83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.10 р. Справа № 2/140
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс” м. Вугледар
до відповідача 1: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк
до відповідача 2: Державного підприємства „Донецьквугілля” м. Донецьк
про: стягнення заборгованості в розмірі 19292,54грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: Узбек В.В. - за довір.
від відповідача 2: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Баланс” м. Вугледар звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Донецьквугілля” м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 24/004 від 09.02.2004р. в розмірі 13490,00грн., 3% в розмірі 1253,04грн. та індексу інфляції в розмірі 4549,50грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 24/004, накладні на поставку товару, довіреності.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. замінено неналежного відповідача - Державне підприємство „Донецьквугілля” на належного - Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”.
Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 30.07.2007р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2007р. провадження у справі було зупинено до закінчення реорганізації Державного підприємства „Донецьквугілля”.
31.05.2010р. ухвалою господарського суду Донецької області провадження у справі було поновлено та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державне підприємство „Донецьквугілля”.
Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.
Представник позивача після поновлення провадження у справі до жодного судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач 1 проти задоволення позову заперечує у відзиві на позовну заяву зазначає, що ДП „Донгецьквугілля” не вилучено із державного реєстру підприємств та не припинило свою діяльність шляхом реорганізації та не приєдналося до складу ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”. ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” не є правонаступником прав та обов'язків ДП „Донецьквугілля”.
Відповідач 2 проти задоволення позову заперечує, але письмового пояснення по заявленим вимогам не надав.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши договірні відносини, що виникали між сторонами, надані докази в обґрунтування наявності боргу з заявлених позивачем підстав, суд ВСТАНОВИВ:
09.02.2004р. між Державним підприємством „Донецьквугілля” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Баланс” (Постачальник) був укладений договір купівлі-продажу № 24/004.
Згідно до п. 1 договору товар належить Постачальникові на правах власності, не закладений, не арештований, не є предметом позову з боку третіх осіб. Постачальник передає у власність Покупця товар, зазначений в асортименті, кількості, за цінами та у терміни, які зазначені у Специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід'ємною частиною, на умовах, зазначених у Специфікаціях. Специфікація містить найменування товару, ДСТУ, ТУ, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Відповідно до п. 3.1. договору Покупець здійснює сплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (при наявності коштів від реалізації на рахунку Покупця) після отримання накладної, податкової накладної та рахунку-фактури та технічної документації на товар.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що Постачальник здійснює поставку товару у строк, вказаний у специфікаціях.
Специфікацією до договору сторони домовилися, що Постачальник зобов'язується поставити на адресу Покупця товар Різець РС-32 в кількості 1000шт. на загальну суму 300000грн.
Як видно з матеріалів справи позивач здійснив поставу товару на адресу Державного підприємства „Донецьквугілля” (ОП ш/у Трудовської) зокрема за накладної № 10 від 03.04.2004р. на суму 6000грн., № 12 від 11.04.2004р. на суму 7500грн., № 13 від 12.03.2004р. на суму 6000грн., № 14 від 19.03.2004р. на суму 4500грн., № 15 від 30.03.2004р. на суму 6000грн., № 16 від 05.04.2004р. на суму 4500грн., № 17 від 09.04.2004р. на суму 4800грн., № 18 від 15.04.2004р. на суму 1200грн., а всього на загальну суму 40500грн.
Вказаний товар було отримано, про що свідчать довіреності ЯЗС № 172597 від 31.03.2004р., ЯЗС № 172570 від 29.03.2004р., ЯЗО № 786741 від 02.03.2004р.
Як видно з матеріалів справи, Державне підприємство „Донецьквугілля” за отриманий товар розрахувалося частково, у зв'язку з чим як вказує позивач за останнім облікується заборгованість в розмірі в сумі 13490грн.
Факт наявності заборгованості в розмірі 13490грн. підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2004р., який підписаний та скріплений печатками, як зі сторони позивача так і ДП „Донецьквугілля”.
