83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.07.10 р. Справа № 43/116
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко
При секретарі судового засідання Т.А. Братченко
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк
до відповідача 1: Приватного підприємства “РЕМБУД ПЛЮС”, с. Липини, Волинська область
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк
про стягнення суми заборгованості у розмірі 235449,60грн., встановленого індексу інфляції у розмірі 38849,18грн., 3% річних у розмірі 11781,60грн., пені у розмірі 27595,98грн.
За участі представників:
від позивача: Марченко С.В. за дов. без номеру від 21.06.2010р.
від відповідача 1: представник не з'явився
від відповідача 2: представник не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів, Приватного підприємства “РЕМБУД ПЛЮС”, с. Липини, Волинська область та Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 404810,40грн., встановленого індексу інфляції у розмірі 62745,61грн., 3% річних у розмірі 15072,25грн., пені у розмірі 17487,81грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем 1 договірних зобов'язань в частині сплати вартості виконаних робіт, невиконання відповідачем 2 зобов'язань, прийнятих за договором поруки №6 від 01.07.2008р. та контракт субпідряду №7 від 23.06.2008р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) за серпень 2008р. у сумі 4056385грн., за вересень 2008р. у сумі 1228020грн. (дата підписання 30.09.2008р.), за листопад 2008р. у сумі 4023937грн., акти приймання виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2в) за серпень 2008р. у сумі 446985,60грн., №ДР/7 за серпень 2008р. у сумі 115282,80грн., №ДР/12 за серпень 2008р. у сумі 126631,20грн., №1 (корегування) за серпень 2008р. у сумі 3681733,20грн., №ДР/1 (корегування) за серпень 2008р. у сумі 58562,40грн., №ДР/4 (коригування) за серпень 2008р. у сумі 312182,40грн., №ДР/2 за вересень 2008р. у сумі 1156006,80грн. (дата підписання 30.09.2008р.), №ДР/5 за вересень 2008р. у сумі 72013,20грн. (дата підписання 30.09.2008р.), №3 за листопад 2008р. у сумі 2649722,40грн. (дата підписання 07.11.2008р.), №4 за листопад 2008р. у сумі 1478859,60грн. (дата підписання 28.11.2008р.), №ДР/2 (корегування) за листопад 2008р. у сумі 1057618,80грн. (дата підписання 07.11.2008р.), №3 (корегування) за листопад 2008р. у сумі 2643465,60грн. (дата підписання 28.11.2008р.), претензію, договір поруки №6 від 01.07.2008р.
25.06.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог №24/06-20, в якій він просив суд стягнути з відповідача 1 суму заборгованості у розмірі 235449,60грн., встановленого індексу інфляції у розмірі 38849,18грн., 3% річних у розмірі 11781,60грн., пені у розмірі 27595,98грн. Свою заяву позивач обґрунтував тим, що в позовній заяві було допущено помилку відносно розміру заборгованості відповідача 1 по сплаті виконаних робіт; моментом з якого у відповідача 1 виник обов'язок з оплати вартості виконаних робіт слід вважати 06.01.2009р. Так вірний розмір заборгованості відповідача 1 складає 235449,60грн. Також позивач у заяві зазначив, що відповідач 2 відповідає перед ним у тому ж обсязі, що і відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів та штрафних санкцій.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).
Тому заява позивача приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно зменшеного розміру позовних вимог.
У поясненнях №01/07-02 від 01.07.2010р. позивач повідомив про те, що всі роботи виконувались ним за контрактом субпідряду №7 від 23.06.2008р. та всі документи, що підтверджують виконання таких робіт стосуються лише цього контракту, інших угод між позивачем та відповідачем 1 не укладалось.
У відзиві на позовну заяву №02/07-01 від 05.07.2010р. відповідач 2 проти позову заперечив, посилаючись на те, що пунктом 6.1. договору поруки №6 від 01.07.2008р. був встановлений строк його дії до 01.07.2009р., оскільки строк договору закінчився, то припинились зобов'язання відповідача 2 як поручителя.
05.07.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог №01/07-01, в якій просив суд стягнути з відповідача 1 суму заборгованості в розмірі 235449,60грн.; з відповідача 2 просив стягнути суму встановленого індексу інфляції в розмірі 38849,18грн., 3% річних в розмірі 11781,60грн., пеню в розмірі 27595,98грн. Свою заяву позивач обґрунтував тим, що згідно пункту 3.1. договору поруки №6 від 01.07.2008р. відповідач 2 субсидіарно відповідає перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов'язань за контрактом субпідряду №7 від 23.05.2008р.
Враховуючи приписи ст.22 ГПК України, суд приймає заяву позивача і справа розглядається з її урахуванням.
