Ухвала від 26.09.2022 по справі 695/2667/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/6/22 Справа № 695/2667/19 Категорія: п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ст.348, ч.1 ст.263 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року колегія суддів Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засіданняОСОБА_5 ОСОБА_6

за участі:

прокурораОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 - присутнього в режимі

відеоконференції в приміщенні ДУ «Черкаський

слідчий ізолятор»

захисника ОСОБА_9

представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 - присутньої в режимі

відеоконференції в приміщенні Святошинського

районного суду м. Києва

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за спільною апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_11 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 березня 2021 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Канівського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із загальною повною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, інвалідом, депутатом чи учасником бойових дій не являється, раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ст.348, ч.1 ст.263 КК України і призначено йому покарання:

-за п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України - 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;

- за ч.4 ст.187 КК України - 12 /дванадцять/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності;

- за ст.348 КК України - 10 /десять/ років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України - 5 /п'ять/ років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 14 /чотирнадцяти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 вирішено рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту його затримання з 30 грудня 2018 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 застосований у виді запобіжного заходу тримання під вартою - залишений до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди - задоволений частково. Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_11 300000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави 77051,10 гривень процесуальних витрат на залучення експертів.

Арешт на автомобіль «Mercedes-Benz», д.н.з НОМЕР_2 , ключ від автомобіля з флеш накопичувачем, накладений згідно ухвали суду у справі №711/11183/18 - скасовано.

Вирішена доля речових доказів,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_8 26 грудня 2018 року, близько 22 години, за попередньою змовою та спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, прийшли до тимчасового місця проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до будинку, який знаходиться на території управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Яхтинська, 1, м. Переяслав-Хмельницький Київської області, та безперешкодно проникли до приміщення вказаного домоволодіння, оскільки вхідні двері будинку не були зачинені на замок. Перебуваючи в помешканні, ОСОБА_8 та невстановлена особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій єдиний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, з метою вбивства застосували відносно потерпілого фізичне насильство, яке виразилось у тому, що ОСОБА_8 та невстановлена досудовим слідством особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, стискали руками горло потерпілого, та після чого ОСОБА_8 , здійснив два постріли в голову потерпілого з вогнепальної зброї, а саме з револьвера калібру 7,62 мм, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді двох сліпих вогнепальних поранень голови: ушкодження, рановий канал якого починається раною в лівій тім'яно-скроневій ділянці, відкривається в порожнину черепа через дефект кісток черепа, дефекти мозкових оболонок, проходить через ліву півкулю головного мозку, середній мозок, праву півкулю головного мозку, відкривається дефектами мозкових оболонок та кісток черепа в правій тім'яно-скроневій ділянці, де і закінчується; ушкодження, рановий канал, якого починається раною в тім'яно-потиличній ділянці, відкривається в порожнину черепа через дефект кісток черепа, дефекти мозкових оболонок, проходить через ліву півкулю головного мозку, де і закінчується, а також синців в обох навколоочних ділянках, які виникли через перелом кісток основи черепа, внаслідок дії вогнепальних снарядів, тому є складовими вищевказаної травми голови, які згідно з висновком експерта №03-03/1098 від 28 грудня 2018 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та стоять в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_12 ; а також тілесних ушкоджень у вигляді перелому під'язикової кістки та перелому тіла сьомого шийного хребця, які згідно з висновком експерта №03-03/1098 від 28 грудня 2018 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_8 , разом з невстановленою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відшукали в указаному будинку ключі від автомобіля марки «Mercedes-Benz G 55», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користувався потерпілий, де відшукали барсетку з майном потерпілого та заволоділи нею.

Крім того, 26 грудня 2018 року, близько 22 години, ОСОБА_8 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, прийшли до тимчасового місця проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до будинку, який знаходиться на території управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Яхтинська, 1, м. Переяслав-Хмельницький Київської області, та безперешкодно проникли до приміщення вказаного домоволодіння, оскільки вхідні двері будинку не були зачинені на замок. Перебуваючи в помешканні ОСОБА_8 та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій умисел направлений на незаконне заволодіння майном ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном та застосували відносно потерпілого фізичне насильство, яке виразилось у тому, що ОСОБА_8 та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, стискали, руками горло потерпілого та після чого ОСОБА_8 здійснив два постріли в голову потерпілого, з вогнепальної зброї, а саме з револьвера калібру 7,62 мм, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді двох сліпих вогнепальних поранень голови: ушкодження, рановий канал якого починається раною в лівій тім'яно-скроневій ділянці, відкривається в порожнину черепа через дефект кісток черепа, дефекти мозкових оболонок, проходить через ліву півкулю головного мозку, середній мозок, праву півкулю головного мозку, відкривається дефектами мозкових оболонок та кісток черепа в правій тім'яно-скроневій ділянці, де і закінчується; ушкодження, рановий канал, якого починається раною в тім'яно-потиличній ділянці, відкривається в порожнину черепа через дефект кісток черепа, дефекти мозкових оболонок, проходить через ліву півкулю головного мозку, де і закінчується, а також синців в обох навколоочних ділянках, які виникли через перелом кісток основи черепа, внаслідок дії вогнепальних снарядів, тому є складовими вищевказаної травми голови, які згідно з висновком експерта №03-03/1098 від 28 грудня 2018 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та стоять в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_12 ; а також тілесних ушкоджень у вигляді перелому під'язикової кістки та перелому тіла сьомого шийного хребця, які згідно з висновком експерта №03-03/1098 від 28 грудня 2018 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_8 , разом з невстановленою особою чоловічої статі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відшукали в указаному будинку ключі від автомобіля марки «Mercedes-Benz G 55», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користувався потерпілий, де відшукали барсетку з майном потерпілого та заволоділи нею.

Крім того, 30 грудня 2018 року, близько 21 години 50 хвилин, начальник УКР ГУНП в Черкаській області полковник поліції ОСОБА_13 , перебуваючи на службі, на службовому автомобілі «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час виконання доручення слідчого СУ ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_14 по встановленню особи, яка може бути причетна до вбивства ОСОБА_12 , яке сталося на території Золотоніського району Черкаської області, отримавши оперативну інформацію про можливе місце перебування даної особи, прибув до автобусної зупинки, яка розташована на автодорозі в напрямку с. Домантово Золотоніського району Черкаської області, де начальником УКР ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_13 було виявлено особу чоловічої статі, яка за своїми зовнішніми ознаками була схожа на особу, що підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Після чого, з метою перевірки та встановлення даної особи, полковник поліції ОСОБА_13 вийшов із службового автомобіля, підійшов до вищевказаної особи, представився працівником поліції, дістав та продемонстрував службовий жетон працівника поліції та службове посвідчення відповідно до ст.ст. 31, 32 Закону України «Про національну поліцію», звернувся до вищевказаної особи з вимогою надати документи для їх перевірки. В цей час підозріла особа, а саме ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно та цілеспрямовано, реалізуючи свій єдиний умисел, направлений на вбивство працівника правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, дістав із сумки обріз мисливської рушниці ТОЗ-63 № НОМЕР_4 та здійснив один постріл в бік начальника УКР ГУНП в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_13 , проте останній застосував прийоми рукопашного бою та відвів обріз в сторону, після чого затримав ОСОБА_8 ..

Крім того, ОСОБА_8 в невстановлений досудовим слідством час та дату, за невстановлених слідством обставин, без передбаченого законом дозволу придбав обріз мисливської рушниці ТОЗ-63 № НОМЕР_4 , який згідно, з висновком експерта №1/97 від 12 лютого 2019 року є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом двохствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру із горизонтально - спареними стволами моделі ТОЗ-63 промислового виробництва СРСР, промисловий № НОМЕР_5 , конструкція якого змінена саморобним способом шляхом вкорочення стволів та видалення прикладу, придатним для здійснення пострілів патронами до гладкоствольної мисливської зброї 16 калібру та вісім набоїв до нього, сім з яких згідно з висновком експерта №1/97 від 12 лютого 2019 року є боєприпасами до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї - патронами 16 калібру, що споряджені саморобним способом шротом, № 000 (4,75 мм), що виготовлені з металу схожого на сплав свинцю, а один являється боєприпасам до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї-патроном 16 калібру промислового виробництва фірми «Тахо», м. Херсон.

В подальшому 30 грудня 2018 року ОСОБА_8 вказану зброю та боєприпаси взяв з собою, де використовував для вчинення замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, що мало місце в адміністративних межах с. Домантово Золотоніського району Черкаської області, де того ж дня вилучено зазначені зброю і боєприпаси, які ОСОБА_8 , без передбаченого законом дозволу придбав, носив та зберігав.

Він же, в невстановлений досудовим слідством час та дату, на території домоволодіння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов, чим без передбаченого законом дозволу придбав, револьвер калібру 7,62 мм, який згідно з висновком експерта №1/100 від 12 лютого 2019 року є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - командирським револьвером, калібру 7,62 мм промислового виробництва «Императорского Тульського оружейного заводу» СРСР, №1406 придатним для стрільби та тридцять шість патронів до нього, які згідно висновків експерта №1/100 від 12 лютого 2019 року та №1/416 від 27 березня 2019 року є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 7,62 мм ( НОМЕР_6 ) до револьверу «Наган», промислового виробництва м.Юрюзань, СРСР, які без передбаченого законом дозволу зберігав.

У подальшому, 26 грудня 2018 року ОСОБА_8 вказану зброю та боєприпаси взяв з собою, де використовував для вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мало місце за адресою: АДРЕСА_2 .

Після чого, вказану зброю та боєприпаси ОСОБА_8 без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , а 31 грудня 2018 року у ході обшуку працівниками поліції було вилучено зазначену зброю і боєприпаси, які, ОСОБА_8 , без передбаченого законом дозволу придбав, носив та зберігав.

Крім того, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідування час і дату за невстановлених обставин придбав та в подальшому у вересні 2018 року дав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на зберігання 2 корпуси бойових гранат Ф-1, які відповідно до висновку експерта №5/21 від 12 лютого 2019 року спорядженні конструктивно оформленими зарядами бризантової вибухової речовини нормальної потужності - тротилом масою 50-56 грамів; дві тротилові шашки, які відповідно до висновку експерта №2/180 від 11 лютого 2019 року являється вибуховою речовиною - тротилом (2, 4, 6 тринітротолуеном, ТНТ); двісті п'ятдесят п'ять патронів, які відповідно до висновку експерта №1/156 від 21 лютого 2019 року являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, з яких сто тринадцять являються 5,45 мм проміжними патронами спорядженими кулею зі стальним осердям (7Н6, 7Н6М) зразка 1974 року, сто сорок один патрон являється 9 мм патронами до пістолету Макарова (ПМ) промислового виробництва Луганського патронного заводу, один патрон являється 7,62 мм патроном до пістолету зразка 1930-1933 рр., конструкції Токарева (ТТ), промислового виробництва Луганського патронного заводу СРСР.

