також придбав право приступати до її використання, тобто розміщувати на земельній ділянці та експлуатувати відокремлений об'єкт обслуговування населення.
Частиною 1 ст. 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Оскільки будівля магазину нероздільно пов'язана з землею фундаментом, її переміщення без знецінення та зміни призначення є неможливим, даний об'єкт обслуговування населення є нерухомим майном.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджується своїм майном на свій розсуд. Частиною 5 зазначеної статті встановлено єдине обмеження щодо здійснення права власності - власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Докази, того, що заподіяно шкоду правам, свободам та гідності громадянам, інтересам суспільства, погіршено екологічну ситуацію та природні якості землі, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що будівля магазину за адресою: у м. Донецьк, пр.Київський, б. 75 е, є нерухомим майном, право власності на який належить позивачу за зустрічним позовом. Первісний позивач безпідставно не визнає наявності у Первісного відповідача права власності, чим порушує його законні права та інтереси, які відповідно до ст. 16 ЦК України підлягають захисту шляхом визнання права.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
На підставі викладеного, враховуючи приписи ст. 392 Цивільного кодексу України, згідно яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк про визнання за нею права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину площею 115,6 м2, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1410136900:00:013:0280 за адресою м. Донецьк, пр. Київський, б. 75 е, підлягають задоволенню.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк про розірвання договору оренди від 31.12.2009р. задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що судові витрати за подання первісного позову треба віднести на позивача за первісним позовом, у зв”язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, а за подання зустрічної позовної заяви на позивача за зустрічним позовом, оскільки він висловив згоду стосовно покладення на нього судових витрат за подання зустрічного позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 181, ч.2 328, 331, 392 ЦК України, ст.ст.33, 34, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд -
У задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк, Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк про розірвання договору оренди від 31.12.2009р. відмовити.
Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк, Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 м.Донецьк (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину площею 115,6 м2, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1410136900:00:013:0280 за адресою м. Донецьк, пр. Київський, б. 75 е.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 15.07.2010р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя