Справа № 369/606/21
Провадження №2-п/369/12/22
06.10.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченко А.В, при секретарі Безкоровайній М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року в справі № 369/606/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", заборгованість за поточним тілом кредиту у розмірі 69 126 (шістдесят дев'ять тисяч сто двадцять шість) грн. 09 коп., заборгованість за простроченим тілом кредита у розмірі 23 498 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 91 коп. та 1979 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 41 коп. судового збору.
До суду 05.07.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , згідно якої останній просив переглянути заочне рішення суду від 31 травня 2021 року, скасувати його та призначити справу до розгляду в загальному порядку, з посиланням на те, що у суду не було підстав ухвалювати заочне рішення по справі, оскільки відповідачу по справі не було відомо про час і місце розгляду справи, що підтверджується в тому числі матеріалами самої справи. Вказав, що через належне сповіщення не мав можливості скористатись своїми процесуальними правами та подати відзив на позовну заяву, подати зустрічну позовну заяву, заяву про застосування строків давності, скористатися правовою допомогою, прийняти участь у дослідженні доказів та в дебатах, отримати своєчасно судове рішення. Посилається на те, що суд не встановив доказів, які підтверджують наявність забогованості та наявність укладеного договору, доказів отримання кредиту відповідачем. На основі викладеного просить суд скасувати вказане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
04.01.2022 року від представника позивача надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, згідно якого останній просив відмовити у задоволенні відповідача про перегляд заочного рішення.
У судове засідання 06.10.2022 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» - Яндульський Д.В. 06.10.2022 року надав до суду заяву, згідно якої просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , розглянувши дане питання за його відсутності.
Заявник поважність причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України , неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складення судового рішення є 31.05.2021 року.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в заяві про перегляд заочного рішення суду вказує, що у суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, оскільки відповідачу по справі не було відомо про час і місце розгляду справи.
Суд враховує, що ухвала про відкриття провадження у справі від 05.04.2021 року спрямовувалась за адресою реєстрації відповідача та була отримана відповідачем 23.04.2021 року, про що зокрема свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2021 року відповідач отримав 12.06.2021 року.
Таким чином, твердження відповідача щодо неналежного його сповіщення судом до уваги не приймаються.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Водночас, суд приходить висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які б мали істотне значення для справи та які б не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, то за відсутності зазначених обставин у їх сукупності, у суду відсутні правові підстави для скасування заочного рішення. За таких обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд.
Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
Також, відповідач у разі незгоди з заявленими позовними вимогами був наділений правом у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України подати до суду відзив на позов АТ КБ «ПриватБанк», однак протягом тривалого часу розгляду справи цього не зробив.
Стосовно ж посилань відповідача з приводу того, що останній не погоджується з самим рішенням суду, то відповідачем по справі не наведено в його заяві будь-яких посилань на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. По суті заявником не представлено відповідні твердження, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду та можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких вагомих обставин для перегляду відповідного заочного рішення суду заявником не зазначено.
Таким чином, судом встановлено, що заявник був обізнаний про існування справи № 369/606/21 до моменту ухвалення судового рішення, не був позбавлений можливості подати відзив на позову, заявником не представлено відповідних доказів та тверджень, які можуть бути підставою для перегляду оскаржуваного заочного рішення суду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.05.2021 року у справі № 369/606/21 року відсутні, а тому в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258-260, 287-288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року в справі № 369/606/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали суду складено 11.10.2022 року.
Суддя А.В. Янченко