Справа № 761/46208/21
Провадження № 2/761/6899/2022
(заочне)
11 жовтня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Романишена І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал» (далі по тексту - відповідач), треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису №3721 таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.08.2019 року приватним нотаріусом Колейчиком В.В. за зверненням відповідача було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3721 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 312 892 грн. 30 коп. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем Клітченко О.А., було відкрито виконавче провадження №59997188.
Позивач, вважає, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з грубим порушенням порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів, стверджує, що вимоги за кредитним договором не є безспірними, зокрема, позивач зазначає про відсутність нотаріально посвідченого договору, при цьому не погоджується з сумою заборгованості, а також вказує на те, що відповідач не повідомив про заборгованість за кредитним договором за місцем його реєстрації/фактичного поживання. Крім того, стверджує, що адреса зазначена у виконавчому написі не є його місцем проживання чи реєстрацією, а тому він взагалі не мав змогу отримати повідомлення вимогу про наявність заборгованості за кредитним договором.
Разом з позовною заявою, позивач, подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд зупинити стягнення за спірним виконавчим написом.
Ухвалою суду від 24.12.2021 заяву про забезпечення позову було задоволено.
Ухвалою суду від 24.12.2021 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Копію вказаної ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову було направлено на електронну адресу відповідача. Електронний лист з вмістом ухвали суду 24.12.2021 доставлено адресату, про що у справі наявна відповідна довідка.
Такий спосіб повідомлення учасників судового процесу є належним та таким, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №761/14537/15-ц від 13.07.2022.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належним їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та можливість подання у встановлений строк відзиву на позов, однак у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, що відповідає положенню п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.08.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, вчинено виконавчий напис №3721 про стягнення з позивача заборгованості за період з 16.01.2019 по 02.07.2019 року в розмірі 312 892 грн. 30 коп. Як вбачається з спірного виконавчого напису, заборгованість виникла за кредитним договором №600217533 від 13.04.2013 року.
У подальшому, на підставі спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59997188 від 09.09.2019 року.
Позивач, вважає, що спірний виконавчий напис вчинено нотаріусом з недотриманням вимог законодавства, тому звернувся до суду на захист порушеного права.
За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 цього Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, - ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат». Іншим актом законодавства, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22 лютого 2012р. № 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012р. за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, - п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»).
Положення ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно згаданої норми, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, що підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки.
За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи даний позов, суд також бере до уваги наступний правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц.
У вказаній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».
Так, позивач звертаючись до суду із заявленою вимогою покликається на порушення нотаріусом порядку вчинення спірного виконавчого напису, зокрема на відсутність нотаріально посвідченого кредитного договору, а також на те, що приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання письмової вимоги про усунення порушень. Крім того, позивач заперечує розмір заборгованості за кредитним договором.
Суд, констатує, що з наданих суду документів неможливо встановити факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості, яка надається нотаріусу для вчинення нотаріального виконавчого напису, при цьому відповідач не надав підтвердження надсилання та отримання позивачем такої вимоги. Разом з тим, обов'язковою вимогою для видачі виконавчого напису, є наявність нотаріально посвідченого кредитного договору, який в даному випадку відсутній в матеріалах справи.
З клопотанням про витребування доказів у передбачених законом випадках відповідач до суду не звертався. При цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, тільки сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.
Як убачається зі спірного виконавчого напису, приватний нотаріус вчинив нотаріальну дію, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, з огляду на що, суд зазначає наступне.
Так, вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постанову Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Разом з тим, згадана постанова, відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.
Зокрема, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова КМУ № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14.
Спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.08.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
З матеріалів справи не вбачається, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, посвідчений нотаріально, окрім того відповідач не довів подання нотаріусу передбачених законом документів, які б підтверджували безспірність вимоги за кредитним договором, зокрема не надав доказів надсилання та отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність заборгованості.
Разом з тим відповідач, не скористався своїм правом доказування, та не довів протилежного.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).
З огляду на викладене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлена позовна вимога ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 362 грн.
У відповідності до положень ч.7 ст.158 ЦПК України у зв'язку із ухваленням рішення про задоволення позову, вжитті заходи забезпечення позову ухвалою, за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування таких, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 272, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 3721 від 14.08.2019 року вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовием про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 312 892 грн. 30 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 362 грн.
Роз'яснити, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»: м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749;
Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович: Київська обл., м.Бровари, вул. Грушевського, 15, оф. 6;
Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксана Анатоліївна: м.Київ, вул. Р.Окіпної, 4/а, оф.35-А.
Повний текст судового рішення складено: 11.10.2022 року.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА