СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/17/22
ун. № 759/9349/15-ц
04 жовтня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Шум Л.М.,
за участю секретаря Лешко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вітюка Іллі Дмитровича , суд-
Представник ОСОБА_1 адвокат Кантемір В.І. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка І.Д. щодо виконання виконавчого провадження № 51986809 по виконанню виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2016 року по справі № 759/9349/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2 958 105,74 грн., судового збору в сумі 3 654 грн., а всього 2 961 759,74 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року відкрито провадження по справі.
В судовому засіданні адвокат Кантеміра В.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 просив суд задовольнити скаргу.
Представник Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бистрицька Т.В. в судовому засідання просила суд відмовити в задоволенні скарги.
Суд, заслухавши пояснення адвоката Кантеміра В.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , представника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Бистрицької Т.В., дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
18.08.2016 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 51986809 по виконанню виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2016 року по справі № 759/9349/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2 958 105,74 грн., судовий збір в сумі 3 654 грн., а всього 2 961 759,74 грн.
Згідно інформації, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження та підтверджена поясненнями учасників процесу, за боржником ОСОБА_2 на праві власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 .
Дана інформація підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.08.2016 року та Свідоцтвом про право власності від 28.03.2007 року, виданим Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради.
25.10.2021 року представником стягувача подано державному виконавцю заяву щодо вжиття заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №51986809.
В даній заяві викладено позицію щодо необхідності вжиття заходів примусового характеру відносно майна боржника: опису його, проведення оцінки та передачі на реалізацію.
За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів примусового виконання від 25.10.2021року, державним виконавцем відмовлено в зверненні стягнення на квартиру, так як, на його думку, на дану квартиру поширюється встановлена законом заборона щодо звернення стягнення, з огляду на реєстрацію в ній неповнолітніх дітей - онуків боржника.
На момент розгляду скарги державним виконавцем не вжито жодних заходів примусового характеру щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка є власністю боржника ОСОБА_2 .
У відповідності до ч.4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» опис та арешт майна здійснюється не пізніше як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.
У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюється опис та арешт цього майна.
На момент розгляду справи державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в порушення вимог ч.4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» не проведено опис квартири, яка зареєстрована на праві власності за боржником, не перевірено наявність майна боржника за місцем його проживання, тобто в даній квартирі.
В судовому засіданні представником Святошинського відділу державної виконавчої служби повідомлено, що причиною не проведення опису квартири боржника є те, що в квартирі зареєстровані неповнолітні діти - онуки боржника, а у відповідності до вимог п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки і піклування, що надається відповідно до закону.
Так як орган опіки і піклування категорично заперечує проти реалізації вказаної квартири, представник Святошинського відділу державної виконавчої служби вважає, що відсутні правові підстави для звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 .
Щодо невжиття державним виконавцем заходів по перевірці майна боржника по місцю його проживання, представником Святошинського відділу державної виконавчої служби не надано жодного пояснення та не повідомлено причини не проведення даних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальний закон, яким врегулюється порядок виконання судових рішень, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Не дивлячись на те, що виконавче провадження №51986809 по виконанню виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 03.08.2016 року по справі № 759/9349/15-ц перебуває на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої служби з 18.08.2016 року, тобто більше 6 років, державними виконавцями, в порушення вимог ч.4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», не здійснено опис, арешт та не проведено оцінку квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 .
Крім цього, державними виконавцями не проведено перевірку іншого майна боржника ОСОБА_2 по місцю його проживання.
Твердження представника Святошинського відділу державної виконавчої служби про неможливість звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , так як там зареєстровані неповнолітні діти - онуки боржника, є помилковими та спростовується наступним.
У відповідності до п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіку та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх змінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
За змістом цієї норми закону, а також ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 Сімейного кодексу України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини та осіб, які їх замінюють, вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
До осіб, що замінюють батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень СК України належать:
1) опікун (ч.4 ст. 249 СК України);
2) піклувальник (ч.4 ст. 249 СК України);
3) особа, що усиновила чи удочерила (ч.4 ст. 232 СК України);
4) патронатний вихователь (ст. 255 СК України);
5) прийомні батьки (ч.2 ст. 256-2 СК України);
6) батьки-вихователі дитячого будинку (ч.2 ст. 256-6 СК України);
7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст. 261 СК України).
Системне тлумачення вказаних вище норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що органи опіки і піклування надають згоду на відчуження будинку, квартири, якщо таке відчуження здійснюється батьками або особами, які їх змінюють.
Близькі за змістом висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 10.02.2021 року у справі № 385/1598/18
В постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 766/1637/21 вказано, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають діти, виконавець повинен встановити, чи є боржник - власник майна, яке передається на реалізацію, одним з батьків дитини чи особою, які їх змінюють, тобто, чи є боржник тією особою, до обов'язків якої належить дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
У разі передачі в порядку виконавчого провадження на реалізацію нерухомого майна, власником якого є боржник, який не є одним з батьків чи особою, яка їх замінює по відношенню до дітей, які мають право користування таким майном, відсутні підстави для отримання виконавцем згоди органу опіки та піклування, оскільки така згода потрібна на відчуження будинку, квартири, якщо відчужується майно, належне батькам або особам, які їх змінюють.
Отже, Верховним Судом зроблено чіткі висновки, що чинне законодавство України вимагає отримання згоди органу опіки та піклування на відчуження майна, право власності або право користування на яке мають діти, якщо таке відчуження здійснюється батьками або особами, які їх змінюють, та не передбачає отримання такої згоди у разі вчинення правочину (примусового відчуження) майна, власниками якого не є батьки або особи, які їх змінюють.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є дітьми боржника ОСОБА_2 , а, відповідно, не є членами його сім'ї, відповідно отримання державним виконавцем дозволу від органів опіки і піклування з метою примусової реалізації майна боржника не передбачено чинним законодавством, тобто відсутня будь-яка встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на квартиру, яка належить ОСОБА_2 .
Додатковим підтвердженням даної позиції є постанова Верховного Суду від 19.06.2019 року по справі № 695/2714/15-ц, де судом проаналізовано наведені норми чинного законодавства та зроблено правовий висновок, що попередній дозвіл органу опіки і піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається лише в разі, коли власником відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічні положення щодо оскарження бездіяльності державного виконавця також передбачені в нормах ЦПК України.
Так, згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 448 Кодексу визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись статтями 447 - 451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вітюка Іллі Дмитровича- задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка Іллі Дмитровича щодо виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року по справі № 759/9349/15-ц в частині непроведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 .
Зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка Іллю Дмитровича негайно вжити заходів щодо виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року по справі № 759/9349/15-ц, шляхом проведення опису та арешту квартири АДРЕСА_1 .
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка Іллі Дмитровича щодо виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року по справі № 759/9349/15-ц в частині непроведення перевірки майна боржника ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .
Зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка Іллю Дмитровича негайно вжити заходів щодо виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року по справі № 759/9349/15-ц, шляхом проведення перевірки майна боржника ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 .
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Вітюка Іллі Дмитровича щодо виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12.04.2016 року по справі № 759/9349/15-ц в частині незвернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судову ухвалу було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судової ухвали надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: Л.М. Шум