83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.07.10 р. Справа № 43/149
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко
При секретарі судового засідання Т.А. Братченко
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м. Сніжне, Донецька область
про стягнення суми боргу у розмірі 2353,53грн.; штрафу в розмірі 2542,54грн.
Представники сторін:
від позивача: Свістельник Г.О. за дов. №21/1-478/Сг від 10.04.09р.
від відповідача: Блошенко Т.В. за дов. б/н від 01.07.10р.
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м. Сніжне, Донецька область про стягнення суми боргу у розмірі 2353,53грн.; штрафу в розмірі 2542,54грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №259Ам від 10.09.09р., в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Відповідач відповідно до заперечень №09/07-11 від 15.07.10р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та оплати послуг є наявність первинних документів (рахунків, актів виконаних робіт), які позивач не надавав відповідачу або надавав несвоєчасно. Також відповідач, зазначив, що штрафні санкції мають нараховуватись за несплату вже наданих, а незамовлених послуг, наразі відповідачем оплачені надані послуги та здійснено передплату за липень 2010р., що підтверджується банківськими виписками, доданими до заперечень №09/07-11 від 15.07.10р.
У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір термінового виклику наряду міліції охорони №259Ам від 10.09.09р. з додатками, копії банківських виписок від 12.01.10р., 24.02.10р., 18.03.10р., 26.04.10р., 07.06.10р., 06.07.10р., платіжного доручення №1788 від 06.07.10р., рахунок-фактури №АМ-0002370 від 01.07.10р., акту прийому-здачі виконаних робіт/послуг за червень 2010р., податкової накладної від 30.06.10р.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача господарський суд, -
10.09.09р. між позивачем та відповідачем був укладений договір термінового виклику наряду міліції охорони №259Ам, за умовами якого позивач (виконавець) забезпечує реагування НМО у разі надходження на ПЦС сигналу тривоги при використанні відповідачем (замовником) засобів ручної тривожної сигналізації, встановлених на об'єктах замовника, які нанесені в дислокації (додаток №1 до договору) та позначені на плані-схемі (додаток №3 до договору). Терміном надання охоронних послуг вважається час визначений і узгоджений додатком №1 до договору. Вартість послуг визначена і узгоджена сторонами дислокацією. На момент укладання договору вартість послуг дорівнює 905,17грн. (пункти 1.1., 1.2., 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах внесення попередньої оплати, шляхом щомісячних виплат сум, вказаних у дислокації і пункту 2.1. договору. Зобов'язання замовника здійснювати оплату виконавця не знаходиться в залежності від наявності коштів, отримання рахунків, актів виконаних робіт тощо.
Перший платіж замовник зобов'язаний здійснити впродовж трьох банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі замовник зобов'язаний здійснювати не пізніше п'яти днів до кінця місяця. Тобто за п'ять днів до кінця кожного поточного місяця замовник має оплатити замовлені ним послуги, які виконавець повинен буде надати в наступному місяці (пункт 2.4. договору).
Датою оплати є дата зарахування грошей на рахунок виконавця (пункт 2.6. договору). У разі недостатності (відсутності) суми проведеного відповідачем платежу для виконання зобов'язань, обумовлених п.п.2.1, 2.4, 2.6 договору, вимоги виконавця погашаються замовником у черговості, визначеній статтею 534 ЦК України (пункт 2.6. договору).
Виконавець на вимогу замовника щомісячно, простими поштовими відправленнями - листами надсилає замовнику рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. За наявності нарікань на якість або обсяг наданих послуг, замовник повинен викласти свої вимоги шляхом внесення відповідних відомостей в акти виконаних робіт, або у виді претензії. Акти виконаних робіт із запереченнями або претензії замовник повинен належним чином вручити виконавцю (пункт 2.7. договору).
Відсутність впродовж десяти банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям замовником послуг виконавця в обсязі і вартістю визначеними дислокацією та протоколом узгодження вартості (додаток №5 до договору). При відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим (пункт 2.8. договору).
Відповідно до пункту 9.1. договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 10.09.10р.
Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах (кількість пролонгацій не обмежена). У разі зміни вартості послуг, при пролонгації дії договору, виконавець надає замовнику дислокацію (додаток №1 до договору) та протокол узгодження вартості (додаток №5 до договору), які замовник повинен належним узгодити та повернути виконавцю один їх примірник. Якщо замовником не буде повернений належним чином узгоджений додаток №1 до договору на наступний термін дії договору при тому, що замовник продовжить приймати (користуватись) послуги виконавця, вартість послуг на відповідний період (вказаний у додатку №1 до договору) вважається узгодженою сторонами (пункт 9.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, договір та додатки до нього підписані обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову; сторонами погоджено всі істотні умови договору; на момент виникнення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах, при цьому місячна вартість послуг надаваних у спірний період склала 941,67грн.
Надавши належну правову оцінку договору термінового виклику наряду міліції охорони №259Ам від 10.09.2009р., суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.
Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст.3 ЦК України є свобода договору, тобто укладаючи договір №259Ам від 10.09.2009р., сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір без будь-яких зауважень, застережень, протоколу розбіжностей.
Як вбачається з умов договору сторонами передбачена попередня оплата охоронних послуг, здійснення якої не покладено у залежність від своєчасного виставлення відповідачеві рахунків, податкових накладних, актів наданих послуг.
Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, він визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Спір у даній справі виник не у зв'язку з регулюванням, організацією або веденням бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань, прийнятих за договором №259Ам від 10.09.2009р.
Таким чином, відповідач мав сплатити вартість надаваних позивачем охоронних послуг у січні 2010р. у сумі 941,67грн. до 26.12.09р., у лютому 2010р. у сумі 941,67грн. до 26.01.2010р., у березні 2010р. у сумі 941,67грн. до 23.02.2010р., у квітні 2010р. у сумі 941,67грн. до 26.03.2010р., у травні 2010р. у сумі 941,67грн. до 25.04.2010р., у червні 2010р. у сумі 941,67грн. до 26.05.2010р., у липні 2010р. у сумі 941,67грн. до 25.06.2010р., що також відображено в розрахунку суми, що пропонується позивачем до стягнення.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як зазначає позивач, останнім було надано відповідачу послуги з охорони у період з січня 2010р. по липень 2010р., вартістю у місяць 941,67грн. та загальною вартістю 6591,69грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір №259Ам від 10.09.2009р., прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.
Строк оплати настав, однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав. Так, послуги замовлені у січні 2010р. вартістю 941,67грн. сплачені відповідачем частково у сумі 471,48грн. та з порушенням строку оплати, передбаченого пунктом 2.4. договору, що підтверджується даними акту звірки взаєморозрахунків від 21.07.2010р., за якими у сторін не було розбіжностей. Послуги, надавані у період з лютого 2010р. по травень 2010р., вартістю у місяць 941,67грн. та загальною вартістю 3766,68грн., також сплачені відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 2.4. договору, що підтверджується копіями банківських виписок за 24.02.10р., 18.03.10р., 26.04.10р., 07.06.2010р. та даними акту звірки взаєморозрахунків від 21.07.2010р.
Разом з тим, відповідачем представлено докази сплати послуг надаваних у червні 2010р. вартістю 941,67грн., а саме: копію банківської виписки за 01.06.2010р., та докази часткової сплати у розмірі 470,84грн. послуг надаваних у липні 2010р. вартістю 941,67грн. - копії банківської виписки за 06.07.2010р. та платіжного доручення №1788 від 06.07.2010р. Викладене також підтверджено позивачем у його графі акту звірки взаємних розрахунків від 21.07.2010р. (копію акту представлено позивачем).
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті охоронних послуг за січень, червень та липень 2010р. у сумі 2353,53грн., про припинення провадження у справі №43/149 в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг за червень та липень 2010р. у сумі 1412,51грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 ГПК України та про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг за січень та липень 2010р. у сумі 941,02грн.
Згідно із пунктом 6.2. договору у разі порушення зобов'язань обумовлених пунктами 2.3., 2.4., 2.6. договору, відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йде мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більше рази) - відповідач сплачує позивачу грошову суму у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З розрахунку суми штрафу наданого позивачем вбачається, що штраф розрахований у розмірі 10% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання у січні та лютому 2010р., місячна вартість послуг 941,67грн. та у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання за період березень 2010р. - липень 2010р., місячна вартість послуг 941,67грн.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, у даному випадку штраф, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, сторони вільно та на свій розсуд укладали договір №259Ам від 10.09.2009р. на певних встановлених умовах та факт систематичного несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг надаваних позивачем у період з січня 2010р. по липень 2010р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу у розмірі 2542,54грн. є обґрунтованим. Як наслідок позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зазначені вище обставини оцінені у сукупності судом та на його думку є достатніми для задоволення позову і не спростовуються запереченнями відповідача.
Відповідно до ст.49 ГПК України, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу за липень 2010р. після звернення позивача з позовом до суду, задоволенням позовних вимог про стягнення штрафу та сплатою заборгованості за червень 2010р. ще до подачі позову, судові витрати покладаються на відповідача частково.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.3, 525, 526, 546, 548, 599, 611, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 32-34, 36, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження у справі №43/149 в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг за червень та липень 2010р. у сумі 1412,51грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс”, м. Сніжне, Донецька область про стягнення заборгованості по оплаті послуг за січень та липень 2010р. у сумі 941,02грн., штрафу у сумі 2542,54грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Шахтарськтранс” (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Комарова, 52; ідентифікаційний код 33467331) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) заборгованість по оплаті послуг за січень та липень 2010р. у сумі 941,02грн., штраф у сумі 2542,54грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 82грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191,16грн.
Повернути Управлінню державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860) надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., перерахованих платіжними дорученнями №19773 від 24.06.2010р.
Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 29 липня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя
Повний текст рішення за правилами
ст.84 Господарського процесуального
кодексу України підписано 03 серпня 2010р.