Справа № 538/1234/22
Провадження № 2/538/374/22
11 жовтня 2022 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він з 23 вересня 2017 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Життя з відповідачем не склалося із-за різних поглядів на життя, відсутності взаємоповаги та взаєморозуміння, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведеться, тому просить суд розірвати шлюб.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги повністю підтримує, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 23 вересня 2017 року, про що Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зроблено актовий запис № 102 (а.с.2).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно п. 10 роз'яснень ППВС України № 11, від 21.12.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя припинило шлюбні стосунки, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим.
Таким чином, судом з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя та їхній дитині.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову і розірвання шлюбу.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка в судове засідання не з"явилася та не надала заяву про відновлення дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторонни звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 цієї статті).
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп.
Відповідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0068818, позивач ОСОБА_1 є інвалідом I групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивача як інваліда І групи звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідачки ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-288 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 вересня 2017 року Лохвицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 102 - розірвати.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили даним рішенням суду.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 992 (дев"ятсот дев"яносто дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його складення.
Суддя В.А. Бондарь