В подальшому 31 грудня 2018 року за місцем проживання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками поліції проведено обшук, під час якого було виявлено і вилучено зазначені вище боєприпаси та вибухові речовини.

Не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання потерпілий ОСОБА_11 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 звернулись із спільною апеляційною скаргою, в якій просили скасувати вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 в частині призначеного покарання за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_8 визначити у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В обґрунтування доводів апеляції потерпілий ОСОБА_11 та представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 зазначили, що із вказаним вироком в частині призначення покарання за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України не можливо погодитись у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.

Згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 187 КК України є особливо тяжкими, за вчинення двох із яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_8 правдиві покази щодо обставин вчиненого злочину так і не надав, наявність співучасників заперечив, його поведінка в судових засіданнях не свідчить про критичну оцінку вчинених ним злочинів та жалю з приводу вчиненого.

Будучи фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя людини найвищою цінністю, обвинувачений ОСОБА_8 жорстоко та безжально, діючи за попередньою змовою групою осіб, наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому під'язикової кістки та перелому тіла сьомого шийного хребця, які виникли прижиттєво, від дії тупих предметів, а також вогнепальні поранення.

Своїми умисними діями обвинувачений спільно з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, позбавили життя потерпілого, тобто посягнули на невід'ємне природне право людини, яке охороняється і захищається Державою. Позбавляючи потерпілого життя у спосіб, встановлений судом, а саме завдання тілесних ушкоджень та вогнепальних поранень, характеризують дії обвинуваченого на місці злочину нелюдським ставленням до життя інших людей.

Після жорстокого вбивства, бажаючи уникнути відповідальності, приховати свою причетність до злочину, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив усі необхідні дії на приховування слідів вчиненого злочину, перемістив труп потерпілого до багажного відділення автомобіля, вивіз труп на територію іншої області, знищив одяг та сліди вчиненого злочину.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 ще й заволодів майном потерпілого (барсетка), чим поставив його життя нижче від своїх бажань, нехтуючи загальнолюдськими цінностями.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання судом першої інстанції не в повній мірі, формально, враховано тяжкість вчинених ОСОБА_8 злочинів, зокрема, що злочини, передбачені п.п.6. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 187 КК України є особливо тяжкими, сукупність усіх обставин, що їх характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, непоправність наслідків у виді загибелі людини тощо), а також дані про особу ОСОБА_8 та його поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Необхідно також враховувати те, що хоча ОСОБА_8 раніше не судимий, проте він не був законослухняним громадянином та тривалий час до викриття працівниками поліції не дотримувався законодавства України, розуміючи, що придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї заборонено законодавством України, умисно, з певною метою, порушував закон, а саме придбав, носив, зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси.

За змістом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання за злочин, передбачений п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, на думку потерпілого та представника потерпілого не є достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість.

Не погоджуючись з вироком суду адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 щодо ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 України та призначити ОСОБА_8 покарання:

- за ч.1 ст. 115 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Обвинуваченого ОСОБА_8 просив визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України та виправдати.

В обґрунтування доводів апеляції адвокат ОСОБА_9 зазначив, що вказаний вирок Чорнобаївського районного суду він вважає незаконним, так як він постановлений з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях визнав частково та просив його дії перекваліфікувати з п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 КК України, оскільки факт заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12 не заперечувався ОСОБА_8 , в той же час ОСОБА_8 стверджував, що вбивство він вчиняв самостійно та без будь якого корисливого мотиву, так як вбивство він вчинив на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та постріли здійснив реагуючи на агресивну до нього поведінку потерпілого. Вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 263 КК України ОСОБА_8 визнав повністю та щиро розкаявся у їх вчиненні. По епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України, а саме замах на вбивство працівника правоохоронних органів, то ОСОБА_8 , свою вину не визнавав та пояснив, що фактично з боку працівників поліції відбулось викрадення його із с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області де він проживав та його в незаконний спосіб перевезли до в'їзду в с. Домантове та по дорозі застосовували фізичний та психологічний тиск, а потім інсценували замах на працівника поліції та викликали слідчу оперативну групу для того, щоб узаконити затримання ОСОБА_8 , так як він підозрювався на той час у вчиненні вбивства ОСОБА_12 ..

Чорнобаївський районний суд обґрунтовує наявність вини ОСОБА_8 по епізоду умисного вбивства ОСОБА_12 за п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України серед інших доказів місцевий суд посилається на:

- покази свідка ОСОБА_16 працівника Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, про те, що по телефону надійшло повідомлення, що в с. Піщане біля багатоповерхівки тривалий час знаходиться автомобіль з увімкненими габаритами. Приїхавши на місце виклику вони виявили автомобіль Мерседес з увімкненим одним габаритом, біля нього нікого не було. Він разом з напарником ОСОБА_17 автомобіль, в салоні конкретних слідів не помітили, слідів крові не було. Оглядаючи автомобіль відкрили багажник в середині під речами виявили тіло чоловіка, після цього повідомили чергового і залишилися до приїзду оперативної групи. Проте суд першої інстанції не в повному обсязі виклав покази свідка, зокрема свідок ОСОБА_16 на запитання сторони захисту пояснив, що він особисто відкривав пасажирські двері в автомобілі світив ліхтариком та міг доторкатись під час огляду автомобіля до внутрішньої частини ручки двері пасажирської двері автомобіля, також свідок пояснив, що він проводив огляд без рукавичок та у нього ніхто не відбирав зразків папілярних узорів пальців чи біологічних зразків для відмежування від зразків які були віднайдені в автомобілі;

- даними протоколу огляду місця події від 27 грудня 2018 року, відеозапису та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто автомобіль чорного кольору, який знаходився за адресою: АДРЕСА_4 , в багажному відділенні виявлено труп чоловічої статі, вилучені речові докази (т.2 а.с.1-32), зокрема були вилучені мікронакладення на внутрішній стороні пасажирських дверей автомобіля;

- даними висновку експерта № 03-01/1098 від 28 грудня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлено травму голови у вигляді двох сліпих вогнепальних поранень голови; виявлені синці в обох навколоочних ділянок, які виникли через перелом кісток основи черепа; вказана травма голови виникла прижиттєво, внаслідок дії одиночних вогнепальних снарядів діаметром 6-8 мм, між вказаною травмою голови та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок; окрім цього, було виявлено перелом під'язикової кістки та перелом тіла сьомого шийного хребця, які виникли прижиттєво, від дії тупих предметів, вказані переломи ймовірніше за все утворились внаслідок стискання шиї, між вказаними переломами та настанням смерті причинних зв'язків немає.

Проте судом першої інстанції ніяким чином не вмотивовано чому суд відкидає дані висновку експерта N 03-01/1098/39 від 30 квітня 2019 року, згідно якого виявлені у трупа ОСОБА_12 тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин, на які вказав ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту від 08 січня 2019 року.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 08 січня 2019 року ОСОБА_8 показував механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 та обґрунтовував перелом під'язикової кістки тим, що він тягнув потерпілого ОСОБА_12 за пасок який був зав'язаний на шиї потерпілого, проте вказані показання та письмові докази не були взяті судом до уваги, але і не були спростовані судом під час оцінки доказів та винесення вироку.

Так само суд обґрунтовує вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 . ОСОБА_8 разом з невстановленою особою висновком судово генетичної експертизи № 19/10/1/62-СЕ/19 від 26 квітня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з ручки передніх правих дверей з внутрішнього боку, є змішаними і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який не збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та ОСОБА_8 і належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з важеля перемикання коробки передач, з ручки передніх лівих дверей з внутрішнього боку, є змішаними і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, які збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 ..

Проте знову ж таки судом першої інстанції не вмотивовано відмова від посилань сторони захисту на показання свідка ОСОБА_16 , який вказував на те, що він не виключає, що саме він міг залишити генетичні ознаки на внутрішній частині правих дверей автомобіля та під час досудового розслідування не намагались виключити його біологічні зразки із предмету дослідження. Стосовно доводів суду про недостовірність версії ОСОБА_8 про вчинення вбивства ним самостійно у зв'язку з відсутністю його генетичних слідів на коробці передач та передніх лівих дверях автомобіля, що на думку суду, спростовує версію ОСОБА_8 про те, що саме він керував автомобілем після вчинення вбивства, проте судом не були взяті до уваги доводи ОСОБА_8 , що він під час керування автомобілем був у перчатках, тому генетичний матеріал і не міг бути залишений та вказані доводи не спростовані судом поза розумним сумнівом.

Всі інші докази зазначені у вироку не підтверджують вчинення ОСОБА_8 умисного вбивства з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, але лише підтверджують факти умисного вбивства потерпілого ОСОБА_12 , що і не заперечується обвинуваченим ОСОБА_8 ..

По епізоду замаху на вбивство працівника правоохоронного органу за ст.348 КК України суд обґрунтовує винуватість ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_13 про те, що під час патрулювання території біля зупинки на трасі помітили особу схожу на особу, яку розшукують. Зупинивши автомобіль вони направились до нього. Він вийшов першим, голосно представився, показав жетон та попросив надати документи, що посвідчують особу. Дана особа помітно нервувала, у нього на спині був рюкзак, який останній швидко зняв і дістав обріз. Він був найближче до нього і відбив обріз, в цей час пролунав постріл. Коли затримали ОСОБА_8 , то останній в присутності понятих стверджував, що стріляв у співробітників поліції для самозахисту.

Проте вказані покази потерпілого були відображені у вироку не повно, зокрема не зміг пояснити в якому напрямку вони рухались на автомобілі та де саме вони помітили ОСОБА_8 , адже дорога на с. Домантове не освітлювалась та місце поряд з зупинкою транспорту на в'їзді с. Домантове не містило освітлення, тому об'єктивно помітити особу, яка знаходиться біля зупинки з автодороги Бориспіль Запоріжжя по якій рухались, як стверджує потерпілий ОСОБА_13 , не можливо, враховуючи той факт, що подія відбувалась 30 грудня 2018 року близько 21 год. 00 хв..

Крім того не узгоджується з іншими матеріалами справи та показаннями інших свідків доводи потерпілого, про те, що він в темноті показав жетон та посвідчення, а вже потім ОСОБА_8 дістав обріз та намагався вистрілити в нього;

- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що він був залучений до слідства по вбивству інспектора рибоохорони. Він, ОСОБА_13 та ОСОБА_19 розшукували особу, яка може бути причетною до скоєння злочину та під час відпрацювання території, в районі с. Домантове біля зупинки помітили людину. Зупинили автомобіль, першим вийшов ОСОБА_13 і направився до невідомого, для з'ясування особи та перевірки документів. ОСОБА_13 завжди дуже голосно представляється. Через деякий час пролунав постріл, підбігши до місця події, вони затримали особу і ОСОБА_13 зателефонував на 102. Згодом приїхала оперативна група, проводили огляд місця події, в ході огляду було вилучено обріз та патрони, які знаходилися в рюкзаку. На запитання ОСОБА_8 відповів, що це його обріз.