13.07.2010р. на адресу суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №124-07/03, згідно якого відповідач1 - юридична особа Приватне підприємство “РЕМБУД ПЛЮС” (ідентифікаційний код 32990746) зареєстроване за адресою: 45601, Волинська обл., Луцький р-н., с. Липини, вул. Шевченка, 37, на яку направлялись ухвали суду від 04.06.2010р., 30.06.2010р., 05.07.2010. Разом з тим, у витягу повідомлено, що 23.10.2009р. в базу даних ЄДР (Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) внесено судове рішення про провадження у справі про банкрутство юридичної особи.
20.07.2010р. відповідач 2 звернувся до суду з клопотанням №16/07-01 про розгляд справи без участі представника відповідача 2 з причини його відпустки. Судом клопотання задоволено.
Позивач в останньому судовому засіданні підтримав остаточно заявлені позовні вимоги.
Відповідач 1 право на захист не використав, у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 04.06.2010р., 30.06.2010р., 05.07.2010. та повідомлення про вручення поштового відправлення №14165742.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем 1 поважних причин нез'явлення у судове засідання та клопотання відповідача 2 справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача 2 було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача 1, господарський суд
23.06.2008р. між Приватним підприємством “РЕМБУД ПЛЮС” (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (субпідрядник) був укладений контракт субпідряду №7, згідно якого субпідрядник зобов'язався переважно власними силами та засобами виконати роботи з реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці км 482+100 до км 487+500 (Пусковий комплекс №2 км 482+100 - 484+800) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений контрактом строк (пункт 1.1. контракту). Генпідрядник зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, при необхідності забезпечити будівельними та іншими матеріалами, прийняти роботи і повністю сплатити вартість фактично виконаних робіт (пункт 1.2. контракту).
Договірна ціна робіт, що доручені для виконання субпідряднику за контрактом, складає 20000,0тис.грн., у тому числі ПДВ 3333,333тис.грн. Договірна ціна робіт розраховується відповідно до ДБН Д.1.1-1.2000 „Правила визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.200 №174. Розрахунок договірної ціни проводиться в додатку до контракту (пункт 2.1. контракту). Договірна ціна є динамічною та підлягає коригуванню з підстав, визначених в пункті 2.2. контракту.
Згідно пункту 3.2. контракту роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт або підтвердженні, як перехідні.
У пункті 4.1 контракту визначено, що генпідрядник забезпечує фінансування робіт по мірі надходження коштів від Служби автомобільних доріг у Волинській області (замовника).
Генпідрядник здійснює платежі за виконання роботи на підставі довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), а також акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін через 5 днів після отримання відповідних коштів від замовника (пункт 4.2. контракту). Акт на виконані роботи готує субпідрядник і передає для підписання генпідряднику з 25 по 28 число місяця виконаних робіт (пункт 4.3. контракту). Субпідрядник обґрунтовує вартість виконаних робіт відповідними документами і розрахунками, які додаються до акту виконаних робіт (пункт 4.5. контракту). Субпідрядник відраховує 4% від вартості субпідрядних робіт генпідряднику за послуги ген підряду на покриття витрат, пов'язаних з забезпеченням технічною документацією, організацією і коригуванням, прийманням виконаних робіт на об'єктах та ін. (пункт 4.6. контракту). На вартість послуг ген підряду здійснюється взаємозалік в рахунок вартості робіт, що виконані субпідрядником, за підсумком поточного місяця (пункт 4.7. контракту). Генпідрядник, відповідно до законодавства, за наявності фінансових ресурсів, по заявці субпідрядника перераховує аванс в розмірі погодженому сторонами. Субпідрядник зобов'язується використовувати отриманий аванс на виконання робіт протягом трьох місяців. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються генпідряднику, для повернення на реєстраційний рахунок в Держказначейство Замовникові (пункт 4.8. контракту).
Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. при умові повного розрахунку за виконані (пункт 16.1. контракту). Одностороннє розірвання контракту не допускається (пункт 16.2. контракту). Зміна умов контракту та його дострокове розірвання можливі лише за умови згоди сторін (пункт 16.3. контракту).
Як вбачається з матеріалів справи, контракт підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов контракту.
Оцінивши контракт, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.
Предметом контракту субпідряду №7 від 23.06.2008р. є зобов'язання позивача виконати у відповідності до умов договору роботи з реконструкції автомобільної дороги та зобов'язання відповідача 1 прийняти виконані позивачем роботи та сплатити їх вартість на підставі актів КБ-2в та довідок КБ-3 через 5 днів після отримання відповідних коштів від замовника - Служби автомобільних доріг у Волинській області.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, позивачем з серпня 2008р. по листопад 2008р. було виконано роботи з реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці км 482+100 до км 487+500 (Пусковий комплекс №2 км 482+100 - 484+800) загальною вартістю 10120260грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) за серпень 2008р. у сумі 4056385грн., за вересень 2008р. у сумі 1228020грн. (дата підписання 30.09.2008р.), за листопад 2008р. у сумі 4023937грн. та актами приймання виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2в) за серпень 2008р. у сумі 446985,60грн., №ДР/7 за серпень 2008р. у сумі 115282,80грн., №ДР/12 за серпень 2008р. у сумі 126631,20грн., №1 (корегування) за серпень 2008р. у сумі 3681733,20грн., №ДР/1 (корегування) за серпень 2008р. у сумі 58562,40грн., №ДР/4 (коригування) за серпень 2008р. у сумі 312182,40грн., №ДР/2 за вересень 2008р. у сумі 1156006,80грн. (дата підписання 30.09.2008р.), №ДР/5 за вересень 2008р. у сумі 72013,20грн. (дата підписання 30.09.2008р.), №3 за листопад 2008р. у сумі 2649722,40грн. (дата підписання 07.11.2008р.), №4 за листопад 2008р. у сумі 1478859,60грн. (дата підписання 28.11.2008р.), №ДР/2 (корегування) за листопад 2008р. у сумі 1057618,80грн. (дата підписання 07.11.2008р.), №3 (корегування) за листопад 2008р. у сумі 2643465,60грн. (дата підписання 28.11.2008р.).
