83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.07.10 р. Справа № 35/83
27.07.2010 р. справа № 35/83
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чистюля”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік”, м. Донецьк
про стягнення 43790,62 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Колесник О.В., за довіреністю б/н від 08.04.2010 р.
від відповідача: Христенко С.В., за довіреністю б/н від 17.05.2010 р.
У судовому засіданні 18.05.2010 р. було оголошено перерву до 27.05.2010 р., 27.05.2010 р. до 03.06.2010 р., 03.06.2010 р. до 22.06.2010 р., 22.07.2010 до 27.07.2010 р. для надання сторонами додаткових документів
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чистюля”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік”, м. Донецьк про стягнення 43790,62 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № 14 від 25.09.2009 р., копію рахунку-фактуру № 109 від 25.09.2009 р., копії банківських виписок, копію претензії № 1 (вих.. № 43) від 01.12.2009 р. докази її надсилання відповідачу та докази її отримання відповідачем, копію акту звірки взаємних розрахунків від 28.01.2010р., невиконання відповідачем умов договору.
14.04.2010 р. позивачем надано для залучення до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ, копію Статуту ТОВ „Чистюля” (нова редакція), оригінал акту звірки взаємних розрахунків від 28.01.2010р., підписаного позивачем та відповідачем.
Відповідач 27.05.2010 р. надав для залучення до матеріалів справи копію довідки з ЄДРПОУ, копію Статуту ТОВ „Мевєрік” (нова редакція), копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Позивач, заявою від 27.07.2010 р. зменшив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу до 27670,40 грн., що не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнято судом. В залишковій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Отже, на момент винесення рішення суду, ці вимоги є остаточними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.07.2010 р. визнав суму основного боргу у розмірі 27670,40 грн.; інфляційні збитки у розмірі 1949,09 грн. та 3% річних у сумі 371,53 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2010 р. задоволено клопотання сторін про продовження строку розгляду справи до 22.07.2010 р.
У зв'язку із задоволенням клопотання сторін, ухвалою господарського суду Донецької області від 22.07.2010 р. строк розгляду справи продовжено до 13.09.2010 р.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 14 від 25.09.2009 р. (надалі Договір) згідно з яким, Продавець (відповідач) зобов'язується передати товар у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначається у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. п. 2.1., 2.2. договору, Покупець оплачує Продавцю товар за цінами, визначеними за одиницю товару у накладній. Згідно рахунку.
Як встановлено п. 3.1. Договору, оплата за даним договором здійснюється в українській гривні шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця.
Відповідно до п. 3.2. Договору, оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених Продавцем.
Згідно п. 3.3. Договору, Покупець перераховує вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Пунктом 4.1. Договору, приймання та відвантаження товару за кількістю та вартістю здійснюється відповідно до діючих інструкцій.
Перехід права власності на товар здійснюється з моменту передачі товару (п. 4.2. Договору).
Строк поставки товару, відповідно до п. 4.5. Договору, протягом 21 дня.
Як передбачено п. 5.1. Договору, зобов'язання Продавця вважаються виконаними в момент передання товару Покупцю (Перевізникові).
Згідно п. 5.2.1. Договору, Покупець зобов'язується оплатити товар у розмірі та в строки, передбачені цим Договором.
На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 109 від 25.09.2009 р., позивачем здійснено попередню оплату вартості товару у повному обсязі, а саме 41470,00грн., яка перерахована на рахунок відповідача, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи.
Як встановлено ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йог виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настання цієї події.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу щодо оплати протягом семи календарних днів, з моменту отримання цієї вимоги, суми заборгованості у розмірі 41470,00 грн., про що свідчить копія фіскального чеку від 01.12.2009 р. та копія поштового повідомлення з відміткою відповідача про отримання, додані до матеріалів справи.
Відповідачем у порушення вимог Договору не передано позивачу товар, зазначений у рахунку-фактурі № 109 від 25.09.2009 р., тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару (боргу) у розмірі 41470,00 грн.
В процесі розгляду справи позивач, заявою від 27.07.2010 р. зменшив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу до 27670,40 грн., що не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнято судом. В залишковій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Отже, на момент винесення рішення суду, остаточними вимогами є стягнення з відповідача 27670,40 грн. - основного боргу; 1949,09 грн. - суми інфляції та 3% річних у розмірі 371,53 грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідач не представив суду доказів повернення позивачу суми попередньої оплати товару у розмірі 27670,40 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 1949,09 грн. за період з 11.12.2009 р. по 29.03.2010 р., а також 3% річних у сумі 371,53грн. за період з 11.12.2009 р. по 29.03.2010 р.
Факт заборгованості відповідача в сумі 29991,02 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач остаточні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Чистюля”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік”, м. Донецьк про стягнення 29991,02 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мевєрік”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чистюля”, м. Донецьк: 27670,40 грн. - основного боргу; 1949,09 грн. - суми інфляції; 3% річних у сумі 371,53 грн.; 299,91 грн. - витрати по сплаті державного мита; 161,63 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Чистюля”, м. Донецьк довідку на повернення зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,09 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).
Текст рішення оголошено в судовому засіданні 27.07.2010 р.
Суддя