Проте такі показання судом так само відображені не у повному обсязі, адже свідок в судовому засіданні не зміг суду пояснити де саме знаходився їхній автомобіль коли вони помітили ОСОБА_8 біля зупинки біля с. Домантове, так само не зміг пояснити як в темну пору доби вони з автомобіля могли помітити особу на відстані близько 100 м біля не освітленої зупинки. Крім того, свідок не зміг пояснити, чому покази які він дає в судовому засіданні відрізняються від показів даних під час досудового розслідування, зокрема в частині демонстрації свідком посвідчення та жетона, оскільки свідок пояснював в суді про те, що він йшов за ОСОБА_13 на відстані десяти метрів та почув постріл після чого побіг на допомогу в той же час на досудовому слідстві вказував, що він особисто демонстрував ОСОБА_8 жетон та посвідчення;

-показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що кілька років тому було вбивство та під час відпрацювання території вони з ОСОБА_13 і ОСОБА_18 їхали на автомобілі, на повороті до с. Домантове, біля зупинки, помітили людину високого зросту, орієнтовний опис особи, яка могла бути причетна до вбивства, у них був. За кермом був він, першим з автомобіля вийшов ОСОБА_13 , потім ОСОБА_18 .. ОСОБА_13 голосно представився і направився до невідомого чоловіка, потім він почув постріл, хто стріляв він не бачив. Коли підійшов, то обріз лежав на землі, на запитання чоловік повідомив, що це його обріз. Пізніше на виклик приїхала оперативна група, проводили огляд місця події, при огляді було вилучено обріз і патрони.

У даному випадку судом так само не в повному обсязі викладені показання свідка, зокрема свідок ОСОБА_19 який був за кермом єдиний ствердив, що автомобіль рухався по автодорозі Бориспіль - Запоріжжя, а вже повернув в напрямку с. Домантове та проїжджаючи зупинку транспорту помітили чоловіка, він зупинив автомобіль та коли вийшов з автомобіля почув постріл та підбіг на допомогу. Крім того, свідок не зміг пояснити, чому покази які він дає в судовому засіданні відрізняються від показів даних під час досудового розслідування, зокрема в частині демонстрації свідком посвідчення та жетона, оскільки свідок пояснював в суді про те, що він особисто не демонстрував свій жетон та посвідчення, до ОСОБА_8 підбіг вже реагуючи на постріл.

Судом було повністю відкинуті доводи ОСОБА_8 про те, що потерпілий ОСОБА_13 , свідки, ОСОБА_19 та ОСОБА_18 його фактично викрали в с. Циблі коли він повертався з магазину додому та відвезли, як вже потім з'ясувалось до с. Домантове та здійснили постріл з обрізу таким чином, щоб порохові гази залишились на його куртці, при цьому, суд послався на висновок судово медичної експертизи ОСОБА_8 № 02-01/39 від 14.01.2019 року згідно якої у ОСОБА_8 будь яких тілесних ушкоджень не виявлено, проте вказана експертиза ніяким чином не спростовує доводів ОСОБА_8 про застосування психологічного тиску та огляд експертом проводився через два тижні після події, тому даний висновок не може бути інформативним.

Крім того, судом не було взято до уваги висновок експерта №1/96 від 12 лютого 2019 року, згідно якого на поверхнях предмету схожого на обріз рушниці, семи предметах схожих на патрони та предметі схожому на стріляну гільзу, слідів папілярних узорів не виявлено.

Тобто на зброї з якої нібито ОСОБА_8 намагався вбити працівника поліції відсутні сліди папілярних узорів пальців, хоча зброя була вилучена одразу після так званого замаху та після прибуття СОГ упаковувалась до сейф пакету, при цьому згідно протоколу затримання ОСОБА_8 не вбачається, що він був в перчатках, тому виникають обґрунтовані сумніви які не спростовані судом про можливість інсценування працівниками даного злочину з метою легалізації затримання ОСОБА_8 та подальшого проведення обшуку в його домоволодінні.

Крім того, твердження суду про те, що органом досудового розслідування було проведено ефективне розслідування по факту повідомлення ОСОБА_8 про застосування до нього недозволених методів слідства, зокрема суд посилається на наявність постанови старшого слідчого ОСОБА_14 про закриття кримінального провадження, проте суд не звернув увагу, що досудове розслідування за заявою ОСОБА_8 проводилось тим самим слідчим який здійснював досудове розслідування по обвинуваченню ОСОБА_8 тобто наявний беззаперечний конфлікт інтересів, тим більше, що дане досудове розслідування проводилось не уповноваженим на те суб'єктом, адже підслідність заяв за фактом вчинення злочину правоохоронцями належить до відповідних підрозділів ДБР.

У подальшому ОСОБА_8 звернувся із письмовою заявою до ТУ ДБР в м. Києві про вчинення кримінального правопорушення та отримав відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР та під час завершення судового розгляду сторона захисту повідомила, що буде оскаржувати бездіяльність ТУ ДБР в м. Києві до Печерського районного суду в м. Києві, що на даний час і зроблено та скарга вже отримана судом, проте на даний час розгляд скарги ще не призначений, а тому стверджувати, що було проведено ефективне розслідування заяви ОСОБА_8 про застосування незаконних методів дізнання та слідства не відповідає дійсності.

Як визначив Європейський суд з прав людини у справі "Вергельський проти України" (п.97 рішення від 12 березня 2009 року) та у справі "Яременко проти України" (п.57 рішення від 12 червня 2008 року), в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення ст. 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до ст. 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а також враховуючи вимоги ст. 370 КПК України, ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді судом всіх обставин справи в їх сукупності, тобто бути законним і обґрунтованим та вмотивованим. Висновки суду, покладені в мотивувальній і резолютивній частині вироку повинні бути узгоджені між собою і не можуть містити протиріч.

Відповідно до ст. 374 КПК України та п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність. Додержуючись вимог КПК, суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред'явленого підсудному обвинувачення.

Так, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.370, 372, 374 КПК України, належним чином не обґрунтував та не вмотивував, залишивши поза увагою ряд обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення кримінального провадження та ухвалення законного рішення у справі.

У свою чергу відсутність оцінки всіх доказів обвинувачення та аналізу доводів сторін у провадженні, а також наведення у ньому формулювань, які ставлять під сумнів доводи, викладені в рішенні суду, свідчать про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 7, 21, 22, 94, 370, 373, 374 КПК України.

За таких обставин адвокат вважає, що органом досудового розслідування не зібрано та не надано суду належних та допустимих доказів вини обвинуваченого, тому вважає, що місцевий суд, виходячи з положень ст.62 КУ презумпції невинуватості повинен винести був виправдувальний вирок.

У відповідності до ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.

Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій обвинуваченого, звернувся із апеляційною скаргою в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, в якій просив вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021, щодо ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 263 КК України - 5 років позбавлення волі; за ст. 348 КК України - 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У решті вирок прокурор просив залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому покарання має бути достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України, реалізуючи, таким чином, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

На думку прокурора, місцевий суд при винесенні вироку обвинуваченому необґрунтовано вирішив, що остаточне призначення покарання не повинно бути у вигляді довічного позбавлення волі.

Обґрунтовуючи свій висновок про доцільність такого покарання, суд першої інстанції не в достатній мірі врахував, кількість вчинених особливо тяжких злочинів ОСОБА_8 , у даному випадку їх три, та тяжких злочинів. Крім того, два кримінальні правопорушення, передбачають довічне позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_8 вчинено вбивство особи разом із невстановленою у ході досудового розслідування особою, вчинено із застосуванням вогнепальної зброї до беззбройної особи, із застосуванням тілесних ушкоджень.

У ході судового розгляду ОСОБА_8 так і не пояснив звідки у нього з'явилась зброя, коли він її придбав, не зазначив дійсних мотивів вбивства ОСОБА_12 , не вказав на співучасників, не намагався вибачитися перед сином убитого.

Під час судового розгляду ОСОБА_8 не розкаявся у вчиненому, давав покази, які тільки давали суду підстави розуміти, що особа говорить неправду. Неодноразово, ОСОБА_8 намагався ввести суд в оману, зазначаючи, про нібито застосування до нього заборонених методів впливу з боку працівників поліції.

За таких умов, апелянт вважає, що призначене покарання ОСОБА_8 , у даному випадку не забезпечить його виправлення та є м'яким.

У запереченні представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 на апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 висловлюється її позиція щодо необхідності залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 та необхідності задоволення апеляційних скарг потерпілого ОСОБА_11 , представника потерпілого та прокурора у кримінальному провадженні.

В обґрунтування доводів даного заперечення представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 посилається на те, що в апеляційній скарзі захисник просив скасувати вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 щодо ОСОБА_8 та ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з п.п.6,12 ч. 2 ст.115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України та призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.115 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі; за ч.4 ст.187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. За ст. 348 КК України просив ОСОБА_8 визнати невинуватим та виправдати.

З доводами, викладеними у апеляційній скарзі неможливо погодитися, оскільки твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 щодо неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження є надуманими та спростовуються детально дослідженими під час судового розгляду доказами.

У апеляційній скарзі захисник зазначає про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_8 з п.п. 6, 12, ч. 2 ст. 115 КК України на ч.1 ст.115 КК України, мотивуючи це тим, що обвинувачений ОСОБА_8 стверджував, що вбивство він вчиняв самостійно та без будь-якого корисливого мотиву, оскільки вбивство він вчинив на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та постріли здійснив реагуючи на агресивну поведінку потерпілого.

Проте, на думку представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 із вказаними твердженнями не можливо погодитись, так як обвинувачений ОСОБА_8 повідомив спочатку органу досудового розслідування про те, що скоїв вбивство з корисливих мотивів, а саме хотів заволодіти коштами потерпілого, а в подальшому, після призначення судової комплексної психолого-психіатричної експертизи до Київського міського центру судових експертиз з метою пом'якшення відповідальності за скоєні злочини змінив покази та зазначив, що мотивом вбивства нібито стали неприязні стосунки з потерпілим через раптово виниклий конфлікт.

Участь інших осіб у скоєнні вбивства обвинувачений ОСОБА_8 заперечив та зазначив, що вбивство він скоїв самостійно.

