Справа № 2а - 224/10
"15" січня 2010р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Коноваленко М.І.
при секретарі - Максимишена С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі № 6 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, -
15 вересня 2009р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у вигляді невиплати йому щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з вимогою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу перерахувати йому пенсію та здійснити виплату, щомісячної державної допомоги з 1 січня 2006 року у розмірі 4762,30гривен.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач вказав, що як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Але відповідачем з 1 січня 2006року соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком йому не виплачувалась., тоді як рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнав неконституційними норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині призупинення дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При зверненні позивача з заявою до відповідача про здійснення перерахунку та виплати соціальної допомоги, йому було відмовлено.
Представник відповідача, в судове засідання не з»явився, в наданих до суду поясненнях, проти позову заперечує, в обґрунтування вказує що, рішенням Конституційного суду від 09.07.2007року визнано неконституційними положення пункту 12 ст.71 та ст. 111 Закону України про державний бюджет України на 2007 рік" яким було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" але не було визначено порядок його виконання. Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» і вказану норму скасовано не було.
Відповідно до змін у ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" ОСОБА_1 отримує підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, у розмірі 10% прожиткового мінімуму на 2008рік та 2009 рік. Крім того, в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" не визначено розміру мінімальної пенсії за віком. Також, представник відповідача вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, просить відмовити у вимогах позивача в повному обсязі.
Суд дослідивши наявні докази в матеріалах справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни, як це визначено абз. 1 п. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", про що свідчить пенсійне посвідчення з відповідною відміткою в ньому, та отримує пенсію за віком - а.с.5.
На звернення позивача з заявою до відповідача про перерахування підвищення йому до пенсії, відповідачем листом від 07.09.2009року №Ж-203/03, було відмовлено - а.с.6-7.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік відповідно до п.17. ст.77 Закону України «про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року. Проте Законом від 22 березня 2006 року виключено ст..77 зазначеного закону.
Але відповідно до ст..110 Закону України «про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року зі змінами від 19 січня 2006 року, зазначено підвищення передбачалось в 2006 року за умови поетапного виконання бюджету у першому півріччі згідно порядку, який мав бути визначеним Кабінетом Міністрів України, що не було виконано, тому не має підстав для задоволення вимог в частині перерахунку та виплаті підвищення до пенсії за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № б-рп від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п.12, статті 71, статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Також Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення п.2, п.14 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" про внесення змін до деяких законодавчих України", яким було внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і встановлено з 01 січня 2008 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановлено для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд вважає, що Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік", Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік" мав пріоритет порівняно зі спеціальною нормою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" як такий, що прийнятий пізніше у часі, тому норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є лише діючими з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по теперішній час, з моменту прийняття рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008року.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачається Конституцією України та Законами України, тому суд вважає відмову відповідача по перерахунку та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22.05.2008року, незаконною.
Крім цього, суд не може погодитись з твердження представника відповідача про відсутність у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" мінімального розміру пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати і не можливістю застосування мінімального розміру пенсії встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" який застосовується виключно у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п.4 ст.28 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Пунктом 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. Таким чином, при відсутності визначення розміру мінімальної пенсії за віком Законом України "Про соціальний захист дітей війни", суд виходить з розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" яка встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" і який повинен був застосовувати відповідач при здійснені ним перерахунку відповідачу у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, та з 22 травня 2008року.
Тому суд вважає за необхідне зобов"язати відповідача призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане ним підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків, виходячи з мінімального розміру пенсії встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. за відрахуванням отриманих ОСОБА_1 сум підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків з 01.01.2008року по 15.01.2010р.
Також безпідставне клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Згідно зі ст.99 КАС України річний строк обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про порушення прав відповідачем у перерахуванні допомоги, позивач взнав у вересні 2009 року при отриманні ним письмової відмови від відповідача у перерахунку - а.с.6-7. Позивач звернувся до суду в вересні 2009 рок а.с.1,2 у встановлений строк звернення до суду.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст-ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2006рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008рік" Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22 травня 2008року суд -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року, та з 22 травня 2008року сум підвищення до пенсії соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії соціальної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 15 січня 2010 року згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та з урахуванням частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.