83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.07.10 р. Справа № 24/71пн
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої
При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.
за участю:
Представників сторін:
від позивача Теребеніна Н.В. - довір.
від відповідача Вознєва С.М. - довір.
від третьої особи ОСОБА_3 - довір.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича фірма „Райзон”, м. Лисичанськ Луганської області
до відповідача Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, м. Донецьк
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк
про визнання дій відповідача незаконними; визнання протоколу засідання тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерних пропозицій учасників недійсним в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” відповідно до абзацу третього пункту 61 Положення; зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо акцепту з урахуванням рішення по справі
У судовому засіданні 13.07.2010р. оголошено перерву до 29.07.2010р. згідно ст. 77 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича фірма „Райзон”, м. Лисичанськ Луганської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, м. Донецьк з вимогою про визнання дій відповідача незаконними, скасування рішення відповідача № 02/2-185 від 12.02.2010р. про відхилення пропозиції, зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо акцепту з урахуванням рішення по даній справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протокол про розкриття тендерних (цінових) пропозицій, тендерну документацію, повідомлення про результати торгів від 12.02.2010р. № 02/2-185, порушення відповідачем Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921.
В ході розгляду справи позивач надав заяву № 20 від 14.05.2010р., якою, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просив визнати дії відповідача незаконними, визнати рішення відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерної пропозиції позивача недійсним; визнати результати процедури закупівлі послуг з прання білизни від 01.02.2010р. недійсними.
Заявою № 21 від 28.05.2010р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просив визнати протокол засідання тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерних пропозицій учасників недійсним в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” відповідно до абзацу третього пункту 61 Положення; визнати інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника від 12.02.2010р. в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” недійсною; визнати протокол оцінки тендерних (цінових) пропозицій від 12.02.2010р. недійним; визнати торги на закупівлю послуг з прання білизни від 01.02.2010р. недійсними.
Відповідач проти задоволення вимог заперечував, посилався на відсутність порушення законодавства при здійсненні процедури закупівлі послуги, та повідомив, що з переможцем конкурсу - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 19.02.2010р. укладено договір № 2 на прання білизни.
Ухвалою від 02.06.2010р., суд за власною ініціативою залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги не предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 як переможця оспорюваних торгів та сторону за договором про надання послуг (договір на прання білизни № 2 від 19.02.2010р.).
Представник третьої особи з'явився до суду, надав відзив на позовну заяву, вимоги просив залишити без задоволення, звертаючи увагу на невірно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки позовні вимоги не відповідають приписам ст. 16 Цивільного кодексу України.
Справа слухання неодноразово відкладалась та строк її розгляду продовжено згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неодноразовою зміною позивачем своїх вимог, залученням, неявкою та клопотання про відкладення третьої особи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд ВСТАНОВИВ:
Донецьким регіональним центром охорони материнства та дитинства проведені відкриті торги на послуги прання на 2010 рік.
Торги відбулись за участю чотирьох учасників, в тому числі, позивача та третьої особи.
12.02.2010р. відбулось засідання тендерного комітету по розкриттю тендерних пропозицій. Рішенням тендерного комітету відхилено пропозицію ТОВ „ТВК „Райзон” як учасника торгів у зв'язку із невідповідністю вимогам, встановлених тендерною документацією на підставі абзацу третього пункту 61 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 (далі - Положення).
Переможцем торгів рішенням тендерного комітету визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6
Відповідно до п. 56 Положення, замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на підставі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.
Переможцю конкурсу направлено акцепт та 19.02.2010р. між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 укладено договір № 2 на прання білизни.
Дослідивши вимоги позивача, викладені у позові та у заявах № 20 та № 21, наданих в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного.
Первісними вимогами позивач зазначив визнання дій відповідача незаконними, просив скасувати рішення відповідача № 02/2-185 від 12.02.2010р. про відхилення пропозиції та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо акцепту з урахуванням рішення по даній справі.
Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано х пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Виходячи з наведеного суд, дослідивши позовні вимог, викладені у позові, заяві від 14.05.2010р. № 20, дійшов висновку, що позивач в остаточній заяві від 28.05.2010р. № 21, поданій в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України:
а) процесуально не визначився з попередньо викладеними у позові вимогами про визнання дій відповідача незаконними та про зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо акцепту з урахуванням рішення по справі;
б) вимогу про зобов'язання скасувати рішення відповідача № 02/2-184 від 12.02.2010р. змінив на визнання протоколу засідання тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерних пропозицій учасників недійсним в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” відповідно до абзацу третього пункту 61 Положення, тобто в цій частині змінив предмет позову. При цьому зазначена вимога змінена як предмет позову втретє.
Таким чином вимоги про визнання результатів процедури закупівлі послуг з прання білизни від 01.02.2010р. недійсними, визнання протоколу оцінки тендерних (цінових) пропозицій від 12.02.2010р. недійним; визнання інформації про відхилення тендерної пропозиції учасника від 12.02.2010р. в частині відхилення тендерної пропозиції учасника від 12.02.2010р. в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” недійсною; визнання торгів на закупівлю послуг з прання від 01.02.2010р. недійсними є по суті новими вимогами і судом до розгляду не приймаються, оскільки заявлені з порушенням приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів п. 85 Положення, об'єктом оскарження визначено саме рішення замовника про відхилення тендерної пропозиції.
Позивач заявою № 20 від 14.05.2010р. просив визнати рішення відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерної пропозиції позивача недійсним, але в подальшому, користуючись наданим правом, змінив в цій частині предмет позову і наполягав на задоволенні вимог саме в зміненій редакції, тобто просив визнати недійсним саме протокол засідання тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерних пропозицій учасників недійсним, в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” відповідно до абзацу третього пункту 61 Положення і саме з цього приводу заперечував проти відзиву третьої особи щодо обраного способу захисту (протокол судового засідання від 13.07.2010р.).
Разом з тим, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено коло справ, підвідомчих господарському суду, а ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України - спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи та рішення щодо відхилення тендерної пропозиції позивача, в розумінні п. 85 Положення тендерним комітетом прийняте та проголосоване саме рішення, яке тільки зафіксоване в певному протоколі.
Оскільки позивач наполягає на визнанні недійсним саме протоколу тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р., просить визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо акцепту, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому як ст. 16 Цивільного кодексу України, так і ст. 20 Господарського кодексу України визначає способи захисту порушеного права.
Пунктом 2 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.
Слід мати на увазі, що Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004 р. у справі № 10/732 викладено правову позицію, згідно з якою „суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду”.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича фірма „Райзон”, м. Лисичанськ Луганської області до Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Донецьк про визнання дій відповідача незаконними; визнання протоколу засідання тендерного комітету відповідача від 12.02.2010р. про відхилення тендерних пропозицій учасників недійсним в частині відхилення тендерної пропозиції ТОВ „ТВФ „Райзон” відповідно до абзацу третього пункту 61 Положення; зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо акцепту з урахуванням рішення по справі відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в установленому порядку.
Повне рішення складено 30.07.2010р.
Суддя