Проте, судом першої інстанції досліджено докази, якими підтверджується скоєння умисного вбивства ОСОБА_12 групою осіб, а саме: … медичні окуляри згідно висновку цитологічної експертизи № 05-5-06/09 на яких виявлено кров людини, що належить особі чоловічої генетичної статі, а також статеву приналежність якої встановити не можливо із-за гнилістих змін. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антигени А і В ізосероголічної системи АВО (вірогідніше всього кров походить від потерпілого ОСОБА_12 , не виключається змішування крові осіб з групами А (II), В (III), АВ (IV) цієї ж системи. Домішка крові підозрюваного ОСОБА_8 не виключається (якщо на момент скоєння злочину у нього була зовнішня кровотеча);

- згідно висновку імунологічної експертизи № 05-5-06/49 кров у змивах з багажнику автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , з заднього бампера автомобіля під правою фарою походить від чоловіка (чоловіків) з групою крові АВ (IV) ізосерологічної системи АВО, хоча не виключається змішування крові осіб з групами А (II), В (III), АВ (IV) цієї ж системи. Походження крові від потерпілого ОСОБА_12 не виключається, домішка крові підозрюваного ОСОБА_8 не виключається, якщо на момент скоєння злочину у нього була зовнішня кровотеча;

- 28.12.2018 під час огляду салону автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 в багажному відділенні якого виявлено труп потерпілого ОСОБА_12 вилучено змиви. Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № 19/10/1/62-СЕ/19 Генетичні ознаки клітин виявлених у змиві з ручки з переднього пасажирського сидіння, змиві речовини з рульового колеса та змиві з ручки багажника з внутрішнього боку є змішаними, містять генетичні ознаки більше ніж двох осіб та для ідентифікації не придатні. Генетичні ознаки клітин виявлених у змиві з ручки передніх правих дверей з внутрішнього боку є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК профілем, який не збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та зразка крові ОСОБА_8 і належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

Крім того, ОСОБА_8 зазначив, що самостійно перемістив труп до багажного відділення автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , яким користувався потерпілий, та особисто керував автомобілем до с.Піщане Золотоніського району, Черкаської області.

Вказані покази спростовуються висновком молекулярно-генетичної експертизи № 19/10/1/62-СЕ/19 відповідно до якої генетичні ознаки клітин виявлені у змиві з важеля перемикання коробки передач та змиві з ручки передніх лівих дверей з внутрішнього боку є змішаними і можуть бути придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілями, які збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 , а також відсутністю необхідного досвіду навичок водіння автомобіля, не обізнаністю в принципі роботи автомобілів з автоматичною коробкою передач.

Крім вищевказаних доказів скоєння умисного вбивства ОСОБА_12 . ОСОБА_8 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб доказами його вини є:

револьвер «Наган» № НОМЕР_7 , який вилучений в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно висновку балістичної експертизи № 1/100 надані на експертизу дві кулі (вилучені з голови трупа) та одна гільза (вилучена з річки у с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області) стріляні з 7,62 мм револьверу «Наган» № 1406, який вилучений в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

- змиви з пістолету (револьверу); з ботинку; з патронів вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 ..

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи №19/10-1/66-СЕ/19 генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у змиві з пістолета є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 та ОСОБА_8

- сліди низу взуття, вилучені 28.12.2018 під час огляду місця події - території управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) за адресою: вул. Яхтинська, 1, м. Переяслав-Хмельницький, Київської області;

- пара ботинок чорного кольору, вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно висновку трасологічної експертизи № 1/140 сліди низу взуття розмірами 85X100 мм та 75X105 мм могли бути залишені як підметковою частиною підошв пари ботинок чорного кольору вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 , так і іншими підошвами взуття з подібним рельєфним малюнком та розмірними характеристиками елементів. Слід низу взуття розмірами 70Х100 мм, міг бути залишений як підошвою пари ботинок чорного кольору вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 , так і іншою підошвою взуття з подібним рельєфним малюнком та розмірними характеристиками елементів. Слід низу взуття розмірами 315X115 мм міг бути залишений як підошвою ботинка на праву ногу пари ботинок чорного кольору, вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 , так і іншою підошвою взуття на праву ногу з подібним рельєфним малюнком та розмірними характеристиками елементів;

- куртка світлого кольору в якій обвинувачений ОСОБА_8 був одягнутий під час скоєння злочину, яка вилучена 14.01.2019 під час огляду місця події з річки у с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області.

- показання свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що працює водієм таксі, з ОСОБА_8 знайомий приблизно з 2015 року, проживають в одному селі, 26.12.2018 вдень він підвозив ОСОБА_8 до повороту на дитячий оздоровчий заклад санаторного типу « ІНФОРМАЦІЯ_5 », а вночі забирав його в с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області;

- слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_15 , під час якого він на місці показав та розповів про події 26.12.2018.

У апеляційній скарзі захисник вказує про те, що судом першої інстанції нібито ніяким чином не вмотивовано чому суд відкидає дані висновку експерта № 03-01/1098/39 від 30.04.2019 згідно якого виявлені тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин, на які вказав ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту від 08.01.2019.

Із вказаними твердженнями не можливо погодитись, оскільки у своєму рішенні суд першої інстанції зазначив про те, що суд критично оцінює покази обвинуваченого про те, що він скоїв вбивство ОСОБА_12 не з корисливих мотивів та діяв сам, оскільки це беззаперечно спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

При цьому, суд першої інстанції врахував ту обставину, що покази, а також пояснення, які обвинуваченим ОСОБА_8 надавалися під час слідчого експерименту частково змінені, а саме під час слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_8 зазначив про те, що зайшов до приміщення, де перебував потерпілий та навів на нього револьвер «Наган», який був уже напоготові та з вимогою віддати йому гроші навів револьвер в бік потерпілого, який в той час сидів за столом. Після цього потерпілий встав та пішов в його напрямку, на що він зробив два постріли в голову потерпілому, після чого останній впав на підлогу.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 виклав зовсім іншу версію подій та зазначив, що нібито потерпілий накинувся на нього, намагався здавити його шию. Він ухилився, дістав з кишені наган, зробив два постріли в голову цьому чоловіку. Проте під час слідчого експерименту вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 не зафіксовано та відповідно не могли бути враховані експертом під час проведення експертизи.

Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Крім того, у апеляційній скарзі захисник вказує про те, що ОСОБА_8 під час керування автомобілем був у перчатках, тому генетичний матеріал і не міг бути залишеним на коробці передач та передніх лівих дверях автомобіля.

Зазначені доводи спростовуються показами самого ОСОБА_8 , який пояснив, що під час скоєння вбивства у нього була одна пара рукавиць (перчаток), які були на ньому одягнуті під час скоєння вбивства. Враховуючи дії обвинуваченого направлені на приховування слідів вчиненого злочину, а саме прибирання приміщення у якому було скоєно вбивство, переміщення трупа потерпілого до багажного відділення автомобіля вказані рукавиці (перчатки) містили б на собі плями крові та бруду, які були б залишені та виявлені в подальшому у салоні автомобіля, у тому числі на рульовому колесі, коробці передач і т.ін..

Крім того, ОСОБА_8 не орієнтується у принципі роботи автомобілів з автоматичною коробкою передач, не має необхідних навичок та досвіду водіння автомобіля взагалі.

Судом першої інстанції правильно зазначено у рішенні, що про корисливий мотив свідчить також та обставина, що обвинувачений ОСОБА_8 заволодів майном потерпілого, а саме барсеткою.

Суд першої інстанції об'єктивно з'ясував обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за п.п. 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст.187 КК України.

Крім того, у апеляційній скарзі захисник просить за ст. 348 КК України визнати ОСОБА_8 невинуватим та виправдати.

Судом першої інстанції детально досліджено усі докази, якими підтверджується вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України та належним чином рішення в цій частині обґрунтовано та вмотивовано.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч.4 ст.187, ст.348, ч.1 ст.263 КК України відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.

Кожен із доказів був оцінений судом з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Заслухавши доповідь судді, думку представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 , яка просила задовольнити спільну апеляційну скаргу із вказаних у ній мотивів, не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , але заперечувала проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , думки адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 із вказаних у ній підстав, натомість заперечували проти задоволення спільної апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_11 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , міркування прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу із вказаних у ній підстав та не заперечував проти задоволення спільної апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_11 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 , але заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що спільна апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_11 і представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 та апеляційні скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 до задоволення не підлягають із наступних підстав.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень за які його визнано винним та засуджено відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені в судовому засіданні і в їх сукупності та взаємозв'язку дана правильна юридична оцінка.

Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах досліджених і належним чином оцінених судом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 , виходячи із сукупності всіх обставин вчинених діянь.

Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується:

- даними допиту в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_8 , який свою вину у вчинених злочинах визнав частково та показав, що все кримінальне провадження сформоване на основі перших його показань, в той час він знаходився в стресовому стані, оскільки до нього застосовувалися фізичний та психологічний тиск з погрозами з боку правоохоронних органів, що призвело до психоневрологічного лікування в м. Сміла.

Так, 26 грудня 2018 року він взяв пістолет для полювання, маскувальний білий одяг та попросив знайомого таксиста ОСОБА_15 відвезти його до лісу. Гуляючи в лісі, він дійшов до огорожі рибного господарства та справив природну потребу, через огорожу помітив чоловіка, який направився в його сторону і почав ображати нецензурними словами. У них виник словесний конфлікт, а потім він повернувся до лісу.

Пізніше, коли стемніло, він вирішив познайомитися та помиритися з тим чоловіком. Потім, перелізши через огорожу на територію рибного господарства, пішов в приміщення, де горіло світло, двері були відкриті. Коли він зайшов, то побачив чоловіка, який був агресивно налаштований та різко накинувся на нього намагаючись здавити йому шию, ухиляючись, він швидко вийняв пістолет і здійснив два постріли в область голови. Знаходячись в стресовому стані, він взяв ключі від автомобіля, під'їхав ближче до приміщення, взяв пакет та надів на голову потерпілому, щоб не вимазатися в кров. Пакет він замотав кругом шиї проводом та ременем, взяв потерпілого однією рукою за руку, а іншою за провід біля потиличної частини голови і потяг до автомобіля, положив потерпілого в багажник, вимив кров у приміщенні і поїхав в с. Піщане Золотоніського району.

По дорозі він зробив декілька телефонних дзвінків знайомому таксисту ОСОБА_15 для того щоб поїхати додому. По дорозі додому він викинув частину білого маскувального одягу в річку. Коли приїхав додому, то знищив водійські права та викинув барсетку потерпілого, телефон на який телефонував до нього ОСОБА_15 в с. Піщане також викинув.

30 грудня 2018 року коли він повертався додому, то почув звук автомобіля, а потім почув, як хтось підбіг до нього і сказав щоб він зупинився і ліг на землю. Зазначив, що на нього наділи наручники, пакет на голову, після чого посадили в автомобіль і повезли. Пізніше автомобіль зупинився, невідомі витягли його з автомобіля і почали задавати запитання, не отримавши відповіді положили його обличчям в сніг, один з них почав стискати пакет на шиї, а інший почав бити електрошокером по ногах. Потім йому наказали стояти та розставити руки, він стояв лицем до поля, а позаду нього, на відстані близько трьох метрів, пролунав постріл. Після цього на нього знову одягли наручники і поклали біля його рюкзака обріз, з якого було здійснено постріл.

