83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.10 р. Справа № 23/133
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Універсальні дистриб'юторські системи” м. Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Артемівськ
про стягнення 1 800, 95 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Суржок О.М. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явився
В засіданні, яке відбулось 27.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 02.08.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Універсальні дистриб'юторські системи” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Артемівськ, 1 477, 58 грн. боргу, 295, 51 грн. штрафу, 13, 29 грн. інфляційних та 14, 57 грн. річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1450/521 від 08.06.2009р. щодо оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого за видатковими накладними № РН-21-046530 та № РН-21-046531 від 10.02.2010р. у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 1 477, 58 грн.;
- нарахування відповідачу на підставі п.3.3. вищевказаного договору 295, 51 грн. штрафу та на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 13, 29 грн. інфляційних та 14, 57 грн. річних;
- ст.ст. 15, 509, 526, 625 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідач вимоги позивача не оскаржив, витребувані судом документи не представив, його представники у засідання суду не з'явились. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать ухвали суду від 24.06.2010р. (отримана відповідачем 10.07.2010р.) та від 08.07.2010р., надіслані йому рекомендованими листами, в т.ч. з повідомленням про вручення за адресою, визначеною у позові: АДРЕСА_1. На запит суду щодо місця проживання відповідача по справі обласне адресно-довідкове бюро УМВС України в Донецькій області надіслало довідку, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за тією ж адресою, на яку їй надсилалась кореспонденція. Тому справу на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Сторони уклали між собою договір поставки № 1450/521 від 08.06.2009р. (далі - договір № 1450/521), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої (далі - продукцію) в асортименті, партіями відповідно до накладних на умовах цього договору; узгоджена сторонами кількість, асортимент та ціна продукції вказуються у видаткових накладних або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1. договору).
Договір № 1450/521, як закріплено в п.1.4., набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до кінця 2009р., а в частині взаєморозрахунків - повного їх проведення; якщо жодна із сторін договору за 30 днів до закінчення строку його дії не повідомить іншу сторону про небажання продовжити дію договору, то він вважається автоматично пролонгованим на аналогічний строк на тих же умовах. Сторони не надали суду доказів розірвання договору № 1450/521, тому суд робить висновок, що вищезазначений договір продовжує свою дію у 2010р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за видатковими накладними від 10.02.2010р. № РН-21-046530 та № РН-21-046531, в яких є посилання на договір № 1450/521, здійснено поставку товару на загальну 2 879, 04 грн., який прийнятий представником відповідача гр. ОСОБА_3 без заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено відповідним підписом в графі накладних ”Отримав” (зразок підпису, проставлений в накладних, збігається зі зразком підпису, який міститься в довіреності від 15.02.2010р., якою відповідач уповноважив гр. ОСОБА_3 на одержання цінностей від позивача). Факт отримання продукції за вищезазначеними видатковими накладними відповідачем не спростовано.
Пунктом 2.4. договору № 1450/521 передбачено, що оплата партії продукції (відповідно до п.2.1. договору партією продукції вважається кількість продукції, поставлена за однією видатковою накладною) здійснюється покупцем не пізніше 7 календарних днів з дати її отримання (дати складання накладної). Отже, кінцевим днем сплати відповідачем отриманої продукції за накладними № РН-21-046530 та № РН-21-046531 вважається 17.02.2010р.
Відповідач в порушення умов договору, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриману продукцію, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 1 477, 58 грн., який до теперішнього часу ним не погашений (позивач стверджує, що відповідачем здійснена часткова оплата отриманої продукції шляхом внесення готівкових коштів в касу позивача із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1 401, 46 грн.).
Враховуючи, що сума боргу відповідача в розмірі 1 477, 58 грн. підтверджена матеріалами справи, а доказів її сплати суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі п.3.3 договору № 1450/521 позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 295, 51 грн. Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Враховуючи, що відповідач своєчасно не розрахувався за отриману продукцію, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної статті позивач вимагає стягнути з відповідача 13, 29 грн. інфляційних за березень 2010р. та 14, 57 грн. річних за період з 17.02.2010р. по 16.06.2010р. Враховуючи правомірність нарахування інфляційних, суд в цій частині позовні вимоги задовольняє в повному обсязі. Вимоги позивача в частині стягнення річних суд задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 14, 45 грн., оскільки прострочення виконання зобов'язання почалось з 18.02.2010р. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В:
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь товариство з обмеженою відповідальністю ”Універсальні дистриб'юторські системи” (юридична адреса: м. Київ, вул. Артема, 103, в літ. ”А”; поштова адреса: м. Київ, вул. Воровського, 4; р/р 2600916412 в ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, ЄДРПОУ 36411407) - 1 477 грн. 58 коп. боргу, 295 грн. 51 коп. штрафу, 13 грн. 29 коп. інфляційних, 14 грн. 45 коп. річних, 101 грн. 99 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Суддя