Справа № 366/41/22
Провадження № 2/366/245/22
іменем України
(заочне)
17 серпня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., при секретарі - Морозовій Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Шурубора Вячеслава Ігоревича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 (далі Позивач) в особі свого представника - адвоката Шурубора Вячеслава Ігоровича звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив зупинити стягнення на підставі викорнавчого напису № 205972 від 22.06.2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 47445 грн. 08 коп. у виконавчому провадженні № 67459302 до закінчення розгляду справи. Дана заява ухвалою суду від 14 січня 2022 року задоволена /а.с. 8-10, 35/.
В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис за № 205972 від 22.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 500940817 від 19.05.2014 року у сумі 47445 грн. 08 коп.
Постановою приватного виконавця Канцедала Олександра Олександровича від 10.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67459302, а постановою від 26.11.2021 року було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.
З наведених вище підстав, позивач звертається до суду для захисту своїх прав та законних інтересів та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 205972, вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 500940817 від 19.05.2014 року у сумі 47445 грн. 08 коп.;
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятост дев'яносто дві гривні сорок копійок), та сплачений судорвий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496, 20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок), що разом становить 6488 грн. 60 коп. (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят копійок).
Ухвалою суду від 14 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін на 25 лютого 2022 року на 11 год. 45 хв. /а.с. 33-34/.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації на території України, рішенням зборів суддів Іванківського районного суду Київської області № 3 було тимчасово зупинено здійснення судочинства /а.с. 41/.
06.03.2022 року розпорядженням Голови Верховного суду України № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
22.04.2022 року підсудність судових справ Іванківського районного суду було відновлено на підставі розпорядження Голови Верховного суду України № 18/0/9-22 від 21.04.2022 року /а.с. 42/.
Після відновлення судочинства, розгляд справи призначено на 06 липня 2022 року, а в подальшому відкладено на 17 серпня 2022 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.
У судове засідання сторони не з'явилися, про розгляд справи судом повідомленні вчасно.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шурубор В.І. звернувся до суду із заявою, в якій просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» відзиву, заяв та клопотань до суду не надіслав.
Третя особа Приватний нотаріус Остапенко Є.М. заяв та клопотань до суду не надіслав.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України «у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис за № 205972 від 22.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 500940817 від 19.05.2014 року у сумі 47445 грн. 08 коп. /а.с. 13, 14-16/.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем від 10.11.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67459302 /а.с. 17-18/; постановою від 26.11.2021 року було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом /а.с. 19-20/.
Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до ст. 18 ЦК нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 39 цього закону).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» визначає умови вчинення виконавчих написів. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КабінетуМіністрів України№1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений розмір заборгованості.
Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.
Із правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 14 серпня 2019 року по справі №569/8884/17, вбачається, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2.3 вищезазначеного Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таку вимогу позивач не отримував. Лише після намаганні зняти власні кошти з картки, позивачу стало відомо про існування виконавчого напису, про звернення стягнення кредитної заборгованості в сумі 47445 грн. 08 коп. (сорок сім тисяч чотириста сорок п'ять гривень вісім копійок).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» підстав для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. На підставі вищевикладеного вбачається, що при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги щодо строків надіслання боржникові вимоги про сплату боргу та відсутність належних та допустимих доказів розміру заборгованості, що у своїй сукупності є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд приходить до висновку про скасування забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 205972, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, який знаходиться на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича ВП № 67459302.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, як позов задоволено, то з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути судові витрати в сумі 1488,60 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят копійок), які складаються із сплаченого позивачем судового збору, зокрема 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) - за вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; 496 грн. 20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок) - за подання заяви про забезпечення позову /а.с. 1, 2/.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано Договір про надання правової допомоги №б/н від 04.01.2022 року з додатком №1 від 04.01.2022 року до нього, акт №1 прийому передачі юридичних послуг, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат від 04.01.2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 05/01-22 від 06.01.2022 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 04.01.2022 року з описом наданої професійної правничої допомоги із зазначенням часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, що підтверджується матеріалами справи /а.с. 21-28/.
Суд дослідивши зазначені докази, враховуючи співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, виходячи з відповідають реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 18, 630, 638, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, ст.ст. 12, 81, 211, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Шурубора Вячеслава Ігоревича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 205972, вчинений 22.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 500940817 від 19.05.2014 року у сумі 47445 грн. 08 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходжння: 04053, м. Київ вул. Кудрявський узвіз,5-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятост дев'яносто дві гривні сорок копійок), та сплачений судорвий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496, 20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок), що разом становить 6488 грн. 60 коп. (шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят копійок).
Скасувати забезпечення позову в частині зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 205972, вчиненого 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, який знаходиться на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича ВП № 67459302.
Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію заочного рішення не пізніше двох днів з дня його проголошення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Представник позивача: Адвокат Шурубор Вячеслав Ігорович, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходжння: 04053, м. Київ вул. Кудрявський узвіз,5-Б
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ вул. Мала Житомирська,6/5
Суддя: Ю.В. Ткаченко