Йому повідомили, що потрібно буде розповісти, що він слідкував за потерпілим до якого прийшов по гроші, що зброя його і що він стріляв. Через деякий час, прибули працівники поліції, почали оформляти те, що було в нього в рюкзаку, патрони від мисливської зброї, які виявили в рюкзаку йому підкинули. При оформленні протоколу, запитали, чи обріз його і він змушений був сказати, що це його обріз;

- даними показань потерпілого ОСОБА_11 про те, що 27 грудня 2018 року о 22-00 годині до нього зателефонували і повідомили, що знайдено автомобіль його батька, також повідомили, що в даному автомобілі знайдено тіло чоловіка. Після цього він виїхав до с. Піщане, де знаходився автомобіль. Повідомив, що його батько працював начальником відділу рибінспекції Переяслав-Хмельницького району Київської області. Останнім часом батько проживав на роботі, це пов'язано з тим, щоб кожного дня не їздити на роботу з м. Києва. При огляді кімнати де проживав його батько, він звернув увагу на те, що відсутня сумочка чоловіча, яка належала його батькові. Востаннє він з ним спілкувався у день вбивства, про якісь проблеми на роботі чи конфлікти він не повідомляв. З батьком він часто спілкувався та був у добрих відносинах, також батько йому допомагав матеріально;

- даними показань потерпілого ОСОБА_13 про те, що 28 грудня 2018 року у пізній вечірній час надійшло повідомлення по лінії 102 поліції Черкаської області, що в одному із сіл Золотоніського району, зокрема с.Піщане виявлено автомобіль марки Мерседес із увімкненими габаритами, що було підозрілим. Ним особисто здійснено виїзд із співробітниками поліції на місце, в ході огляду слідчими, в багажнику автомобіля було виявлено тіло чоловіка із зав'язаними руками зі слідами крові, як було встановлено в ході розслідування це був гр. ОСОБА_20 . Було відкрито кримінальне провадження, так як при огляді тіла було виявлене вогнепальне поранення. В ході проведення оперативно-розшукових заходів було отримано опис особи, яка причетна до вчинення вказаного вбивства, на відеозапис камери спостереження попав частково профіль людини, а саме худий високий чоловік. Під час патрулювання території біля зупинки на трасі помітили особу схожу на особу, яку розшукують. Зупинивши автомобіль вони направились до нього. Він вийшов першим, голосно представився, показав жетон та попросив надати документи, що посвідчують особу. Дана особа помітно нервувала, у нього на спині був рюкзак, який останній швидко зняв і дістав обріз. Він був найближче до нього і відбив обріз, в цей час пролунав постріл. Коли затримали ОСОБА_21 , то останній в присутності понятих стверджував, що стріляв у співробітників поліції для самозахисту;

- даними показань свідка ОСОБА_18 про те, що він був залучений до слідства по вбивству інспектора рибоохорони. Він, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 розшукували особу, яка може бути причетною до скоєння злочину та під час відпрацювання території, в районі с. Домантове біля зупинки помітили людину. Зупинили автомобіль, першим вийшов ОСОБА_22 і направився до невідомого, для з'ясування особи та перевірки документів. ОСОБА_22 завжди дуже голосно представляється. Через деякий час пролунав постріл, підбігши до місця події, вони затримали особу і ОСОБА_22 зателефонував на 102. Згодом приїхала оперативна група, проводили огляд місця події, в ході огляду було вилучено обріз та патрони, які знаходилися в рюкзаку. На запитання ОСОБА_21 відповів, що це його обріз;

- даними показань свідка ОСОБА_19 про те, що кілька років тому було вбивство та під час відпрацювання території вони з ОСОБА_22 і ОСОБА_24 їхали на автомобілі, на повороті до с.Домантове, біля зупинки, помітили людину високого зросту, орієнтовний опис особи, яка могла бути причетна до вбивства, у них був. За кермом був він, першим з автомобіля вийшов ОСОБА_22 , потім ОСОБА_24 . ОСОБА_22 голосно представився і направився до невідомого чоловіка, потім він почув постріл, хто стріляв він не бачив. Коли підійшов, то обріз лежав на землі, на запитання чоловік повідомив, що це його обріз. Пізніше на виклик приїхала оперативна група, проводили огляд місця події, при огляді було вилучено обріз і патрони;

- даними показань свідка ОСОБА_15 про те, що 26 грудня 2018 року близько 14-30 годин до нього зателефонував ОСОБА_21 і попросив, щоб він забрав його на вокзалі в Переяслав-Хмельницькому, після чого він відвіз останнього на об'їзну Переяслав-Хмельницького та висадив на трасі біля знаку «Славутич». Пояснив, що о 23-30 годині був дзвінок від ОСОБА_21 , останній попросив, щоб він приїхав у ОСОБА_25 і забрав його, на запитання, що він там робить, останній відповів, що гуляє. Коли приїхав у ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_21 , той йому повідомив, щоб їхав дальше в с. Піщане, тільки щоб повернув не біля танка, а дальше де заправка і зупинився за мостом. Пізніше, хвилин через 5 прийшов ОСОБА_21 , на заднє сидіння поставив рюкзак, сів в автомобіль і вони виїхали перед танком на трасу. Перед ОСОБА_25 здійснив зупинку, ОСОБА_21 вийшов та через деякий час повернувся, чи останній переодягався він не пам'ятає, відвіз його додому, і о 01-00 годині повернувся до себе додому. 30 грудня 2018 року він був на ремонті, після обіду до нього зателефонував ОСОБА_21 та попросив забрати його і відвезти на базар, після того він відвіз його до центру в с. Циблі, більше він ОСОБА_21 не бачив. Вказав на те, що про сумку, яку залишив ОСОБА_21 у нього вдома, йому повідомила його мати, сам ОСОБА_21 йому про те, що хоче залишити у нього сумку нічого не говорив. З ОСОБА_21 він познайомився коли той робив у нього ремонт;

- даними показань свідка ОСОБА_26 про те, що ОСОБА_21 досить часто звертався до її чоловіка ОСОБА_15 за послугами з перевезення до м. Переяслав-Хмельницького. Пояснила, що 26 грудня 2018 року вони з чоловіком вже спали, задзвонив телефон, вона взяла його та побачила, що телефонує ОСОБА_21 і передала чоловіку. Вона частково чула їх розмову, про те, що ОСОБА_21 попросив забрати його на трасі, на запитання чоловіка, останній відповів що гуляє. Вона говорила чоловіку, щоб він не їхав, тому що була погана погода, були перемети, але він її не послухав. Після того як чоловік повернувся додому, то сказав лише, що відвіз ОСОБА_21 додому. Пояснила, що вони проживають у домоволодінні свекрухи, в останньої окрема кімната, коли вона витирала пил на шафі у кімнаті свекрухи, то побачила сумку, на її запитання свекруха відповіла, що це ОСОБА_27 приніс на зберігання, але ніякої підозри не виникло, оскільки останній поїхав на заробітки. Зазначила, що 31 грудня 2018 року близько 06 години ранку прийшли працівники поліції, розповіли, що сталося вбивство, що ОСОБА_21 вбив людину і у них в будинку будуть проводити обшук, шукатимуть зброю. При проведенні обшуку вона згадала, що в кімнаті свекрухи є сумка ОСОБА_21 , при огляді сумки виявили зброю;

- даними показань свідка ОСОБА_28 про те, що він зранку приблизно о 08 годині у вікно побачив автомобіль марки Мерседес в с. Піщане, який стояв близько доби з увімкненими габаритами. До того даний автомобіль він ніколи не бачив. Ввечері, коли вертався додому, то даний автомобіль стояв без змін і він звернувся до депутата села, щоб той зателефонував до поліції. Потім приїхали працівники поліції, обійшли автомобіль і після того як відкрили багажник зателефонували слідчим;

- даними показань свідка ОСОБА_17 про те, що надійшов телефонний дзвінок, що в с.Піщане біля багатоповерхівки стоїть невідомий автомобіль майже добу. На місце події він прибув з напарником та побачили автомобіль марки Мерседес чорного кольору з увімкненими габаритами. Салон автомобіля вони не оглядали, ліхтариками присвітили, було пусто і направились до багажника, коли його відчинили, то помітили багато одягу, він побачив сліди крові, а потім - руку. Після цього викликали слідчо-оперативну групу;

- даними показань свідка ОСОБА_16 про те, що по телефону надійшло повідомлення про те, що в с.Піщане біля багатоповерхівки тривалий час знаходиться автомобіль з увімкненими габаритами. Приїхавши на місце виклику вони виявили автомобіль Мерседес з увімкненим одним габаритом, біля нього нікого не було. Він разом з напарником ОСОБА_17 автомобіль, в салоні конкретних слідів не помітили, слідів крові не було. Оглядаючи автомобіль відкрили багажник в середині під речами виявили тіло чоловіка, після цього повідомили чергового і залишилися до приїзду оперативної групи;

- даними показань свідка ОСОБА_29 про те, що 26 грудня 2018 року він у ввечері, приблизно о 18:00 годині заїхав на територію рибного господарства, охоронця не було, ОСОБА_20 перебував один. Він побув там до 19:00 години і поїхав, то ОСОБА_20 залишився один. Чи чекав останній на когось, сказати не може. Зазначив, що територія охороняється, але бувають випадки, що ОСОБА_20 охоронця відпускає додому, того вечора саме так і було. Вказав на те, що територія рибного господарства огороджена і ворота зачиняються на замок, тобто стороння особа потрапити на територію не може, хіба що перелізти через огорожу;

- даними показань свідка ОСОБА_30 про те, що він з 16 листопада 2018 року працює в Державному агентстві рибного господарства України в м. Києві та Київської області, в його обов'язки входить щоб на території рибінспекції не було сторонніх осіб. 26 грудня 2018 року його ОСОБА_20 після 19-00 години відпустив додому. Зазначив, що ворота завжди закриваються на замок, щоб потрапити сторонній особі на територію, потрібно перелізти через огорожу, або зайти з р. Дніпро по льоду. Після 26 грудня 2018 року у приміщенні де сталося вбивство на стіні біля входу було проломлене ДСП;

- даними показань свідка ОСОБА_31 про те, що він працював в Державному агентстві рибного господарства України в м. Києві та Київської області сторожем. 26 грудня 2018 року на роботі не був. Коли приїхав на зміну 27 грудня 2018 року, то працівники поліції вже були на території. В приміщенні було пошкодження на стіні біля входу була вм'ятина і були сліди крові;

- даними протоколу огляду місця події від 27 грудня 2018 року, відеозапису та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто автомобіль чорного кольору д.н.з НОМЕР_2 , який знаходився за адресою: вул. Старофортечна, с. Піщане, Золотоніський район, Черкаська область, в багажному відділенні виявлено труп чоловічої статі, вилучені речові докази (т.2 а.с.1-32);

- даними протоколу огляду місця події від 28 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто територію автодороги Запоріжжя-Бориспіль 44 кілометр, а саме прилегла територія «Держрибохорони Києва та Київської області», де виявлено два сліди низу взуття, а також слід транспортного засобу, які за допомогою гіпсового розчину було вилучено (т.2 а.с.34-42);

- даними протоколу обшуку від 28 грудня 2018 року, відеозапису та фототаблиці до нього, згідно якого проведено обшук на території Державного агентства Рибоохоронний патруль Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області за адресою: вул. Яхтинська, 1, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, оглянуто приміщення розташоване на даній території, зафіксована обстановка в кімнатах, виявлено сліди злочину, вилучені речові докази (т.2 а.с.43-75);

- даними протоколу огляду предмета (транспортного засобу) від 28 грудня 2018 року, відеозапису та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто автомобіль «Mercedes-Benz G 55», реєстраційний номер НОМЕР_2 чорного кольору, виявлено сліди злочину та вилучені речові докази (т.2 а.с.77-85);

- даними висновку експерта № 03-01/1098 від 28 грудня 2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_12 виявлено травму голови у вигляді двох сліпих вогнепальних поранень голови; виявлені синці в обох навколоочних ділянок, які виникли через перелом кісток основи черепа; вказана травма голови виникла прижиттєво, внаслідок дії одиночних вогнепальних снарядів діаметром 6-8мм, між вказаною травмою голови та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок; окрім цього було виявлено перелом під'язикової кістки та перелом тіла сьомого шийного хребця, які виникли прижиттєво, від дії тупих предметів, вказані переломи ймовірніше за все утворились внаслідок стискання шиї, між вказаними переломами та настанням смерті причинних зв'язків немає (т.2 а.с.88-92);

- даними протоколу огляду трупа від 28 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно якого було оглянуто труп ОСОБА_12 та вилучено одяг, електричний кабель та ремінь, якими був обмотаний пакет навколо шиї ОСОБА_12 , також вилучені мікронакладення з правої та лівої руки та інші речові докази (т.2 а.с.93-105);

- даними протоколу огляду місця події від 29 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто територію узбіччя автодороги с.Софіївка-м.Канів біля автозаправки «УкрНафта», де в товщі снігу виявлено насичений осередок речовини бурого кольору, вилучені змиви даної речовини (т.2 а.с.112-114);

- даними рапорту старшого інспектора відділу криміналістичного забезпечення СУ ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_32 від 29 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно якого сліди низу взуття, вилучені під час ОМП та обшуку від 28 грудня 2018 року у м.Переяслав-Хмельницький співпадають за загальними ознаками (т.2 а.с.115-116);

- даними протоколів проведення слідчих експериментів від 04 січня 2019 року та від 24 січня 2019 року з відеозаписом до них, за участі свідка ОСОБА_15 , згідно якого останній розказав про події 26 грудня 2018 року, а саме коли та куди він підвозив ОСОБА_8 (т.2 а.с.122-133);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08 січня 2019 року з відеозаписом до нього, згідно якого ОСОБА_8 розказав та показав як скоював вбивство ОСОБА_11 , а також як його затримали (т.2 а.с.135-153а);

- даними висновку експерта №05-1-08/5 від 17 серпня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_12 відноситься до групи АВ(IV) (т.3 а.с.2-3);

- даними висновку експерта №05-1-09/37 від 16 січня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого кров ОСОБА_8 відноситься до групи В(IІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО (т.3 а.с.5-6);

- даними висновку експерта №05-5-06/09 від 12 лютого 2019 року та таблиці до нього, згідно якого кров на куртці камуфляжній (буршлатові), чоловічій куртці сірого кольору, камуфляжних штанях, чоловічій кофті, парі чоловічих гумових чоботях, налобному ліхтарику, мішку, медичних окулярах походить від особи (осіб) з групою крові АВ(IV) ізосерологічної системи АВО, в даному випадку вірогідніше всього кров походить від потерпілого ОСОБА_12 , хоч і не виключається змішування крові осіб з групами А(ІІ), В(ІІІ), та АВ(ІV) цієї ж системи. Домішка крові ОСОБА_8 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в нього була зовнішня кровотеча (т.3 а.с.11-15);

- даними висновку експерта №02-01/39 від 14 січня 2019 року, згідно якого при судово-медичному огляді ОСОБА_8 зовнішніх ознак тілесних ушкоджень не виявлено (т.3 а.с.17);

- даними висновку експерта №05-1-08/33 від 22 березня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого кров трупа ОСОБА_12 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО; кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. Кров людини, знайдена на простині, ковдрі, футболці, штанах спортивних могла походити від особи (осіб) з групою крові АВ чи за рахунок змішування крові осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти-В, АВ і В з ізогемаглютиніном анти-А; в даному випадку кров могла походити від трупа ОСОБА_12 , у разі походження крові від двох і більше осіб домішка крові підозрюваного ОСОБА_8 не виключається (т.3 а.с.20-23);

- даними висновку експерта №2/153 від 15 березня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого на поверхні куртки та тампонах виявлено речовини (нітрити та дифеніламін), які можуть бути віднесені до продуктів пострілу одноосновним бездимним порохом (т.3 а.с.29-32);

- даними висновку експерта №1/97 від 12 лютого 2019 року, згідно якого наданий на експертизу металевий предмет являється гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом двохствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру із горизонтально-спареними стволами моделі ТОЗ-63, конструкція якого змінена саморобним способом шляхом вкорочення стволів та видалення прикладу, який придатний для здійснення пострілів патронами до гладкоствольної мисливської зброї 16 калібру; сім патронів являються боєприпасами до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї - патронами 16 калібру; гільза являється частиною боєприпасу до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру - гільзою шротового патрону; одна гільза 16 калібру відстріляна з правого ствола обрізу гладкоствольної двохствольної рушниці 16 калібру моделі ТОЗ-63 (т.3 а.с.36-44);

- даними висновку експерта №1/96 від 12 лютого 2019 року, згідно якого на поверхнях предмету схожого на обріз рушниці, семи предметах схожих на патрони та предметі схожому на стріляну гільзу, слідів папілярних узорів не виявлено. В дослідницькій частині висновку експерта вказано, на заборону в ухвалі суду про призначення експертизи застосування хімічних та фізико-хімічних методів дослідження, а тому виявлення слідів рук проводилося за допомогою дактилоскопічних порошків (т.3 а.с.47-55);

- даними висновку експерта №1/100 від 12 лютого 2019 року, згідно якого командирський револьвер, калібру 7,62 мм промислового виробництва «Императорского Тульського оружейного заводу» СРСР, №1406 являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю, який придатний для стрільби; сім патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм револьверними патронами, які споряджені кулею зі свинцевим сердечником 7,62 мм (57-Н-І22) до револьверу «Наган»; дві кулі та одна гільза являються частинами боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї; дві кулі та одна гільза стріляні з 7,62 мм револьверу «Наган» №1406, який вилучений в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.59-69);

- даними висновку експерта №1/140 від 14 лютого 2019 року та таблиці до нього, згідно якого сліди низу взуття розмірами 85х100мм, 75х105мм,70х100мм, 315х115мм могли бути залишені як частиною підошов пари ботинок чорного кольору вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 так і іншою підошвою взуття з подібним рельєфним малюнком та розмірними характеристиками елементів; слід низу взуття розмірами 295х130 мм залишений не парою ботинок чорного кольору, вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 , а іншим взуттям; сліди низу взуття розмірами 85х100мм, 75х105мм, 70х100мм, 295х130мм та 315х115мм залишені не парою ботинок сіро-чорного кольору з написом «Comfort» вилучених під час затримання ОСОБА_8 , а іншим взуттям (т.3 а.с.73-93);

- даними висновку експерта №1/416 від 27 березня 2019 року, згідно якого двадцять сім патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 7,62 мм револьверними патронами які споряджені кулею зі свинцевим сердечником 7,62 мм (57-Н-І22) до револьверу «Наган»; двадцять п'ять патронів придатні до стрільби та два патрони не придатні до стрільби в зв'язку з розпадом ініціюючого складу капсуля (т.3 а.с.97-99);

- даними висновку експерта №05-5-06/49 від 11 квітня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого кров у змивах з багажника автомобіля, з заднього бампера, під дверкою багажника походить від особи (осіб) з групою крові АВ(IV) ізосерологічної системи АВО, хоч не виключається змішування крові осіб з групами А(ІІ), В(ІІІ), та АВ(ІV). Походження крові від потерпілого ОСОБА_12 не виключається, домішка крові ОСОБА_8 не виключається, якщо на момент скоєння злочину в нього була зовнішня кровотеча (т.3 а.с.102-104);

- даними висновку експерта №03-01/1098/39 від 30 квітня 2019 року, згідно якого виявлені у трупа ОСОБА_12 тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин, на які вказав ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту від 08 січня 2019 року; вогнепальні поранення голови могли утворитись від дії куль калібру 7,62 мм (т.3 а.с.106-107);

- даними висновку експерта №19/10/1/62-СЕ/19 від 26 квітня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з ручки передніх правих дверей з внутрішнього боку, є змішаними і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який не збігається з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та ОСОБА_8 і належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі; генетичні ознаки клітин, виявлених у змиві з важеля перемикання коробки передач, з ручки передніх лівих дверей з внутрішнього боку, є змішаними і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, які збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 ; генетичні ознаки клітин, виявлених на фрагменті недопалка сигарети збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 (т.3 а.с.112-148);

- даними висновку експерта №4/282 від 13 травня 2019 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz G 55» 2004 року випуску станом на 26 грудня 2018 року могла становити 769719 грн. (т.3 а.с.153-155);

- даними висновку експерта №19/10-1/66-СЕ/19 від 14 травня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у змиві з пістолета є змішаними, містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_12 та ОСОБА_8 ; генетичні ознаки клітин, виявлених у змивах з патрона з камери №3 та патрона з камери №5 збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 (т.4 а.с.6-39);

- даними висновку експерта №19/10-1/63-СЕ/19 від 31 травня 2019 року та таблиці до нього, згідно якого генетичні ознаки слідів крові, виявлених на поверхні рушника, умовно позначених А, В збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 , походження слідів крові від ОСОБА_12 виключається; на поверхні джинсів крові людини не виявлено; на внутрішній поверхні кишень джинсів виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 і не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_12 , походження клітин від ОСОБА_12 виключається (т.4 а.с.45-56);

- даними протоколів огляду предметів від 03 січня 2019 року та від 09 січня 2019 року, згідно яких оглянуто речові докази по справі, а саме одяг, предмети та речі (т.4 а.с.57-67);

- даними протоколу огляду місця події від 14 січня 2019 року та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто територію р.Супій в с.Піщане Золотоніського району, біля мосту, де виявлено та вилучено куртку світлого кольору та гільзу (т.4 а.с.70-73);

