Справа №295/5006/22
Категорія 68
2/295/1643/22
04.10.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомир у складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Хробуст А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Богунського районного суду м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В провадженні Богунського районного суду м. Житомир перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог заявниця вказала, що вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який 01.06.2006 р. зареєстрував Відділ реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції актовий запис № 609. Під час шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час подання позову до суду, 03.06.2022 р. вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв'язку з цим, шлюбні стосунки були фактично припинені. Вважає, що шлюб між ними є лише формальним, оскільки особисті відносини між нею та відповідачем уже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє нормальне спілкування. Продовжувати такі шлюбні відносини вона не бажає. Вважає також, що надання строку на примирення не виправить стан наших шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Тому, це лише погіршить стан їхніх відносин та продовжить їх перебіг в часі.
В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволені позовних вимог та до обгрунтувань, які навела у позові, додала, що з ОСОБА_2 вона, до направлення позову до суду, вже припиняла сімейні стосунки, деякий час жили окремо у зв'язку з зловживанням відповідачем спиртними напоями. Бажаючи зберегти сім'ю, вона погоджувалася на неодноразові вимоги ОСОБА_2 , продовжити сімейні стосунки але останній, через деякий час, продовжував зловживати спиртними напоями, що негативно відображалося на відносинах ОСОБА_2 як з нею так і з донькою. Просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_4 та дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати разом з нею.
Представники відповідача заперечували на задоволені позовних вимог та просили надати час на примирення сторін та збереження сімейних стосунків.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Дослідивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено.
Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 01 червня 2006 р. про що у Книзі реєстрації шлюбів відділу реєстрації актів цивільної стану Житомирського міського управління юстиції 01 червня 2006 р. зроблено відповідний актовий запис № 609. (а. с. 4).
Зі змісту свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 від 13 лютого 2007 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . (а. с. 5).
06 липня 2022 р. від ОСОБА_2 надійшла заява про надання строку для примирення подружжя строком на шість місяців. (а. с. 17-18).
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до п. 10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно яких суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини- інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Крім того, законодавець звертає увагу, що добровільність шлюбу - принцип сімейного права, що охоплює наявність вільної та цілковитої згоди не лише при реєстрації шлюбу, а й під час перебування у шлюбі і подальшого його розірвання. Тобто ніхто не може бути примушений до перебування у шлюбних відносинах. Достатньо простого небажання продовжувати перебувати у шлюбі з певною особою навіть за відсутності конфліктів, сварок тощо.
У ст. 5 протоколу N 7 до Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини вказано: «Кожен з подружжя у стосунках між собою і зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування у шлюбі та у випадку його розірвання».
Європейський суд з прав людини у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява № 56030/07) від 12 червня 2014 р. зазначив: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до ст. 8 надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку..., так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом. При цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Диспозиція ч. 7 ст. 240 ЦПК України передбачає, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Вжиті судом заходи для примирення подружжя та збереження шлюбу результату не мали.
В цій частині суд звертає увагу, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надійшов до Богунського районного суду м. Житомира 03.06.2022 р.
Ухвала про прийняття позовної заяви до провадження винесена 06 липня 2022 р. та призначено судове засідання на 09.00 год. 15 серпня 2022 р. у спрощеному позовному провадженню. (а. с. 27).
04.08.2022 р. від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з укладанням договору про надання правової допомоги. (а. с. 31).
15.09.2022 р. від представника відповідача, адвоката Якимчук О.М. надійшла заява про відкладення справи з проханням надати матеріали справи для ознайомлення. Оголошена перерва на 04.10.2022 р. (а. с. 38-42).
04.10.2022 р. вже від адвоката Сокирко В.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи та надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи. (а. с. 44-46).
З урахуванням часу надходження позову до суду та датою винесення рішення пройшло чотири місяці, протягом яких позивачка своєї позиції щодо надання часу на примирення та розірвання шлюбу не змінила а напроти, категорично наполягала на його розірванні.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню цивільного (господарського, адміністративного) судочинства.
ЦПК України дають невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання кількох позовів з аналогічним предметом та з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову; подання позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване чи штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб; умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Диспозиція ст. 16 ЦК України гарантує право кожній особі звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права;визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Отже, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. ст. 2, 3-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 240, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, Європейська Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини, Пленум Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,ст. ст. 109, 110, 111, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований відділом реєстрації актів цивільної стану Житомирського міського управління юстиції 01 червня 2006 р., про що складено відповідний актовий запис № 609.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити - ОЛІЙНИК.
Залишити дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн. в рахунок сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12.10.2022 року.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_2 .
Суддя Богунського районного
суду м. Житомир І.Г. Перекупка