Вказані довідки КБ-3 та акти КБ-2в (копії а.с.9-63) підписані представниками сторін без заперечень та з прикладанням печаток юридичних осіб, тобто відповідач 1 у звязку з підписанням цих документів повністю погодився з обсягами та вартістю виконаних позивачем робіт.
В підтвердження належного фінансування робіт замовником позивач представив копії листа №349/34 від 02.03.2010р. Служби автомобільних доріг у Волинській області та акту звірки взаємних розрахунків проведених між замовником - Службою автомобільних доріг у Волинській області та генпідрядником Приватним підприємством “РЕМБУД ПЛЮС” станом на 01.01.2009р.
Зважаючи на ці документи, а також на те, що фінансування за бюджетними коштами провадиться в кінці поточного року, тобто в строк до 31.12.2008р., то суд погоджується з позицією позивача, що момент настання у відповідача 1 обов'язку з оплати вартості виконаних робіт визначається 06.01.2009р.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач 1 свої зобов'язання, всупереч, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, умовам контракту, належним чином не виконав, у строки встановлені в пункті 4.2. контракту виконані роботи повністю не сплатив, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 235449,60грн. (10120260грн. (вартість виконаних робіт) - 9480000грн. (здійснена передплата) - 404810,40грн. (4% за послуги генпідряду) = 235449,60грн. (заборгованість)).
Належних доказів погашення заборгованості у цій сумі відповідачем 1 на теперішній час не надано.
Пунктом 8.13 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. за N 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.
Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.
На теперішній час в матеріалах справи відсутні докази оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства “РЕМБУД ПЛЮС”, с. Липини, Волинська область в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України.
Відомостей щодо позбавлення відповідача 1 можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача 1 заборгованості перед позивачем у сумі 235449,60грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, згідно пункту 1.1. договору поруки №6 від 01.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС” (поручитель) зобов'язалось в повному об'ємі відповідати перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (кредитором) за виконання зобов'язань Приватним підприємством “РЕМБУД ПЛЮС” (боржником) за контрактом №7 від 23.06.2008р., укладеного між кредитором та боржником.
Пунктом 3.1. договору визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання за контрактом зі сплати в розмірі невиконаного зобов'язання боржником.
Відповідно до пункту 5.1. договору поручитель та боржник відповідають субсидіарно перед кредитором за виконання зобов'язань за контрактом.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.07.2009р. (пункт 6.1. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний обома сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору.
Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Отже, враховуючи те, що умовами договору поруки сторони не передбачили порядок повідомлення поручителя про порушення боржником прийнятих зобов'язань за контрактом; матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача 2 з вимогою сплатити заборгованість; позовну заяву до суду позивач направив лише 01.06.2010р. та строк дії договору поруки закінчився ще 01.07.2009р., то суд визнає, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача 2 про стягнення суми встановленого індексу інфляції у розмірі 38849,18грн., 3% річних у розмірі 11781,60грн., пені у розмірі 27595,98грн. після припинення дії поруки, відповідно приписів ст.559 ЦК України.
За наявності даних обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.202, 509, 525, 526, 530, 549, 601, 611, 612, 629, 838, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Приватного підприємства “РЕМБУД ПЛЮС”, с. Липини, Волинська область про стягнення суми заборгованості у розмірі 235449,60грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “РЕМБУД ПЛЮС” (45601, Волинська обл.., Луцький р-н., с. Липини, вул. Шевченка, 37; ідентифікаційний код 32990746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” (83087, м. Донецьк, вул.. Калініна, 51; ідентифікаційний код 30645586) суму заборгованості у розмірі 235449,60грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 2354,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 110,92грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРА-ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення суми встановленого індексу інфляції у розмірі 38849,18грн., 3% річних у розмірі 11781,60грн., пені у розмірі 27595,98грн. відмовити за недоведеністю.
Судові витрати в цій частині покладаються на позивача.
Суддя
Виготовлено 4 прим.
3 - сторонам;
1 - у справу.