Проте, як видно з матеріалів справи наказом Міністерства палива та енергетики України від 18.08.2004р. № 492 „Про створення ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” вирішено реорганізувати ЛП „Донецьквугілля” шляхом виділення з його складу відособлених підрозділів: „Шахтоуправління ім. М.І. Калініна”, „Управління гірничих робіт”, „Бюро спеціалізованих маркшейдерських робіт”, „”Вантажно-транспортне управління та шахт: „Шахта ім.. О.О. Скочинського”, „Шахта „Південнодонбаська № 3” і приєднати їх до ДП „Донецька вугільна коксова компанія”. Припинити діяльність ДП „Донецьквугілля” шляхом реорганізації: приєднання до ДП „Донецька вугільна компанія”. Встановлено, що ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” після завершення процедури припинення є правонаступником прав та обов'язків ДП „Донецьквугілля”.
31 грудня 2004р. між Державним підприємством „Донецьквугілля” та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” був підписаний передатний баланс.
У подальшому, а саме 31.03.2005р. між директором відокремленого підрозділу „Шахтоуправління „Трудівське” ДП „ДУЕК” та директором відокремленого підрозділу „Шахта „Куйбишевська” ДП „ДУЕК” був підписаний передатний баланс, за яким Відокремлений підрозділ „Шахта „Куйбишевська” ДП „ДУЕК” прийняла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Баланс” за резці в розмірі 21977,50грн.
Таким чином, за висновками суду належним відповідачем по справі є Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”, оскільки відокремлений підрозділ останньої прийняв спірну заборгованість.
Проте, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як видно сторонами при укладенні договору було погоджено, зокрема порядок розрахунків, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (при наявності коштів від реалізації на рахунку Покупця) та після отримання накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації на товар.
Тобто, умовами пункту 3.1. встановлений момент оплати товару, а саме:
- після отримання накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації на товару;
- наявність коштів від реалізації на рахунку Покупця.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалами господарського суду Донецької області від 16.04.2007р., від 17.05.2007р., від 31.05.2010р., від 10.06.2010р., від 24.06.2010р., від 12.07.2010р., від позивача зокрема витребувалися докази, зокрема докази передання документації, що вказана у п. 3.1. договору, претензію та докази її вручення, рахунки, що виставлялися та докази їх передачі ДП „Донецьквугілля”.
В виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, платіжні доручення на підтвердження часткової оплати та претензію.
Однак, доказів виконання п. 3.1. та отримання Державним підприємством „Донецьквугілля” накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації на товар не надано.
Тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання документів, а умовами п. 3.1. договору встановлений момент оплати - після отримання накладної, податкової накладної, рахунку-фактури та технічної документації на товар.
Також п. 3.1. договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника при наявності коштів від реалізації на рахунку Покупця.
Проте, сторонами доказі наявності коштів від реалізації на рахунку Державного підприємства „Донецьквугілля” не надано та матеріалами справи не підтверджено.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зі приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відтак, виходячи з погоджених умов договору купівлі-продажу № 24/004 від 09.02.2004р., необхідно констатувати, що обов'язок покупця здійснити оплату за поставлений продавцем (позивачем) товар, обумовлено момент передачі документів на поставлений товар та наявністю коштів від реалізації на рахунку Покупця.
Враховуючи вказані обставини позивач дійшов передчасного висновку про порушення відповідачем Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” умов договору, ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, оскільки сам факт наявності заборгованості у відповідача не є беззаперечною підставою для задоволення позову у даній справі.
Щодо наданої позивачем до матеріалів справи претензії № 1 від 16.03.2007р. на ім'я Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” з вимогою погасити заборгованість, то вона судом до уваги не приймається, оскільки позивачем не надано до матеріалів справи доказів її направлення або вручення ДП „ДУЕК”.
Вимоги позивача, про стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” 3% річних в розмірі 1253,04грн., індексу інфляції в розмірі 4549,50грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки судом відмовлено у стягненні основної суми заборгованості та позивачем не доведено настання строку оплати поставленого товару.
У задоволенні позовних вимог до Державного підприємства „Донецьквугілля” слід відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем по справі.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не доведеними та задоволенню не підлягають.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Баланс” м. Вугледар до Державного підприємства „Донецьквугілля” м. Донецьк та Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 19292,54грн. - відмовити повністю.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дні набрання рішенням законної сили.
Суддя