83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.08.10 р. Справа № 20/151
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до відповідача: Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС”, м.Горлівка
про стягнення 1234586,08 грн.
За участю представників:
від позивача: Позняр С.В. - дов.
від відповідача: Сатанин М.Ю. - дов.
До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС”, м.Горлівка, про стягнення 1234586,08 грн., з яких 696134,85 грн. - сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 13461,60 грн. - сума заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 19856,39 грн. - сума вартості перевищення договірних величин, 2228,93 грн. - сума індексу інфляції, 4099,77 грн. - сума 3% річних, 498804,54 грн. - сума пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 26.11.02 р. № 261, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Відповідач надав суду письмовий відзив № 263 від 13.07.10 р., в якому погодився із заборгованістю у повному обсязі, крім суми індексу інфляції, суми 3% річних, суми пені.
Клопотанням від 02.08.10 р. позивач залучив до матеріалів справи лист № 21-2597 від 13.07.10 р., акт звірки заборгованості.
02 серпня 2010 року позивач надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що електроенергія є комунальною послугою і відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна здійснюватись відповідно до Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій”, у зв'язку із чим просив суд задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” у повному обсязі.
У письмовому відзиві № 319 від 03.08.10 р. відповідач позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Длнецькобленерго” визнав у повному обсязі. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 13.07.10 р. до 03.08.10 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
26 листопада 2002 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 261 (далі-Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками Споживача згідно з Додатком № 10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії” (відповідно до Методики розрахунків плати за перетікання реактивної електричної енергії між електропередавальною організацією та її споживачами).
Відповідно до 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 - 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно із п.4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору більш ніж на 2%, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії за фактичний об'єм електроенергії на розподільчий рахунок, а різницю між фактично спожитою та договірною величиною сплачує чотирикратну вартість на поточний рахунок. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВА і більше. Фіксація перевищення договірної величини потужності повинна бути підтверджена актом інспектора, або роздруківкою засобів обліку.
Додатком № 13 сторонами було погоджено договірні величини постачання електричної енергії та потужності на 2010 рік.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача 1234586,08 грн., з яких 696134,85 грн. - сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 13461,60 грн. - сума заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 19856,39 грн. - сума вартості перевищення договірних величин, 2228,93 грн. - сума індексу інфляції, 4099,77 грн. - сума 3% річних, 498804,54 грн. - сума пені.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 26.11.02 р. № 261, додатками до договору на постачання електричної енергії, Додатковими угодами, актами прийняття-передавання, розрахунками, рахунками.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 696134,85 грн. - суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 13461,60 грн. - суми заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 19856,39 грн. - суми вартості перевищення договірних величин є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 - 2.2.3 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
зміна умов зобов'язання;
сплата неустойки;
відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2228,93 грн. - суми індексу інфляції, 4099,77 грн. - суми 3% річних, 498804,54 грн. - суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прилеглих до будинків територій”, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС”, м.Горлівка, про стягнення 1234586,08 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС” (84635, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вознесенського, 20а; код ЄДРПОУ 31402430) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок структурної одиниці Центральних електричних мереж із спеціальним режимом користування) 696134,85 грн. - суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 19856,39 грн. - суму вартості перевищення договірних величин.
Стягнути з Державного підприємства гідрогеологічного захисту „Шахта-2 БІС” (84635, Донецька область, м.Горлівка, вул.Вознесенського, 20а; код ЄДРПОУ 31402430) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок структурної одиниці Центральних електричних мереж) 13461,60 грн. - суму заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, 2228,93 грн. - суму індексу інфляції, 4099,77 грн. - суму 3% річних, 498804,54 грн. - суму пені, 12345,86 грн. - суму держмита, 236,00 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 03.08.10 р.
Повний текст рішення підписано 05.08.10 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 - у справу
Вик.Канаховська В.В.