Київський районний суд м. Полтави
Справа № 644/8562/21
Провадження № 2/552/2408/22
іменем України
12.10.2022 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу № 644/8562/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 13.09.2021 звернувся в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява обґрунтована тим, що подружнє життя не склалося, фактичні сімейні стосунки припинені з жовтня 2020 року, спільне господарство не ведеться.
Просив розірвати зареєстрований 14.01.1989 шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.09.2021 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 09.09.2022 справу прийнято до провадження Київського районного суду м. Полтави.
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подавала.
Позивач ОСОБА_1 просив суд проводити розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з'явилася, зверталася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи до моменту припинення воєнних дій на території України.
При вирішенні питання про можливості розгляду справи без участі осіб, які не зявилися, суд виходить з такого.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст. 223 ЦПК України, згідно з якою неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Позивач просив суд проводити розгляд справи без його участі.
Також в даній справі має місце повторна (неодноразова) неявка відповідача в судове засідання.
Отже, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Посилання відповідача в поданому до суду клопотанні на необхідність відкладення розгляду справи до моменту припинення воєнних дій на території України не ґрунтується на нормах цивільного процесуального закону.
Звертаючись до суду з відповідними клопотаннями, відповідач лише посилається на загальні обставини введення воєнного стану і ситуації в країні. Разом з тим, зазначені клопотання не містять жодних посилань на наявність обставини індивідуального впливу воєнного стану на неявку відповідача в судові засідання. Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не скористалися, хоча не була позбавлена такої можливості, як і можливості надати відповідні докази на підтвердження своїх можливих заперечень щодо позову.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі осіб, які не з'явилися.
Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.01.1989 перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Аналіз статті 111 СК України дає підстави вважати, що закріплена у статті норма є диспозитивною. Суд може вживати заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства.
Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття 55 СК України).
Судом встановлено, що сторони разом не проживають.
В судовому засіданні підтверджено виваженість рішення позивача на розірвання шлюбу. Встановлено, що наміри позивача на розірвання шлюбу є обдуманими, такими, що виникли заздалегідь.
За нормами ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням встановлених судом обставин в справі, взаємних відносин між сторонами, а також враховуючи особливий характер сімейних відносин, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах та подальше спільне життя подружжя неможливі, шлюб необхідно розірвати.
При вирішенні справи суд також виходить з того, що з урахуванням встановлених фактичних взаємин подружжя відсутні підстави для надання терміну для примирення, оскільки такі дії не призведуть до збереження сім'ї, в разі їх застосування матимуть виключно формальний характер, що не допоможе зберегти сім'ю та змінити ставлення позивача до шлюбу з відповідачем.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, тому шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14.01.1989 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 26 - розірвати.
Прізвища після розірвання шлюбу: чоловіка - ОСОБА_1 , жінки - ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 12.10.2022.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко