83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.08.10 р. Справа № 34/149
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк
до відповідача - Харцизького професійного ліцею, м. Харцизьк
про стягнення 331096,95грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Дерев'яненко О.Г. (за довіреністю)
від відповідача - Шевалдина Н.В. (за довіреністю)
Заявлено позов Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк до Харцизького професійного ліцею, м. Харцизьк про стягнення боргу в сумі 308202,67грн., інфляційних витрат в сумі 5033,47грн., 3% річних в сумі 2280,26грн. та пені в сумі 15580,55грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 308202,67грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 13.07.2010р. (вхід. №02-41/19893) суму боргу за отриману теплову енергію станом на 01.07.2010р. визнає в сумі 301928,67грн. та зазначає, що Харцизький професійний ліцей є державною установою, яка фінансується з державного бюджету відповідно до затвердженого кошторису, у зв'язку із чим заборгованість сплачується відповідачем по мірі надходження грошових коштів на рахунок відповідача.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) в особі директора виробничої одиниці „Хпрцизьктепломережа” Рогачова В.С. та ПТУ №78 (Споживач) 01 жовтня 2002року укладено договір №46, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води.
Згідно із п. 3.2.2. договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.
Пунктом 6.3. договору встановлено, що Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.
- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. (п. 6.4. договору)
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. (п. 7.2.3. договору).
Пунктом 10.1. встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2003року.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 10.4 договору).
Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.
До укладеного договору між сторонами було підписано Додаток №1 - обсяги постачання теплової енергії Споживачу, Додаток №2 - схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача, Додаток №2-1 - перелік об'єктів Споживача, Додаток №3 - умови припинення подачі теплової енергії.
Між тими ж сторонами 01.09.2009р. була підписана Додаткова угода відповідно до якої сторони внесли зміни в розділ договору „Споживач”, згідно Наказу Міністерства освіти України №140 від 19.09.2003р. та Переліку професійно-технічних училищ Донецької області, що реорганізуються у професійні ліцеї - Харцизький професійний ліцей та Додатковою угодою від 16.10.2009р. сторони внесли зміни до реквізитів Енергопостачальної організації.
За надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до сплати рахунки, зокрема, рахунок №1000 від 15.12.2009р. на суму 68881,80грн., №123 від 18.01.2010р. на суму 106423,20грн., №211 від 16.02.2010р. на суму 130065,00грн., №404 від 15.03.2010р. на суму 77493,00грн., №543 від 15.04.2010р. на суму 19819,80грн. Всього на загальну суму 402682,80грн. Як доказ направлення зазначених рахунків на адресу відповідача позивачем надані копії реєстрів вручень рахунків.
За твердженням позивача надані послуги теплопостачання відповідачем частково були оплачені, у зв'язку із чим за останнім на момент подання позову утворилася заборгованість у розмірі 308202,67грн.
Як вбачається з наданих відповідачем документів до відзиву від 13.07.2010р. сума боргу частково була оплачена в сумі 6274,00грн., що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями №286 від 31.05.2010р. на суму 4550,00грн., №388 від 30.06.2010р. на суму 1724,00грн.
Також між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2010р. відповідно до якого сторони підтвердили наявність заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 301928,00грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку із сплатою відповідачем протягом розгляду справи суми боргу за постачання теплової енергії в розмірі 1724,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №388 від 30.06.2010р. (а.с. 44) провадження по справі в частині стягнення з Харцизького професійного ліцею основного боргу у розмірі 1724,00грн., слід припинити відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 4550,00грн., суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Харцизького професійного ліцею суми боргу в розмірі 4550,00грн. з огляду на наступне. Відповідачем до матеріалів справи як доказ оплати боргу за послуги теплопостачання відповідно до договору №46 від 01.10.2002р. було надано, зокрема, платіжне доручення №286 від 31.05.2010р. на суму 4550,00грн., оплата якої також підтверджується позивачем в акті звірки взаєморозрахунків. Тобто даний платіж було здійснено відповідачем до подачі позовної заяви до господарського суду (24.06.2010р.). Відтак в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4550,00грн. слід відмовити.
Відносно позовних вимог позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 301928,67грн., суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №46 від 01.10.2002р. не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 301928,67грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки заборгованості станом на 01.07.20140р. підписаного сторонами.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу в розмірі 301928,67 відповідачем підтверджена в підписаному акті звірки взаєморозрахунків, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 301928,67грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 5033,47грн. та 3% річних в сумі 2280,26грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат суд встановив, що він є невірним та за розрахунком суду складає 2909,56грн., розрахунок 3% річних є обґрунтованим та арифметично вірним. Сума у розмірі 4550,00грн, яка сплачена відповідачем до подачі позовної заяви до суду (31.05.2010р.) судом не була врахована при перевірці розрахунку, оскільки розрахунок штрафних санкцій зроблений позивачем до 25.05.2010р. Відтак стягненню підлягають інфляційні нарахування в сумі 2909,56грн. та 3% річних в сумі 2280,26грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 15580,55грн. відповідно до п. 7.2.3 договору.
Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 10%, що складає 1558,06грн., виходячи з наступного.
Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.
Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1558,06грн. оскільки суму боргу відповідач визнав у повному обсязі, а також є державною установою, яка фінансується з державного бюджету. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 1558,06грн.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України. Враховуючи, що сума боргу в розмірі 4550,00грн. була сплачена відповідачем 31.05.2010р., тобто до подачі позову (24.06.2010р.) судові витрати у цій частині покладаються на позивача.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк до Харцизького професійного ліцею, м. Харцизьк про стягнення боргу в сумі 308202,67грн., інфляційних витрат в сумі 5033,47грн., 3% річних в сумі 2280,26грн. та пені в сумі 15580,55грн., задовольнити частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1724,00грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору
Стягнути з Харцизького професійного ліцею (86700, м. Харцизьк, вул. Рахімова, 67-а, р/р №35216003000138 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 02543397) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р №26005260738060 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05540882) борг в сумі 301928,67грн., інфляційні витрати в сумі 2909,56грн., 3% річних в сумі 2280,26грн. та пеню в сумі 1558,06грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Харцизького професійного ліцею (86700, м. Харцизьк, вул. Рахімова, 67-а, р/р №35216003000138 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 02543397) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р №26005260738060 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05540882) державне мито в розмірі 3244,23грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 231,23грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя