Справа № 761/20030/22
Провадження № 1-кс/761/11170/2022
04 жовтня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участю секретаря ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, власника майна ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020100100006548, -
встановив :
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12020100100006548 про скасування арешту майна, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Звертаючись з клопотанням в порядку ст.174 КПК України заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2020 було накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2153026380000, загальна площа: 73,4 кв.м., житлова площа: 45,8.
Вважаючи, що арешт накладено необґрунтовано та неправомірно, оскільки органом досудового розслідування не вірно визначено об'єкт кримінального правопорушення, а власник майна не має жодного статусу у кримінальному провадженні, крім того, зазначає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
З урахуванням наведеного просив скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2020 у кримінальному провадженні № 12020100100006548.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6. та власник майна ОСОБА_1 підтримали доводи клопотання просили його задовольнити та скасувати арешт.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином та завчасно, причини неявки суду не відомі.
Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката, власника майна вивчивши матеріали клопотання, а також матеріали, які слугували підставою для накладення арешту, дійшов наступного висновку.
Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2020 в рамках кримінального провадження № 12020100100006548 накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2153026380000, загальна площа: 73,4 кв.м., житлова площа: 45,8.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України заявник зазначає, що арешт накладений необґрунтовано та неправомірно, тягар обтяжень у кримінальному провадженні несуть не причетні до шахрайських дій особи, добросовісні власники вищезазначеної квартири - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів клопотання підставою для накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , стало необхідністю забезпечити збереження нерухомого майна, оскільки вона є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Отже слідчим суддею встановлено належну мету, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та відповідну їй правову підставу, передбачену ч. 3 ст. 170 КПК України,
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому, ініціатором клопотання не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, та слідчим суддею не встановлено.
Крім того, законність накладення арешту було предметом перевірки в апеляційному порядку за результатом розгляду рішення слідчого судді про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12020100100006548 було скасовано та ухвалено нове рішення.
Таким чином, в судовому засіданні щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а так само не надано жодних доказів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а також враховуючи правову кваліфікацію кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на спірне майно, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.12.2020 у кримінальному провадженні №12020100100006548.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 07.10.2022.
Слідчий суддя