- даними протоколу огляду предметів від 04 лютого 2019 року з відеозаписом до нього, згідно якого оглянуто куртку білого кольору з вставками в смужку чорного, зеленого, червоного кольорів з написом «QUAMEPAI», поверхня якої вкрита брудом, з внутрішнього і зовнішнього боку відібрані мікронакладення (т.4 а.с.74-74а);

- даними протоколу огляду предметів від 04 січня 2019 року з відеозаписом до нього, згідно якого оглянуто предмети, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області від 31 грудня 2018 року (т.4 а.с.75-76а);

- даними протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 05 лютого 2019 року та від 14 лютого 2019 року, згідно яких вилучено інформацію, яка записана на DVD-диски про зв'язок абонентів ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» (т.4 а.с.79-82а, 89-91а);

- даними доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК України, згідно якого старший слідчий в ОВС-криміналіст СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 просить начальника УКР ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 доручити співробітникам оперативного підрозділу УКР ГУНП в Черкаській області провести комплекс слідчих (розшукових) дій з метою розкриття злочину (т.4 а.с.98-101);

- даними рапорту о/у УКР ГУНП в Черкаській області ОСОБА_33 , згідно якого встановлено наявність камери спостереження на будинку АДРЕСА_4 та при перегляді відеозапису з даної камери за 27 грудня 2018 року вбачається як проїжджає схожий на автомобіль потерпілого, а через деякий час з'являється невідома особа чоловічої статі (т.4 а.с.102);

- даними протоколу огляду речей від 18 січня 2019 року з відеозаписом та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто ДВД диск на якому міститься відеозапис за 27 грудня 2018 року з камери спостереження на будинку АДРЕСА_4 (т.4 а.с.103-104);

- даними протоколу огляду місця події від 30 грудня 2018 року та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуто територію біля зупинки, що розміщена в напрямку с. Домантово Золотоніського району, де виявлено та вилучено предмети металеві зовні схожі на рушницю ТОВ-63, Т-7776 з набоями, один нестріляний набій 16 мм, шість набоїв 16 мм, мобільний телефон, металеві предмети круглої форми зовні схожі на дріб в кількості 2 шт., а також сумку із тканини чорного кольору (т.4 а.с.109-114);

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31 грудня 2018 року, згідно якого фактичне затримання ОСОБА_8 відбулося 30 грудня 2018 року о 23:15, проведено його обшук, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 50 доларів США, купюри номіналом 200 грн. - 3 шт., номіналом 20 грн. - 1шт., номіналом 1 грн - 3 шт; а також вилучено одяг та взуття (т.4 ст.115-119);

- даними протоколу освідування особи від 31 грудня 2018 року, згідно якого в присутності понятих проведено освідування ОСОБА_8 шляхом зрізання нігтів з правої та лівої рук, змивів з лівої та правої рук, які в подальшому поміщені до паперового конверта. Крім цього було вилучено у ОСОБА_8 дактилокарту зі слідами пальців останнього (т.4 а.с.128-129);

- даними протоколу обшуку від 31 грудня 2018 року з відеозаписом до нього, згідно якого проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкав ОСОБА_8 , під час якого виявлено: ноутбук марки «Acer», рушник з плямами бурого кольору, два зошити із записами, дактилоплівку зі слідом низу взуття, металевий предмет схожий на зброю в барабані якого 7 набоїв, 27 металевих предмета схожих на набої, 5 металевих пружин, джинсові штани світло-синього кольору, паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_8 , рюкзак світло-коричневого кольору, пару чоловічого взуття чорного кольору (т.4 а.с.130-134а);

- даними протоколу обшуку від 31 грудня 2018 року з відеозаписом до нього, згідно якого проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 за участі ОСОБА_15 , під час якого виявлено та вилучено предмети схожі на зброю, бойові припаси та вибухові пристрої (т.5 а.с.9-17а);

- даними протоколу обшуку від 31 грудня 2018 року з відеозаписом до нього, згідно якого проведено обшук автомобіля ОСОБА_15 , під час якого заборонених предметів не було виявлено (т.5 а.с.21-25);

- даними протоколів огляду предметів від 09 січня 2019 року та від 10 січня 2019 року з фототаблицею до нього, згідно якого оглянуто предмети схожі на зброю, боєприпаси та вибухові пристрої (т.5 а.с.52-64);

- даними висновку експерта №5/21 від 12 лютого 2019 року та таблиці до нього, згідно якого два предмети, які були вилучені під час обшуку 31 грудня 2018 року, являються корпусами бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, які до категорії боєприпасів не відносяться у зв'язку з відсутністю засобів підриву; кожен з корпусів бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 споряджені конструктивно оформленими зарядами бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом масою 50-56 грамів (т.5 а.с.82-90);

- даними висновку експерта №2/180 від 11 лютого 2019 року та таблиці до нього, згідно якого надані на експертизу речовини коричневого кольору являються вибуховими речовинами - тротилом (2, 4, 6 - тринітротолуеном, ТНТ) (т.5 а.с.105-109);

- даними висновку експерта №1/156 від 21 лютого 2019 року, згідно якого пістолет являється вогнепальною зброєю; пістолет являється короткоствольним гладкоствольним самозарядним пістолетом калібру 9 мм, Форт-12Р, № « НОМЕР_8 », який призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами; двісті п'ятдесят п'ять патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї з яких: сто тридцять патронів являються 5,45 мм проміжними патронами спорядженими кулею зі стальним осердям; сто сорок один патрон являється 9-мм патронами до пістолету Макарова (ПМ); один патрон являється 7,62 мм патроном до пістолету зразка 1930-1933 років конструкції Токарева (ТТ); двісті п'ятдесят п'ять патронів придатні для стрільби (т.5 а.с.113-123).

- дослідженими в судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження речовими доказами, а саме револьвером, обрізом мисливської рушниці, двома слідами низу взуття, ботинками).

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення доведене та, що він обґрунтовано засуджений за вказані кримінальні правопорушення.

На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 діянь, за які він засуджений, відповідають показанням потерпілих, свідків та частково обвинуваченого ОСОБА_8 ..

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що письмові докази по кримінальному провадженню разом з показами потерпілих та свідків свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні діянь, зазначених у вироку повністю доведена.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого суду про те, що згідно обвинувального акта, по епізоду зберігання у ОСОБА_15 бойових припасів, вибухових речовин належних обвинуваченому ОСОБА_8 , сторона обвинувачення кваліфікувала дії останнього як придбання та збут бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Проте, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такою кваліфікацією, оскільки формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним не містить дій ОСОБА_8 спрямованих саме на збут бойових припасів, вибухових речовин, натомість місцевий суд обґрунтовано визначив, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 повинні кваліфікуватися як передача бойових припасів, вибухових речовин.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду також вважає вірним висновок місцевого суду про те, що він не погодився з доводами сторони обвинувачення про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 корисливого мотиву під час вчинення злочину, передбаченого саме ст.348 КК України, оскільки докази вчинення даного злочину саме з таким мотивом суду не були надані.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується із висновком місцевого суду про те, що він критично оцінив покази обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він скоїв вбивство ОСОБА_12 не з корисливих мотивів.

Про корисливий мотив злочину також свідчить та обставина, що обвинувачений ОСОБА_8 заволодів майном ОСОБА_12 , зокрема барсеткою з особистими речами потерпілого. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту вказував на те, що хотів пограбувати потерпілого.

Колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним зазначити про те, що під час протоколу проведення слідчого експерименту від 08.01.2019 року, проведеного за участю захисника ОСОБА_9 та в присутності понятих: ОСОБА_34 та ОСОБА_35 (т.2, ас. 135-153) з метою перевірки та уточнення відомостей, здобутих під час проведення досудового слідства, сам обвинувачений ОСОБА_8 вказав на те, що він заздалегідь готувався до вчинення злочину, зокрема обвинувачений ОСОБА_8 повідомив: «… що він був на базарі в м. Переяславі біля Альти, там де продають рибу, між магазином Діброва і Підсінний і там вздовж дороги продають рибу. Він просто розмовляв із людьми і вони розказували, що начальник рибінспекції вирив озеро та й живе там, у нього джип кубік. Бідний чоловік не вириє озера. Обвинувачений ОСОБА_8 вирішив перевірити інформацію, поїхав озеро побачив, пройшов трошки далі і побачив джип кубік, значить інформація правильна. (т.2, а.с.141). На протязі двох неділь я сюди приїздив (приміщення рибінспекції. (т.2, а.с.142). Да, я хотів тільки його ограбить (т.2, а.с.146). Ви коли вбили потерпілого, шукали якісь грошові кошти? Да шукав, в тій кімнаті де я взяв ключі там знаходився сейф я відкрив його, побачив, що там лежать якісь бумажки, закрив і пішов».

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду корисливий мотив, який спонукав вчинити вказані кримінальні правопорушення, зокрема за п.6 ч.2 ст.115 КК України доведений матеріалами провадження безапеляційно та достовірно.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив покази обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він скоїв вбивство ОСОБА_12 сам. Вказане твердження спростовується даними досліджених в судовому засіданні доказів, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою, відтворюючи реальну картину подій, що мала місце між потерпілим і обвинуваченим.

Так, покази ОСОБА_8 про те, що він здійснив два постріли в голову, а вже потім одягнув на голову ОСОБА_12 пакет, зав'язав його дротом та ременем навколо шиї, потім шукав ключі від автомобіля, пішов та підігнав автомобіль до будинку щоб погрузити туди тіло, потім тягнув ОСОБА_12 за шию і ОСОБА_12 здійснив два тяжких подихи є малоймовірними, такі покази спростовуються даними висновку експерта №03-01/1098 від 28 грудня 2018 року, згідно якого у ОСОБА_12 виявлено травму голови у вигляді двох сліпих вогнепальних поранень голови, а також перелом під'язикової кістки та перелом тіла сьомого шийного хребця, які виникли прижиттєво, від дії тупих предметів, вказані переломи ймовірніше за все утворились внаслідок стискання шиї.

Окрім цього, вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 групою осіб підтверджується рядом експертиз, зокрема з висновку молекулярно-генетичної експертизи №19/10/1/62-СЕ/19 вбачається, що на внутрішній стороні дверей автомобіля ОСОБА_12 знайдено генетичний матеріал, який належить невстановленій особі чоловічої генетичної статі, а у змивах з важеля перемикання коробки передач та ручки передніх лівих дверей з внутрішнього боку відсутній генетичний матеріал ОСОБА_8 , що спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що саме він керував автомобілем.

З таким висновком також повністю погоджується колегія суддів апеляційного суду, вважаючи його таким, що обґрунтовано випливає із висновків експертиз, зокрема молекулярно-генетичної експертизи №19/10/1/62-СЕ/19, а позицію обвинуваченого ОСОБА_8 вважає такою, яка спрямована на те, щоб не виказати органам досудового розслідування та суду спільника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК України, та також спрямованою на уникнення кримінальної відповідальності за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, оскільки стороною захисту і обвинуваченим ОСОБА_8 не визнається факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.115 КК України саме з корисливих мотивів та вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок місцевого суду та погоджується з ним із приводу того, що суд обґрунтовано не погодився з доводами сторони захисту про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад злочину, передбаченого ст.348 КК України, оскільки такі доводи спростовуються як показаннями потерпілого ОСОБА_13 , так і свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. Так, при затриманні ОСОБА_8 були вилучені обріз та набої до нього, при експертному дослідженні куртки ОСОБА_8 , а саме рукавів, та змивів з його рук, були виявлені сліди порохових газів (висновок експерта №2/153 від 15 березня 2019 року).

Щодо показів обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування до нього недозволених методів слідства, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав такі доводи надуманими та безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження. Так, з показань потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вбачається, що вперше вони ОСОБА_8 побачили при затриманні. Доводи ОСОБА_8 про те, що працівники поліції йому надягали пакет на голову, душили його, заламували та клали на землю, один з працівників поліції сидів у нього на ногах, а інший бив електрошокером, то такі доводи спростовуються даними висновку експерта №02-01/39, згідно якого при судово-медичному огляді ОСОБА_8 зовнішніх ознак тілесних ушкоджень не виявлено. Окрім цього, повідомлення медичного працівника СІЗО про факт виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 при надходженні до даного закладу в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Крім того, для здійснення повної перевірки можливих фактів здійснення психологічного та фізичного тиску при затриманні обвинуваченого ОСОБА_8 до ТУ ДБР у м. Києві надійшла ухвала слідчого судді Печерського РС м. Києва ОСОБА_36 від 08.06.2021 у справі № 757/13700/21, якою зобов'язано уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Києві внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_8 , в якій останній вказував на перевищення службових повноважень працівниками УКР ГУНП в Черкаській області.

Після проведення перевірки зазначених обвинуваченим можливих фактів застосування недозволених методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування вказане не знайшло свого підтвердження та постановою від 07 березня 2022 року старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_37 було закрите кримінальне провадження № 62021100030000115 від 27.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на те, що його примусили розставити руки та здійснили постріл біля нього на відстані близько трьох метрів з тією метою, щоб на його одяг попали порохові гази, то колегія суддів місцевого суду оцінила їх обґрунтовано критично, оскільки такі покази є малоймовірними з огляду на те, що порохові гази, зустрічаючи опір повітря, швидко втрачають свою швидкість і розсіюються. Велика кількість кіптяви пострілу, викидаючись з каналу ствола разом із пороховими газами, розсіюється в повітрі або ж осідає на поверхні перепони. При пострілах із вогнепальної зброї кіптява пострілу відкладається на мішені, якщо остання розташована на відстані не більше 30-50 см від дульного зрізу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такою позицією місцевого суду та вважає її обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги такими, що не підлягають до задоволення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що посилання обвинуваченого ОСОБА_8 на застосування відносно нього органами досудового розслідування недозволених методів ведення досудового слідства у виді психологічного і фізичного насильства не знайшла свого підтвердження при розгляді провадження судом першої інстанції про це, зокрема, свідчить постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_14 від 29.03.2019 про закриття кримінального провадження. З даної постанови вбачається, що були допитані жителі с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, які живуть неподалік перехрестя вул. Шевченка-Спортивна, де за твердженнями ОСОБА_8 о 15 годині 30 грудня 2018 року він був викрадений, які не підтвердили цих обставин; також був допитаний як потерпілий ОСОБА_8 , який повідомив, що ніхто відносно нього неправомірних дій не вчиняв; з висновку експерта №02-01/39 від 08.01.2019 встановлено відсутність у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Вказана постанова ОСОБА_8 оскаржена не була (т.1 а.с.139-140). Також проведеною перевіркою ТУ ДБР у місті Києві обставин, що можуть свідчити про вчинення окремими працівниками УКР ГУНП у Черкаській області кримінальних правопорушень не встановлено (т.6 а.с.121).

Незважаючи на це, судом апеляційної інстанції стороні захисту була надана можливість довести перед судом можливі факти застосування недозволених методів фізичного та психологічного впливу під час досудового розслідування, зокрема при затриманні обвинуваченого ОСОБА_8 .. Проте, такі доводи об'єктивного свого підтвердження в суді апеляційної інстанції не знайшли та спростовані постановою від 07 березня 2022 року старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_37 про закриття кримінального провадження № 62021100030000115 від 27.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що вказане твердження обвинуваченого ОСОБА_8 є надуманим та є засобом захисту обвинуваченого від пред'явленого йому обвинувачення, проявів же упередження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 як з боку слідчих органів, так і з боку суду першої інстанції вивченням матеріалів провадження не встановлено.

Що стосується доводів спільної апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_11 і представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в частині невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та які просили вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021, щодо ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 , у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України ч.4 ст.187, ст.348, ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 263 КК України - 5 років позбавлення волі; за ст. 348 КК України - 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 187 КК України - 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У решті вирок необхідно залишити без змін, то колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає такі доводи безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції вірно врахував: тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України класифікуються за п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ст.348, ч.4 ст.187 КК України як особливо тяжкі злочини, за ч.1 ст.263 КК України як тяжкий злочин, кількість епізодів злочинної діяльності, наслідки вчинених злочинів, які призвели до смерті людини, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що такі обставини збільшують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень; особу обвинуваченого, який винуватим визнав себе частково; раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався; проживає один; за місцем проживання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило, компрометуючі матеріали відсутні; не працює; має задовільний стан здоров'я; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; відсутність обставин, які б пом'якшували та обтяжували покарання ОСОБА_8 ; відношення обвинуваченого до вчиненого - відсутність каяття та відсутність активного сприяння розкриттю злочину, при цьому, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з таким висновком місцевого суду, вважаючи його обґрунтованим, суд вважав, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, а тому, на думку колегії суддів апеляційного суду, вірно дійшов висновку про можливість перевиховання ОСОБА_8 лише в умовах ізоляції від суспільства і саме на певний строк з конфіскацією майна.

При призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, воно не має на меті завдати фізичних страждань або приниження людської гідності засудженого.

Також, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про те, що у правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що спільна апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_11 і представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 в частині збільшення міри покарання та призначення за п.п. 6, 12 ч.2 ст.115 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна задоволенню не підлягає, оскільки ними не наведено переконливих даних, які б давали підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 ще більш суворіше покарання ніж ті, які були застосовані місцевим судом та застосування найсуворішої міри покарання - довічного позбавлення волі.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , який просив вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 щодо ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з п.п. 6,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 115 України та призначити ОСОБА_8 покарання: - за ч.1 ст. 115 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі; - за ч.4 ст. 187 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі; - за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Обвинуваченого ОСОБА_8 просив визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України та виправдати, оскільки, на думку апелянта, вказаний вирок Чорнобаївського районного суду він вважає незаконним, так як він постановлений з порушенням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні всіх кримінальних правопорушень у яких він обвинувачувався, зокрема і передбачених ст.348 КК України, і саме п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України доведена сукупністю доказів, які у своєму взаємозв'язку доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні.

Колегія суддів апеляційного суду при розгляді провадження щодо ОСОБА_8 у суді першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не вбачає.

Зважаючи на все вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність достатньої кількості доказів, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 в усіх інкримінованих йому діяннях.

На думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, місцевим судом не допущено суттєвих істотних порушень норм кримінального або кримінально-процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суд

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_11 і представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 , апеляційні скарги адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 березня 2021 року, щодо ОСОБА_8 , - залишити без змін.

Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
106697282
Наступний документ
106697284
Інформація про рішення:
№ рішення: 106697283
№ справи: 695/2667/19
Дата рішення: 26.09.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Черкаський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (21.10.2022)
Дата надходження: 25.05.2020
Розклад засідань:
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
13.01.2026 16:34 Черкаський апеляційний суд
10.02.2020 15:30 Черкаський районний суд Черкаської області
13.05.2020 14:20 Черкаський районний суд Черкаської області
27.05.2020 15:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
02.06.2020 15:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
25.06.2020 12:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
06.07.2020 12:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
23.07.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
27.08.2020 13:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
08.09.2020 14:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
17.09.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
18.09.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
02.10.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
08.10.2020 12:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
12.10.2020 15:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
09.11.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
27.11.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
03.12.2020 15:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
14.12.2020 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
22.12.2020 12:30 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
04.01.2021 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
21.01.2021 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
08.02.2021 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
15.02.2021 11:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
02.03.2021 14:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
04.03.2021 15:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
25.05.2021 12:30 Черкаський апеляційний суд
16.06.2021 09:30 Черкаський апеляційний суд
27.07.2021 09:00 Черкаський апеляційний суд
10.08.2021 09:00 Черкаський апеляційний суд
23.09.2021 14:30 Черкаський апеляційний суд
11.11.2021 14:30 Черкаський апеляційний суд
16.12.2021 14:00 Черкаський апеляційний суд
14.02.2022 14:00 Черкаський апеляційний суд
11.04.2022 14:00 Черкаський апеляційний суд
26.09.2022 14:00 Черкаський апеляційний суд
10.01.2023 14:00 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
30.01.2023 12:10 Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛЕВЧЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
МОРОЗОВ В В
ФЕТІСОВА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА
ЯТЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛЕВЧЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
МОРОЗОВ В В
ФЕТІСОВА ТЕТЯНА ЛЕОНІДІВНА
ЯТЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
адвокат:
Побиванець Юрій Володимирович
інша особа:
Військова частина 3061
Головне управління Національної поліції в Черкаській області
Державна установа "Бориспільська виправна колонія №119
Державна установа "Черкаський слідчий ізолятор"
ДУ "Бориспільська ВК (№119)
ДУ "Черкаський слідчий ізолятор"
ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" для вручення Сакуну Миколі Павловича
Командир конвойної роти ГУНП в Черкаській області капітан поліції Прокопенко В.М.
Міністерство юстиції України державна установа "Черкаський слідчий ізолятор
СУ ГУНП в Черкаській області
ТУ Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві
обвинувачений:
Бондаренко Ярослав Олександрович
Сакун Микола Павлович
орган державної влади:
Прокуратура Черкаської області
Черкаська обласна прокуратура
потерпілий:
Герасимук Володимир Іванович
Литовченко Ігор Ігорович
представник потерпілого:
Кошарська Оксана Олександрівна
прокурор:
Черкаська обласна прокуратура
суддя-учасник колегії:
БИБА ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
ГОНЧАР НАДІЯ ІВАНІВНА
КВАША ІРИНА МИХАЙЛІВНА
НЕРУШАК Л В
ПОЄДИНОК І А
РОМАНОВА ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА
СІРЕНКО ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
СОЛОМКА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
ЧУБАЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