КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №644/708/22
Провадження № 2-а/552/81/22
про залишення позову без руху
11.10.2022 року суддя Київського районного суду м. Полтави Турченко Т.В., розглянувши в порядку адміністративного судочинства позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Сінько Дмитра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Полтави з адміністративним позовом в якому просить поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом та скасувати постанову серії ЕАО № 5235238 від 16.01.2022 року, яка винесена інспектором УПП в Харківській області - Сінько Д.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно розпорядження Верховного Суду України від 14.03.2022 року №7/0/9-22, територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м.Харкова було змінено на Київський районний суд м.Полтави.
11.10.2022 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Сінько Дмитра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення було направлено до Київського районного суду м.Полтави.
Цього ж дня, вищевказана цивільна справа за допомогою автоматизованої системи розподілу справ, була розподілена на суддю Турченко Т.В.
Дослідивши позовну заяву, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З вказаної норми статті вбачається, що строк на оскарження постанови починається з дня винесення вказаної постанови, а постанови зафіксовані в автоматичному режимі - з дня її вручення.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до частини 2 ст. 289 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позовна заява містить вимогу про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Разом з тим, позовна заява подана 02.02.2022 року безпосередньо позивачем через канцелярію суду, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 289 КУпАП.
Причини пропуску такого строку, позивач обґрунтовує тим, що про протиправність дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови від 16.01.2022 року, від дізнався перебуваючи на самоізоляції, у зв'язку з тим, що мав контакт із хворим на COVID-19, починаючи з 18.01.2022 року. Позивач зазначає, що він не має юридичної освіти та не знає особливостей та строків оскарження дій посадових осіб поліції, у зв'язку з чим вважає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом ним пропущений з поважних причин.
Щодо зазначених позивачем поважних причини пропуску звернення до суду з позовом суд приходить до наступних висновків.
Посилання позивача на запровадження на території України карантинних заходів, оскільки запроваджений Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов'язана з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Однак, позивачем не наведено доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім того позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тобто, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Законом України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду заяви оплачується судовий збір у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем не зазначено обставин, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору та не надано відповідних доказів.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати,звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону «Про судовий збір», передбачено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначаєтьсяКУпАП та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України(стаття 246 КУпАП).
Відповідно до статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11листопада 2011року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду,за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.
Відповідно до положень статей3,5 Закону №3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Судовий збір в даній категорії - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення позивача до суду сума судового збору становить 496,20 грн. за одну позовну вимогу.
Особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VIвинятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, відповідно до яких, за подання позовної заяви сплачується судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП,як і в інших справах,які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5ЗаконУкраїни «Про судовий збір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вимоги ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 161 КАС України не виконані.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідатиме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 грн., станом на час подання позовної заяви, а також усунути інші недоліки зазначені вище в ухвалі.
Відповідно доч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 160-161, 169, 171, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Сінько Дмитра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, а саме необхідності сплати судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 496,20 грн., а також усунути інші недоліки зазначені вище в ухвалі протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений йому строк, він не усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви у такому випадку не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення повного тексту ухвали суду, лише щодо визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.В.Турченко